Базові принципи хірургічного лікування рецидиву післяопераційної грижі живота після алопластики
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11959Ключові слова:
післяопераційна грижа живота, алопластика, рецидив грижі, вибір способу реконструкції, імплантат, профілактика запальних ускладненьАнотація
Мета роботи: вивчення причин виникнення рецидиву післяопераційної грижі живота (ПГЖ) після алопластики і розробка практичних рекомендацій для поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів із даною патологією.
Матеріали і методи. За період з 2004 до 2019 рр. у Київському міському центрі хірургії гриж живота з приводу рецидивної ПГЖ після алогерніопластики прооперовано 133 пацієнти: чоловіків – 23 (17,3 %), жінок – 110 (82,7 %). Середній вік пацієнтів становив (59,4±0,8) року. Пацієнти з ПГЖ за класифікацією SWR [8] розподілилися таким чином: хворих із М2-3W1R1 було 80 (60,15 %), М3-5W2R1 – 40 (30,1 %), М3-5W3R2 – 3 (2,25 %), L3W2R1 – 6 (4,5 %), L4W2R2 – 4 (3 %). У 41 (30,8 %) пацієнта рецидив грижі виник упродовж року після операції, у 62 (46,6 %) – на 2-й рік і у 30 (22,6 %) – через 3 і більше років. У 91 (68,4 %) пацієнта була наявна супутня патологія.
Результати досліджень та їх обговорення. Причинами рецидиву гриж були: діастаз прямих м᾽язів живота, який не ліквідували при виконанні попередньої операції, малий розмір імплантанту відносно грижового дефекту, технічні похибки при його фіксації, “прорізання” фіксуючих швів з утворенням дефектів в опорних тканинах передньої черевної стінки (ПЧС), відрив сітки від дистрофічно змінених опорних тканин ПЧС, тяжкий перебіг раннього післяопераційного періоду з тривалим підвищенням внутрішньочеревного тиску та запальні ускладнення в післяопераційному періоді з секвестрацією сітки, утворенням лігатурних нориць, відривом та “скручуванням” сітки.
При виборі способу повторної реконструкції ПЧС ми враховували морфо-функціональні зміни тканин передньої черевної стінки, наявність діастазу прямих м᾽язів живота, розміри і правильність розміщення раніше вшитого імплантату, розмір грижового дефекту та об’єм грижового випину.
У післяопераційному періоді у 3 (2,25 %) пацієнтів спостерігались клінічні ознаки серцево-легеневої недостатності, які виникли на 2–3 добу після операції і були ліквідовані стандартними консервативними заходами. Ускладнення запального характеру мали місце у 6 (4,5 %). Віддалені результати лікування рецидивних ПГЖ вивчені шляхом повторних оглядів у 102 пацієнтів у строки від 1 до 10 років, рецидиву грижі не виявлено.
Посилання
Bogdan, V.G., & Gain, M.Yu. (2017). Sovremennyye aspekty rekonstruktivno-vosstanovitelnoy khirurgii posleoperatsionnykh gryzh zhivota [Modern aspects of reconstructive surgery for incisional abdominal hernias]. Minsk: BelMAPO [in Russian].
Yermolov, A.S., Blagovestnov, D.A., Alekseyev, A.K., Upyrev, A.V., Yartsev, P.A., Shlyakhovskiy, I.A., ..., & Burbu, A.V. (2019). Khirurgicheskoye lecheniye patsiyentov s bolshimi i gigantskimi posleoperatsionnymi ventralnymi gryzhami [Surgical treatment of patients with large and giant incisional ventral hernias]. Khirurgiya. Zhurnal im. N.I. Pirogova – Surgery. Journal named after N.I. Pyrogov, 9, 38-43 [in Russian].
Gogiya, B.Sh., Alyautdinov, R.R., Kopyltsov, A.A., & Tokareva, T.V. (2016). Sovremennyy vzglyad na lecheniye posleoperatsionnykh gryzh bryushnoy stenki [Modern view of the treatment of incisional hernias of the abdominal wall]. Consilium Medicum, 2, 6-8 [in Russian].
Feleshtynskyi, Ya.P. (2012). Pisliaoperatsiini hryzhi zhyvota: monohrafiia [Postoperative abdominal hernias: Monograph]. Kyiv: TOV “Biznes-Lohika” [in Ukrainian].
Kokotovk, D., Sjolander, H., Gogenur, I., & Helgstrand, F. (2017). Correlation between early surgical complications and readmission rate after ventral hernia repair. Hernia, 21 (4), 563-568. DOI: 10.1007/s10029-017-1606-y.
Millikan, K.W. (2003). Incisional hernia repair. Surg. Clin. North Am., 83 (5), 1223-1234. DOI: 10.1016/S0039-6109(03)00129-4.
Сassar, K., & Munro, A. (2002). Surgical treatment of incisional hernia. Br. J. Surg., 89 (5), 534-545. DOI: 10.1046/j.1365-2168.2002.02083.x.
Muysoms, F.E., Miserez, M., Berrevoet, F., Campanelli, G., Champault, G.G., Chelala, E., …, & Kingsnorth, A. (2009). Classification of incisional hernias of the abdominal wall. Hernia, 13 (4), 407-414. DOI: 10.1007/s10029-009-0518-x.
Korenkov, M., Paul, A., Sauerland, S., Neugebauer, E., Arndt, M., Chevrel, J.P., …, & Simmermacher, R.K. (2001). Classification and surgical treatment of incisional hernia. Results of an experts’ meeting. Langenbecks Arch. Surg., 386 (1), 65-73. DOI: 10.1007/s004230000182.
Chan, G., & Chan, C.K. (2005). A review of incisional hernia repairs. Preoperative weight loss and selective use of the mesh repair. Hernia, 9 (1), 37-41. DOI: 10.1007/s10029-004-0270-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
