Особливості хірургічного лікування анальної тріщини, поєднаної з хронічним гемороєм

Автор(и)

  • А. Д. Ноєс Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • Я. П. Фелештинський Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • В. Ю. Пироговський Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12026

Ключові слова:

геморой, анальна тріщина, лазерна Доплерна флоуметрія

Анотація

Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із хронічним гемороєм, поєднаним з хронічною анальною тріщиною шляхом комбінованого виконання трансанальної гемороїдальної деартеріалізації з висіченням тріщини.

Матеріали і методи. Обстежено 177 пацієнтів з анальною тріщиною та гемороєм, які були розділені на три групи: І – 60 пацієнтів, яким проведена гемороїдектомія за Міліганом–Морганом та видалення анальної тріщини, ІІ – 60 пацієнтів, яким видалена анальна тріщина без втручання з приводу геморою, ІІІ – 57 пацієнтів, прооперованих за оригінальною методикою. Оцінка результатів проводилась за критеріями: інтенсивність болю, рання п/о затримка сечі, нагноєння п/о рани, рецидив, інконтиненція, перебування в стаціонарі. Для оцінки інтенсивності кровотоку в ділянці анальної тріщини проводили лазерну Доплерну флоуметрію.

Результати досліджень та їх обговорення. Досягнуто зниження інтенсивності болю з 8±1 в І групі до 4±1 в ІІІ (р=0,006), зниження частоти виникнення затримки сечі з 31,7 в І групі до 10,5 % в ІІІ групі (р=0,004). Нагноєння п/о рани вдалося знизити з 8,3 в І групі до 1,7 % в ІІІ групі (p=0,104), що зіставне з результатами, отриманими при операційному лікуванні з приводу лише анальної тріщини (без геморою) в ІІ групі. Пацієнти І групи після операції перебували в стаціонарі (6±1,2) дня, ІІ групи – (4±1,3) дня, ІІІ групи – (3±1,1) дня. Вдалося знизити частоту виникнення рецидивів тріщини до 1 (1,7 %), а геморою до 2 (3,5 %) в ІІІ групі, порівняно з 5 (8,3 %) та 6 (10 %) в І групі. Ми не спостерігали жодного випадку ятрогенної інконтиненції у пацієнтів ІІІ групи порівняно з 4 (6,7 %) в І рупі та 1 (1,7 %) в ІІ групі. В ІІІ та ІІ групах не спостерігали післяопераційних стриктур анального каналу, в І групі стриктури виникли у 5 (8,3 %) пацієнтів. Узагальнена оцінка за частотою ускладнень свідчить про суттєве зниження відносного ризику ускладнень (на 88 %) в ІІІ групі порівняно з групою І – OR=0,12 (0,04–0,29), р=0,0001, та тенденцію до зниження ризику ускладнень на 15 % у порівнянні з ІІ групою – OR=0,85 (0,29–2,4), р=0,734.

Посилання

Stewart, D.B., Gaertner, W., Glasgow, S., Migaly, J., Feingold, D., & Steele, S.R. (2017). Clinical practice guideline for the management of anal fissures. Diseases of the Colon & Rectum, 60 (1), 7-14.

Guttenplan, M. (2017). The evaluation and office management of hemorrhoids for the gastroenterologist. Current Gastroenterology Reports, 19 (7).

Kondrtenko, P.G., Gubergrits, N.B., Elin, F.E., & Smirnov, N.L. (2006). Klinicheskaya koloproktologiya: Rukovodstvo dlya vrachey [Clinical coloproctology: A guide for physicians]. Kharkiv: Fakt [in Russian].

Rayimbekov, O.R. (2015). Optimizatsiya lecheniya analnoy treshcheny v sochetanii s khronicheskim gemorroyem [Optimizing the treatment of anal fissure in combination with chronic he­morrhoids]. Molodoy uchenyy – Young Scientist, 21 (101), 303-305 [in Russian].

Ayantunde A.A., & Debrah S.A. (2006). Current concepts in anal fissures. World Journal of Surgery, 30 (12), 2246-2260.

Trenti, L., Biondo, S., Galvez, A., Bravo, A., Cabrera, J., & Kreisler, E. (2017). Distal Doppler-guided transanal hemorrhoidal dearterialization with mucopexy versus conventional hemorrhoidectomy for grade III and IV hemorrhoids: postoperative morbidity and long-term outcomes. Techniques in Coloprocto­logy, 21(5), 337-344.

Nelson R. (2005) Operative procedures for fissure in ano. Cochrane Database System Revue., 18 (2).

Hsu T.C., & MacKeigan J.M. (1984). Surgical treatment of chronic anal fissure: a retrospective study of 1753 cases. Dis. Colon. Rectum, 27, 475-478.

Trilling, B., Pflieger, H., & Faucheron, J. L. (2017). Decreased blood flow to the posterior anal canal shown during Doppler-guided hemorrhoidal artery ligation explains anodermal ischemia in anal fissure. Techniques in Coloproctology, 21(5), 411-412.

Schouten W.R, Briel J.W, Auwerda J.J, & De Graaf E.J. (1996). Ischaemic nature of anal fissure. Br. J. Surg., 83, 63-65

Brown, S.R. (2017). Haemorrhoids: an update on management. Therapeutic Advances in Chronic Disease, 8 (10), 141-147

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Ноєс, А. Д., Фелештинський, Я. П., & Пироговський, В. Ю. (2021). Особливості хірургічного лікування анальної тріщини, поєднаної з хронічним гемороєм. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 77–81. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12026

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ