Застосування вакуумної терапії ран в лікуванні інфекційних ускладнень з боку післяопераційних ран
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11464Ключові слова:
вакуумна терапія ран, інфекційні ускладнення, післяопераційна ранаАнотація
Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран.
Матеріали и методи. Впродовж 2014 – 2019 рр. у відділенні гнійної хірургії Київської міської лікарні № 3 (база кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця) проходили лікування 47 хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран. Вік пацієнтів склав (45,7 ± 12) року, серед них – 27 (57,4 %) чоловіків та 20 (42,6 %) жінок. У дослідній групі лікування здійснювали з використанням мобільної помпи для вакуумної терапії ран NPWT KCI ActiVAC 300 ml. У групі порівняння використовували накладання традиційних марлевих пов’язок з розчинами антисептиків. Усім хворим в обох групах проводили антибактеріальну терапію, лікування супутньої патології.
Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з результатами бактеріологічного дослідження ранового вмісту у хворих дослідної групи на третю добу мікробне число знизилося до 105–106, у мазках-відбитках некротичний тип цитограм змінився на дегенеративно-запальний тип у 19 (73,0%) хворих і в 7 (27,0%) хворих на запально-регенераторний тип, тоді як в групі порівняння показники мікробних чисел залишалися на попередньому рівні 108–109 та у 15 (71,4%) ще зберігався некротичний тип цитограм та лише у 6 (28,6%) хворих спостерігався дегенеративно-запальний тип цитограм. На 10 добу в дослідній групі у 24 (92,3 %) хворих мав місце регенераторний тип цитограм, у 2 (7,7 %) хворих – запально-регенераторний тип. В порівняльній групі у 15 (71,5%) мав місце дегенеративно-запальний тип, в 4 (19,0 %) – запально-регенераторний тип цитограм, а в 2 (9,5%) хворих – некротичний тип.
Використання вакуумної терапії ран при інфекційних ускладненнях післяопераційних ран значно покращує результати лікування і скорочує терміни реабілітації хворих.
Посилання
Blatun, L. (2011). Mestnoe medikamentoznoe lechenie ran [Local drug treatment of wounds]. Khirurgiya. Zhurnal N.I. Pirogova – Surgery. Journal by N.I. Pirogov, 4, 51-59 [in Russian].
Svetuhin, А., & Proskudina, М. (1997). Sovremennoe sostoyanie problemy ispolzovaniya antibakterialnoy terapii v kompleksnom khirurgicheskom lechenii bolnykh s sindromom diabeticheskoy stopy [Current state of the problem of using antibacterial therapy in the complex surgical treatment of patients with diabetic foot syndrome]. Russ. Med. Zhurnal – Russian Medical Journal, 5 (24), 1617-1620 [in Russian].
Defranzo, A. (2001). The use of vacuum-assisted closure therapy for the treatment of lower-extremity wounds with exposed bone. Plast. Reconstruct. Surg., 108 (5), 1184-1191.
Holzer, S.E., Camerota, A., & Martens, L. (1998). Costs and duration of care for lower extremity ulcers in patients with diabetes. Clin. Ther., 20 (1), 169-181.
Chebotar, I. (2012). Antibiotikorezistentnost bioplenochnych bakteriy [Antibiotic resistance of biofilm bacteria]. Klinicheskaya Mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya – Clinic. Microbiology and Antimicrobial. Chemotherapy, 14 (1), 51-58 [in Russian].
Brady, R. (2008). Osteomyelitis and the role of biofilms in chronic infection. Med. Microbiol. Immunol., 52, 13-22.
Kubyshkin, V., & Chlebnikov, Е. (2003). Antibiotikoprofilaktika infektsii oblasti khirurgicheskogo vmeshatelstva v planovoy abdominalnoy khirurgii [Antibiotic prophylaxis of infection in the area of surgical intervention in elective abdominal surgery]. RMJ. Urologia. Hirurgiya – RMJ. Urology. Surgery, 24 (11), 43-48 [in Russian].
Yagniuk, Yu.A. Maryushchenko, A.M., Bakumenko, A.V., Volkov, A.A., & Pyatakov, A.V. (2007). Izuchenie osobennostey mikroflory ranevogo otdelyaemogo pri laparoskopicheskikh i laparatomnykh vmeshatelstvakh na zelchnych putyakh [Study of the characteristics of the microflora of the wound discharge during laparoscopic and laparotomy interventions on the biliary tract]. Annals of Mechnicov Institute (2), 22-24 [in Russian].
Lipatov, V. (2005). Patogenez ranevogo protsesa i podkhody k lecheniyu gnoynykh ran [Pathogenesis of the wound process and approaches to the treatment of purulent wounds]. Khirurgia – Surgery, 9 (10), 27-30 [in Russian].
Chasnoyt, A.Ch., Podgaysky, V.N., & Koshelkov, Y.Ya. (2014). Vakuumnaya terapiya ran s ispolzovaniem generatora “WaterLily” [Vacuum wound therapy using the “WaterLily” generator]. Minsk: BelMAPO [in Russian].
Ostrovsky, V.K., Mashchenko, A.V., & Yangolenko, D.V. (2005). Leykotsytarnyy indeks intoksikatsii i nekotorye pokazateli krovi pri otsenke tyazhesti techeniya i opredeleniya prognoza vospalitelnykh, gnoynykh i gnoyno-destruktivnykh zabolevaniy raznykh lokalizatsiy [The leukocyte intoxication index and some blood indices in assessing the severity of the course and determining the prognosis of inflammatory, purulent and purulent-destructive diseases of different localizations]. Anesteziologia i reanimatologia – Anesthesiology and Intensive Care, (6), 25-29 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
