Використання сітчастих імплантатів при лапароскопічному лікуванні великих гриж стравохідного отвору діафрагми
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11123Ключові слова:
грыжа пищеводного отверстия диафрагмы, сетчатые имплантанты, крурорафияАнотація
Мета роботи: вивчення ефективності використання різних видів сітчастих імплантатів при лікуванні хворих із великими грижами стравохідного отвору діафрагми.
Матеріали та методи. З січня 2011 року по вересень 2018 у нашій клініці було прооперовано 187 пацієнтів з великими грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Середній вік хворих становив 57 ± 14,9 (від 39 до 78 років). Середній індекс маси тіла у оперованих хворих був (28,6 ± 5,4) кг. Всі пацієнти залежно від методики пластики ГСОД були розділені на 4 групи. У I групі (54 пацієнта) виконували просту крурорафію. У II групі (59 пацієнтів) для зміцнення швів крурорафії використовували самофіксуючу сітку ProGrip. Для зміцнення швів крурорафії в III групі (49 пацієнтів), використовували сітчастий імплантат Parietex з колагеновим покриттям. У IV групі (25 пацієнтів) використовували вікрилову сітку, що розсмоктується. Віддалені результати вивчали через 6, 12, 24, 36, 48 і 60 місяців після операції. Хворим проводили рентгенологічне дослідження і шлунка з барієвим контрастом, ФГДС і 24-х годинну pH-метрію з визначенням індексу DeMeester. У пацієнтів фіксували всі скарги, якість життя визначали за опитувальником GERD-HRQL.
Результати досліджень та їх обговорення. Всі операційні втручання були виконані лапароскопічно без конверсії в відкриту операцію. У 10 хворих спостерігалися інтраопераційні ускладнення. У віддалені терміни від 24 до 60 місяців вдалося простежити 74,87 % прооперованих хворих. Кількість рецидивів через 60 місяців в групі з виконанням простої крурорафії становила 26,3 %, що було достовірно вище, ніж в групах, де використовували сітчасті імплантати ProGrip і Parietex з колагеновим покриттям (4,5 і 7,9 % відповідно). Група хворих, у яких використовували вікрілову сітку, що розсмоктується, показала найгірші результати порівняно з групами, де використовували сітки, що не розсмоктуються, частота рецидивів в цій групі склала 20 %. Індекс якості життя через 48 місяців спостереження був достовірно вище у хворих, у яких використовували сітчасті імплантати. Індекс DeMeester в I групі хворих склав 18,8 і був вище, ніж у групах хворих із застосуванням сіток.
Посилання
Grubnik, V.V., & Malinovskiy, A.V. (2015). Kriticheskie aspekty laparoskopicheskoy hirurgii gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni i gryzh pishchevodnogo otverstiya diafragmy [Critical aspects of laparoscopic surgery of gastroesophageal reflux disease and hiatal hernia]. Odesa: VMV–tipografiya [in Russian].
Stefanidis, D., Hope, W. W., Kohn, G. P., Reardon, P. R., Richardson, W. S., Fanelli, R. D., & SAGES Guidelines Committee (2010). Guidelines for surgical treatment of gastroesophageal reflux disease. Surgical Endoscopy, 24(11), 2647-2669. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-010-1267-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-010-1267-8
Kohn, G.P., Price, R.R., DeMeester, S.R., Zehetner, J., Muensterer, O.J., Awad, Z., Mittal, S.K., Richardson, W.S., Stefanidis, D., Fanelli, R.D., & SAGES Guidelines Committee (2013). Guidelines for the management of hiatal hernia. Surgical Endoscopy, 27(12), 4409-4428. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-013-3173-3. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-013-3173-3
Frantzides, C.T., Carlson, M.A., Loizides, S., Papafili, A., Luu, M., Roberts, J., Zeni, T., & Frantzides, A. (2010). Hiatal hernia repair with mesh: a survey of SAGES members. Surgical Endoscopy, 24 (5), 1017-1024. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-009-0718-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-009-0718-6
Huddy, J.R., Markar, S.R., Ni, M.Z., Morino, M., Targarona, E.M., Zaninotto, G., & Hanna, G.B. (2016). Laparoscopic repair of hiatus hernia: Does mesh type influence outcome? A meta-analysis and European survey study. Surgical Endoscopy, 30(12), 5209-5221. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-016-4900-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-4900-3
Rathore, M.A., Andrabi, S.I., Bhatti, M.I., Najfi, S.M., & McMurray, A. (2007). Metaanalysis of recurrence after laparoscopic repair of paraesophageal hernia. JSLS: Journal of the Society of Laparoendoscopic Surgeons, 11(4), 456-460.
Stadlhuber, R.J., Sherif, A.E., Mittal, S.K., Fitzgibbons, R.J., Jr, Michael Brunt, L., Hunter, J.G., Demeester, T.R., Swanstrom, L.L., Daniel Smith, C., & Filipi, C.J. (2009). Mesh complications after prosthetic reinforcement of hiatal closure: a 28-case series. Surgical Endoscopy, 23 (6), 1219-1226. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-008-0205-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-008-0205-5
Tatum, R.P., Shalhub, S., Oelschlager, B.K., & Pellegrini, C.A. (2008). Complications of PTFE mesh at the diaphragmatic hiatus. Journal of Gastrointestinal Surgery: Official Journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract, 12 (5), 953-957. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s11605-007-0316-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-007-0316-7
Granderath, F.A., Schweiger, U.M., & Pointner, R. (2007). Laparoscopic antireflux surgery: tailoring the hiatal closure to the size of hiatal surface area. Surgical Endoscopy, 21 (4), 542-548. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-006-9041-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-006-9041-7
Falk, G.L. (2016). Giant paraesophageal hernia repair and fundoplication: A timely discussion. Journal of the American College of Surgeons, 222 (3), 329-330. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2015.11.032. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2015.11.032
Grubnik, V.V., & Malynovskyy, A.V. (2013). Laparoscopic repair of hiatal hernias: new classification supported by long-term results. Surgical Endoscopy, 27 (11), 4337-4346. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-013-3069-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-013-3069-2
Oor, J.E., Roks, D.J., Koetje, J.H., Broeders, J.A., van Westreenen, H.L., Nieuwenhuijs, V.B., & Hazebroek, E.J. (2018). Randomized clinical trial comparing laparoscopic hiatal hernia repair using sutures versus sutures reinforced with non-absorbable mesh. Surgical Endoscopy, 32 (11), 4579-4589. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-018-6211-3. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-018-6211-3
Ilyashenko, V.V., Grubnyk, V.V., & Grubnik, V.V. (2018). Laparoscopic management of large hiatal hernia: mesh method with the use of ProGrip mesh versus standard crural repair. Surgical Endoscopy, 32 (8), 3592-3598. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-018-6087-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-018-6087-2
Zhang, C., Liu, D., Li, F., Watson, D.I., Gao, X., Koetje, J.H., Luo, T., Yan, C., Du, X., & Wang, Z. (2017). Systematic review and meta-analysis of laparoscopic mesh versus suture repair of hiatus hernia: objective and subjective outcomes. Surgical Endoscopy, 31 (12), 4913-4922. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00464-017-5586-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-017-5586-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
