Оцінка впливу методу знеболення на ступінь післяопераційного болю у хворих на рак товстої кишки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12263Ключові слова:
епідуральна анестезія, больовий синдром, маркери стресуАнотація
Мета роботи: залежно від вибраного методу анестезії оцінити ступінь післяопераційного больового синдрому у хворих на рак товстої кишки.
Матеріали і методи. На базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП “ЗПЦ” ЗОР у період із січня до серпня 2020 р. виконано аналіз результатів проведеної анестезії у 32 хворих на рак товстої кишки. В рандомізованому порядку сформовано дві групи пацієнтів. Відмінність між групами полягала у різниці медикаментозних комбінацій та дозувань анестезіологічного забезпечення. З метою об’єктивізації рівня больового синдрому досліджено зміни гемодинамічних та біохімічних показників. Дослідження суб’єктивної оцінки болю пацієнтам проводили шляхом анкетування за допомогою опитувальника візуальної аналогової шкали. Для порівння показників ступеня болю до і після операції використовували t-критерій Стюдента для середніх величин, а статистично значущими вважали рівень р<0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено статистично значущу різницю результатів змін вітальних функцій між І та ІІ групою за всіма показниками в післяопераційному періоді через 6 год, що характеризує факт ефективнішого зниження ступеня больового синдрому при використанні загального знеболення в комбінації з епідуральною анестезією (p=0.0001). Після оцінки результатів біохімічних маркерів больового синдрому встановлено, що між І та ІІ групою до операції статистично значуща різниця спостерігається в рівні кортизолу. Виявлено достовірні зміни рівня кортизолу після операційного втручання в пацієнтів І та ІІ груп (p=0.0001). При порівнянні показників інсуліну та глюкози крові результати біохімічних показників були нижчі у ІІ групі хворих, що свідчить про нижчий рівень болю або його відсутності в перші 6 год після операційного втручання (p=0.0001). При порівнянні результатів анкетування за візуальною аналоговою шкалою пацієнтів на рак товстої кишки до і після операції виявлено статистично значущу різницю рівня больового синдрому (p=0.0001).
Посилання
Heorhiiants, M.A., Vysotska, O.V., Strashnenko, H.M., & Yurchenko, O.M. (2019). Vplyv metoda anestezii pry vyshkribanni porozhnyny matky na intensyvnist ta chasovi kharakterystyky pisliaoperatsiinoho bolovoho syndtomu [Influence of anesthesia method when scraping the uterine cavity on the intensity and time characteristics of postoperative pain]. Bil, znebolennia ta intensyvna terapiia – Pain, Analgesia and Intensive Care, (3 (88)), 15-22 [in Ukrainian].
Dziuba, D.O., Dziuba, H.A., & Chirieva, O.M. (2015). Vplyv epiduralnoi anestezii pry endovaskuliarnii embolizatsii matkovykh arterii na plyn pisliaoperatsiinoho periodu [Influence of epidural anesthesia during endovascular embolization of uterine arteries on the course of the postoperative period]. Ukraina Zdorovia natsii – Ukraine. The Health of the Nation, (3), 121-124 [in Ukrainian].
Popivniak, Kh.I., & Titov, I.I. (2014). Dynamika zmin bispektralnoho indeksu ta balansu notsytseptsii/analhezii pry zastosuvanni riznykh stratehii anesteziolohichnoho zabezpechennia operatyvnykh vtruchan iz pryvodu raku priamoi kyshky [Dynamics of changes in the bispectral index and balance of nociception / analgesia in the application of different strategies of anesthesia for surgical interventions for colorectal cancer]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia “Medytsyna” – Scientific Bulletin of Uzhhorod University, series "Medicine", 50 (2), 154-159 [in Ukrainian].
Azar, F.M. (2017). Perioperative pain management. Orthopedic Clinics of North America, 48 (4), xiii. https://doi.org/10.1016/J.OCL.2017.07.001
Beverly, A., Kaye, A.D., Ljungqvist, O., & Urman, R.D. (2017). Essential elements of multimodal analgesia in enhanced recovery after surgery (ERAS) guidelines. Anesthesiology Clinics, 35 (2), e115-e143. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2017.01.018
Bos, E.M.E., Hollmann, M.W., & Lirk, P. (2017). Safety and efficacy of epidural analgesia. Current Opinion in Anaesthesiology, 30 (6), 736-742. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/ACO.0000000000000516
Flaherty, MJ. (2019). Rehabilitation therapy in perioperative pain management. Veterinary Clinics of North America – Small Animal Practice, 49 (6), 1143-1156. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/J.CVSM.2019.07.006
Joshi, G.P., & Kehlet, H. (2019). Postoperative pain management in the era of ERAS: An overview. Best Practice and Research: Clinical Anaesthesiology, 33 (3), 259-267. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/J.BPA.2019.07.016
JS, E., & EM, P.-Z. (2014). [Perioperative pain management for abdominal and thoracic surgery]. Schmerz (Berlin, Germany), 28 (3), 265-281. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/S00482-014-1420-8
Meibner, W., Erlenwein, J., & Stamer, U. (2018). Organisation of perioperative pain management. Anasthesiologie Intensivmedizin Notfallmedizin Schmerztherapie, 53 (4), 282-294. Retrieved from: https://doi.org/10.1055/S-0043-104671
Schwan, J., Sclafani, J., & Tawfik, V.L. (2019). Chronic pain management in the elderly. Anesthesiology Clinics, 37 (3), 547-560. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2019.04.012
Sutton, C.D., & Carvalho, B. (2017). Optimal pain management after Cesarean delivery. Anesthesiology Clinics, 35 (1), 107-124. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/J.ANCLIN.2016.09.010
Verret, M., Lauzier, F., Zarychanski, R., Perron, C., Savard, X., Pinard, A.M., Leblanc, G., et al. (2020). Perioperative use of gabapentinoids for the management of postoperative acute pain: A systematic review and meta-analysis. Anesthesiology, 133 (2), 265–279. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000003428
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
