Оцінка якості життя пацієнтів із морбідним ожирінням після операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11941Ключові слова:
морбідне ожиріння, шунтування шлунка, якість життя, хірургічне лікуванняАнотація
Мета роботи: оцінити кореляцію якості життя та динаміку маси тіла пацієнтів із морбідним ожирінням після проведеної операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки і порівняти отримані результати з класичною методикою Roux-en-Y.
Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена.
Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y.
Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена.
Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y.
Посилання
(2021). Obesity. Retrieved 31 March 2021, from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
Buchwald, H., Avidor, Y., Braunwald, E., Jensen, M., Pories, W., Fahrbach, K., & Schoelles, K. (2004). Bariatric Surgery. JAMA, 292 (14), 1724. DOI: 10.1001/jama.292.14.1724
Sjöström, L., Narbro, K., Sjöström, C., Karason, K., Larsson, B., & Wedel, H. et al. (2007). Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish obese subjects. New England Journal of Medicine, 357 (8), 741-752. DOI: 10.1056/nejmoa066254
Jennings, N.A., & Small, P.K. (2016). Procedure selection in bariatric surgery. Agrawal, S. (Ed.). Obesity, Bariatric and Metabolic Surgery (pp. 85-89). Switzerland: Springer International Publishing.
Lindekilde, N., Gladstone, B., Lübeck, M., Nielsen, J., Clausen, L., Vach, W., & Jones, A. (2015). The impact of bariatric surgery on quality of life: a systematic review and meta-analysis. Obesity Reviews, 16 (8), 639-651. DOI: 10.1111/obr.12294
Sarwer, D., & Steffen, K. (2015). Quality of life, body image and sexual functioning in bariatric surgery patients. European Eating Disorders Review, 23 (6), 504-508. DOI: 10.1002/erv.2412
Kroes, M., Osei-Assibey, G., Baker-Searle, R., & Huang, J. (2016). Impact of weight change on quality of life in adults with overweight/obesity in the United States: a systematic review. Current Medical Research and Opinion, 32 (3), 485-508. DOI: 10.1185/03007995.2015.1128403
Musella, M., Susa, A., Manno, E., De Luca, M., Greco, F., & Raffaelli, M. et al. (2017). Complications following the mini/one anastomosis gastric bypass (MGB/OAGB): a multi-institutional survey on 2678 patients with a mid-term (5 years) follow-up. Obesity Surgery, 27 (11), 2956-2967. DOI: 10.1007/s11695-017-2726-2
Jammu, G., & Sharma, R. (2015). A 7-year clinical audit of 1107 cases comparing sleeve gastrectomy, Roux-En-Y gastric bypass, and mini-gastric bypass, to determine an effective and safe bariatric and metabolic procedure. Obesity Surgery, 26 (5), 926-932. DOI: 10.1007/s11695-015-1869-2
Tolone, S., Cristiano, S., Savarino, E., Lucido, F., Fico, D., & Docimo, L. (2016). Effects of omega-loop bypass on esophagogastric junction function. Surgery for Obesity and Related Diseases, 12 (1), 62-69. DOI: 10.1016/j.soard.2015.03.011
Mion, F., Tolone, S., Garros, A., Savarino, E., Pelascini, E., & Robert, M. et al. (2016). High-resolution impedance manometry after sleeve gastrectomy: increased intragastric pressure and reflux are frequent events. Obesity Surgery, 26 (10), 2449-2456. DOI: 10.1007/s11695-016-2127-y
Puzziferri, N., Roshek, T., Mayo, H., Gallagher, R., Belle, S., & Livingston, E. (2014). Long-term follow-up after bariatric surgery. JAMA, 312 (9), 934. DOI: 10.1001/jama.2014.10706
Ramanan, B., Gupta, P. K., Gupta, H., Fang, X., & Forse, R. A. (2012). Development and validation of a bariatric surgery mortality risk calculator. Journal of the American College of Surgeons, 214 (6), 892-900. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2012.02.011
Buchwald, H., Avidor, Y., Braunwald, E., Jensen, M.D., Pories, W., Fahrbach, K., & Schoelles, K. (2004). Bariatric surgery: a systematic review and meta-analysis. JAMA, 292 (14), 1724-1737. DOI: 10.1001/jama.292.14.1724
Rutledge, R., & Walsh, T.R. (2005). Continued excellent results with the mini-gastric bypass: six-year study in 2,410 patients. Obesity Surgery, 15 (9), 1304-1308. DOI: 10.1381/096089205774512663
Coulman, K.D., Abdelrahman, T., Owen-Smith, A., Andrews, R.C., Welbourn, R., & Blazeby, J.M. (2013). Patient-reported outcomes in bariatric surgery: a systematic review of standards of reporting. Obesity reviews: An Official Journal of the International Association for the Study of Obesity, 14 (9), 707-720. DOI: 10.1111/obr.12041
Weldring, T., & Smith, S.M. (2013). Patient-reported outcomes (PROs) and patient-reported outcome measures (PROMs). Health Services Insights, 6, 61-68. DOI: 10.4137/HSI.S11093
McHorney, C.A., Ware, J.E., Jr, Lu, J.F., & Sherbourne, C.D. (1994). The MOS 36-item Short-Form Health Survey (SF-36): III. Tests of data quality, scaling assumptions, and reliability across diverse patient groups. Medical Care, 32 (1), 40-66. DOI: 10.1097/00005650-199401000-00004
Järvholm, K., Karlsson, J., Olbers, T., Peltonen, M., Marcus, C., Dahlgren, J., Gronowitz, E., Johnsson, P., & Flodmark, C.E. (2016). Characteristics of adolescents with poor mental health after bariatric surgery. Surgery for Obesity and Related Diseases: Official Journal of the American Society for Bariatric Surgery, 12 (4), 882-890. DOI: 10.1016/j.soard.2016.02.001
20th IFSO World Congress. (2015). Obesity Surgery, 25 (S1), 1-364. DOI: 10.1007/s11695-015-1750-3
Solouki, A., Kermansaravi, M., Davarpanah Jazi, A.H., Kabir, A., Farsani, T. M., & Pazouki, A. (2018). One-anastomosis gastric bypass as an alternative procedure of choice in morbidly obese patients. Journal of Research in Medical Sciences: The Official Journal of Isfahan University of Medical Sciences, 23, 84. DOI: 10.4103/jrms.JRMS_386_18
Rutledge R. (2001). The mini-gastric bypass: experience with the first 1,274 cases. Obesity Surgery, 11 (3), 276-280. DOI: 10.1381/096089201321336584
Dymek, M.P., Le Grange, D., Neven, K., & Alverdy, J. (2002). Quality of life after gastric bypass surgery: a cross-sectional study. Obesity Research, 10 (11), 1135-1142. DOI: 10.1038/oby.2002.154
Chang, C., Huang, C., Chang, Y., Tai, C., Lin, J., & Wang, J. (2010). Prospective study of health-related quality of life after Roux-en-Y bypass surgery for morbid obesity. British Journal of Surgery, 97 (10), 1541-1546. DOI: 10.1002/bjs.7179
Nguyen, N. T., Goldman, C., Rosenquist, C. J., Arango, A., Cole, C. J., Lee, S. J., & Wolfe, B.M. (2001). Laparoscopic versus open gastric bypass: a randomized study of outcomes, quality of life, and costs. Annals of Surgery, 234 (3), 279-291. DOI: 10.1097/00000658-200109000-00002
Lee, W.J., Ser, K.H., Lee, Y.C., Tsou, J.J., Chen, S.C., & Chen, J.C. (2012). Laparoscopic Roux-en-Y vs. mini-gastric bypass for the treatment of morbid obesity: a 10-year experience. Obesity Surgery, 22 (12), 1827-1834. DOI: 10.1007/s11695-012-0726-9
Karlsson, J., Taft, C., Rydén, A., Sjöström, L., & Sullivan, M. (2007). Ten-year trends in health-related quality of life after surgical and conventional treatment for severe obesity: the SOS intervention study. International Journal of Obesity, 31 (8), 1248-1261. DOI: 10.1038/sj.ijo.0803573
Canetti, L., Elizur, Y., Karni, Y., & Berry, E.M. (2013). Health-related quality of life changes and weight reduction after bariatric surgery vs. a weight-loss program. The Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 50 (3), 194-200.
Tompkins, J., Bosch, P.R., Chenowith, R., Tiede, J.L., & Swain, J.M. (2008). Changes in functional walking distance and health-related quality of life after gastric bypass surgery. Physical Therapy, 88 (8), 928-935. DOI: 10.2522/ptj.20070296
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
