Вивчення особливостей бактеріальної транслокації при комплексному післяопераційному лікуванні хворих на гостру декомпенсовану спайкову тонкокишкову непрохідність
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12303Ключові слова:
гостра спайкова кишкова непрохідність, бактеріальна транслокація, назогастроінтестинальний зондАнотація
Мета роботи: вивчити рівень та динаміку бактеріальної транслокації у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, оперованих у стадії декомпенсації.
Матеріали і методи. Обстежено та прооперовано 69 хворих на гостру спайкову тонкокишкову непрохідність у стадії декомпенсації. З метою вивчення рівня бактеріальної транслокації виконували бакпосів виділень із дренажів та назогастроінтестинального (НГІ) зонда в динаміці лікування в післяопераційному періоді.
Результати досліджень та їх обговорення. У роботі вивчено кількісний та якісний склад мікрофлори тонкої кишки та перитонеального ексудату під впливом комплексного лікування із застосуванням лаважу кишечника 0,9 % розчином натрію хлориду в поєднанні з оксигенотерапією та ентеральним харчуванням розчином “Пептамен” у хворих на гостру спайкову тонкокишкову непрохідність у стадії декомпенсації. Виявлено меншу колонізацію кишечника та контамінацію черевної порожнини кишковою паличкою, умовно-патогенними мікроорганізмами, та більш швидке відновлення біоценозу тонкої кишки при застосуванні розробленого комплексу заходів дало можливість знизити рівень післяопераційних ускладнень та летальності.
Посилання
Boiko, V.V., Pak, V.Ya., & Mykytyn, V.Z. (2018). Pisliaoperatsiine likuvannia khvorykh na hostru spaikovu kyshkovu neprokhidnist [Postoperative treatment of patients with acute adhesive intestinal obstruction]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1 (88), 74-78 [in Ukrainian].
Polovyi, V.P., Railianu, S.I., Karliichuk, O.O., Palianytsia, A.S., Filipets, O.I., & Stupnytskyi, V.V. (2018). Dekompresiia tonkoi kyshky v khirurhichnomu likuvanni khvorykh iz syndromom enteralnoi nedostatnosti [Decompression of the small intestine in the surgical treatment of patients with syndrome of enteral insufficiency]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1 (88), 139-143 [in Ukrainian].
Gabrielli, M., Dangelo, G., Dirienzo, T., Scarpellini, E., & Ojetti, V. (2013). Diagnosis of small intestinal bacterial overgrowth in the clinical practice. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 17 (Suppl. 2), 30-35.
Boyko, V.V., Taraban, I.A., & Evtushenko, D.A. (2014). Sovremennoe sostoyanie voprosa ostroy spaechnoy kishechnoy neprohodimosti [The current state of the issue of acute adhesive intestinal obstruction] Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1, 87-90 [in Russian].
Dayton, M.T., Dempsey, D.T., Larson, G.M., & Posner, A.R. (2012). New paradigms in the treatment of small bowel obstruction. Curr. Probl. Surg, 49 (11), 642-717.
Gabrielli, M., Dangelo, G., Dirienzo, T., Scarpellini, E., & Ojetti, V. (2013). Diagnosis of small intestinal bacterial overgrowth in the clinical practice. European Review for Medical and Pharmacological Sciences. 17 (Suppl. 2), 30-35.
Chang Hwan Choi, & Sae Kyung Chang (2016). The role of small intestinal overgrowth in functional gastrointestinal disorders. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 22, 3-5.
Hrytsenko, Ye.M., Bariichuk, V.S., & Hrytsenko, M.I. (2008). Ultrazvukova diahnostyka syndromu enteralnoi nedostatnosti pry hostrii khirurhichnii patolohii orhaniv cherevnoi porozhnyny u ditei [Ultrasound diagnosis of enteric insufficiency syndrome in acute surgical pathology of the abdominal cavity in children]. Materialy 3-ho Konhresu Ukrainskoi asotsiatsii spetsialistiv ultrazvukovoi diahnostyky – Proceedings of the 3rd Congress of the Ukrainian Association of Ultrasound Diagnostics, Odesa [in Ukrainian].
Bodiaka, V.Yu. (2012). Vplyv vnutrishnocherevnoi hipertenzii na osoblyvosti bakterialnoi translokatsii pislia modeliuvannia ta khirurhichnoho likuvannia hostroi kyshkovoi neprokhidnosti [Influence of intra-abdominal hypertension on features of bacterial translocation after modeling and surgical treatment of acute intestinal obstruction]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 4 (19), 96-100 [in Ukrainian].
Lihonenko, O.V., Dihtiar, I.I., & Lihonenko, O.O. (2011). Rannia biolohichna enteralna terapiia u kompleksnomu likuvanni khvorykh na hostru kyshkovu neprokhidnist [Early biological enteral therapy in the complex treatment of patients with acute intestinal obstruction]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 3, 26-29 [in Ukrainian].
Menshikov, V.V. (2009). Metodiki klinicheskih laboratornyh issledovaniy. T. 3. Klinicheskaya mikrobiologiya: spravochnoe posobie [Clinical laboratory research methods. T. 3. Clinical microbiology: a reference manual]. Moscow: Labora [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).