Оцінка стану кровопостачання тиреоїдного залишку за доплерівськими характеристиками після хірургічних втручань на щитоподібній залозі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12024Ключові слова:
ультразвукова доплерографія, щитоподібна залоза, тиреоїдний залишокАнотація
Мета роботи: вивчити ехоструктуру, стан і особливості судинної перфузії тиреоїдного залишку щитоподібної залози після операції впродовж часу та визначення клінічної значущості кольорового доплерівського картування (КДК) та енергетичної доплерографії ЕД.
У 86 хворих після виконаних органозберігальних операцій на щитоподібній залозі провели дослідження тиреоїдного залишку на 7 день, через 1 місяць та 1 рік після операцій з використанням апарата ультразвукової діагностики Esaote MyLabX6 (Італія) та НDІ 5000 (АТL США) з лінійним широкосмуговим датчиком L12-5 Мгц. Визначали величину та структурні зміни в залишеній тканині. Кровопостачання тканини та її оболонок вивчали шляхом визначень кількісних характеристик – індексу резистентності (RІ), максимальної систолічної швидкості (МСШ), кінцевої діастолічної швидкості (КДШ) та енергетичної доплерографії (ЕД).
Збільшення об’єму частки чи кукси супроводжується зміною їх типу будови, з пласких (без форми) ділянок становляться шароподібними та конусоподібними, а темпи росту складають певний відсоток зміни типу будови у 37 (43 %) хворих на 7 день і вже 66 (77 %) – через 1 рік. КДК вказує, що кровопостачання тиреоїдного залишку проходить в основному по периферії у місцях новостворених сполученнях.
Впровадження ультразвукового доплерівського сканування для дослідження тиреоїдного залишку після операції дає можливість встановити ступінь кровообігу та швидкість компенсованого стану, що прослідковується за рахунок ультразвукових змін та залежить від типу будови залишеної тканини. Максимальний темп приросту тиреоїдної тканини та відновлення структури кровотоку спостерігається через 1 рік. Значення RІ є найбільш інформативним кількісним показником периферичного кровообігу знову створених судинних з’єднань з тканинами.
Посилання
Aleksandrov, Yu.K., & Sergeyeva Ye.D. (2015). Peresmotr pokazaniy dlya biopsii uzlov shchitovidnoy zhelezy [Revision of indications for biopsy of thyroid nodules]. Vesnik khirurgii im. I.I. Grekova – Grekov’s Bulletin of Surgery, 1, 23-25 [in Russian].
Delorm, S. (2016). Rukovodstvo po ultrazvukovoy diagnostike [Ultrasound Diagnostic Guide]. Moscow: Medpres-inform [in Russian].
Dohra, V., & Rubens, D.D. (2005). Sekretу ultrazvukovoy diagnostiki [Secrets of ultrasound diagnostic]. Moscow: Medpres-inform [in Russian].
Dzhek Beskin-st., Deniyels, S, Byuik, & Robert, E. (2008). Ultrazvukovoye issledovaniye shchitovidnoy zhelezy [Thyroid ultrasound]. Vnushko, V.E., Artemova, A.M., Belousova, P.V. (Eds.). Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Kalinin, A.P., & Pavlov, A.V. (2010). Metody vizualizatsii okoloshchitovidnykh zhelez i paratireoidnaya khirurgiya [Methods for imaging the parathyroid glands and parathyroid surgery]. Moscow: Vidar [in Russian].
Karas, A.S., & Obrezanm, A.G. (2009). Shchitovidnaya zheleza i serdtse [Thyroid gland and heart]. Klinicheskaya i eksperimentalnaya tireoidologiya – Clinical and Experimental Thyroidology, 5, 37-42 [in Russian].
Kulikov, V.P. (2015). Osnovy ultrazvukovogo issledovaniya sosudov [Fundamentals of vascular ultrasound examination]. Moscow: Vidar [in Russian].
Kulikov, V.P., & Doronina, N.L. (2007). Ultrazvukovaya diagnostika sosudistykh zabolevaniy Rukovodstvo dlya vrachey [Ultrasound diagnostics of vascular diseases. A guide for doctors]. Moscow: Strom [in Russian].
Lelyuk, V.G., & Lelyuk, S.E. (2007). Ultrazvtskovaya angiologiya. Prakticheskoye posobiye. 3-ye izdaniye [Ultrasound angiology. A practical guide 3rd edition]. Moscow: Realnoye vremya [in Russian].
Sencha, A.N. (2015). Ultrazvukovoye issledovaniye. Poverkhnostno raspolozhennyye organy [Ultrasound procedure. Superficial organs]. Moscow: Vidar [in Russian].
Sencha, A.N. (2019). Ultrazvukovoye issledovaniye shchitovidnoy zhelezy. Shag za shagom ot prostogo k slozhnomu [Ultrasound examination of the thyroid gland. Step by step from simple to complex]. Moscow: Medpres-inform [in Russian].
Sencha, Ye.A., Sencha, A.N., & Penyayeva, E.I. (2018). Primeneniye kolichestvennogo analiza ultrazvukovogo issledovaniya s kontrasnym usileniyem v differentsialnoy diagnostike ochagovykh izmeneniy shchitovidnoy zhelezy [Using of quantitative analysis of ultrasound with contrast enhancement in the differential diagnosis of focal changes in the thyroid gland]. Ultrazvukovaya i funktsionalnaya diagnostika – Ultrasound and Functional Diagnostic, 2,12-26 [in Russian].
Trufanov, G.Ye. (2016). Ultrazvukovaya diagnostika opukholey myagkikh tkaney [Ultrasound diagnostics of soft tissue tumors]. Saint-Petersburg: Elbi [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
