Верифікація системного підходу виконання симультанних операцій На органах черевної порожнини і черевній стінці у хворих з вентральною Грижею
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11027Ключові слова:
вентральна грижа, черевна порожнина, симультанна патологія, симультанні операції, якість життя хворихАнотація
Мета роботи: поліпшення якості лікування хворих із вентральною грижею (ВГ) шляхом зниження частоти і тяжкості ускладнень після симультанних і реконструктивно-відновлювальних операцій на органах черевної порожнини і черевній стінці.
Матеріали і методи. В основу дослідження включені результати лікування 197 хворих із симультанною патологією органів черевної порожнини і черевній стінці, що надійшли в хірургічне відділення 1-ї клініки Самаркандського державного медичного інституту.
Результати досліджень та їх обговорення. У 197 пацієнтів після операції зберігалася нормальна функція шлунково-кишкового тракту, лише у 4 хворих (3 і 1 пацієнта в групах дослідження) спостерігали парез кишечника, усунений медикаментозно. Абдомінальні ускладнення спостерігали в 10 (5,1 %) хворих. У ранньому післяопераційному періоді абдомінальні ускладнення після симультанних операцій можна розділити на два: ускладнення з боку основного етапу операції та ускладнення з боку симультанного етапу операції. З боку основного етапу операції у 5 (2,5 %) хворих (3 в групі порівняння і 2 в основній групі) після герніоалопластики спостерігали парез кишечника і 1 (0,5 %) хворого з групи порівняння також після герніоалопластики спостерігали затримку сечі. У 2 (2,1 %) хворих із групи порівняння причиною парезу кишечника і затримки сечі був підвищений внутрішньочеревний тиск.
Використання удосконаленої модифікованої шкали прогнозування періопераційних ускладнень дозволило достовірно поліпшити якість передопераційної підготовки хворих із ВГ і супутніми симультанними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини, досягти поліпшення стану пацієнта в більш ранні терміни і відповідно скоротити частоту післяопераційних позаабдомінальних ускладнень з 10,7 до 2,8 %.
Посилання
Sadchikov, D.V., Prigorodov,, M.V.,& Vartanyan, T.S. (2012). Perioperatsionnye oslozhneniya u patsiyentov vysokogo anesteziologo-operatsionnogo riska (obzor, ch. II) [Perioperative complications in patients with high anesthetic and operational risk (review, part II)]. Saratovskiy nauch.-med. zhurn. – Saratov Scientific and Medical Journal, 8 [in Russian].
Sukhovatykh, B.S. (2016). Profilaktika posleoperatsionnykh ventralnykh gryzh: sovremennoye sostoyaniye problem [Prevention of incisional ventral hernias: current state of the problem]. Khirurgiya. Zhurnal im. N.I. Pirogova – Surgery. Journal named after N.I. Pirogov, 76-80 [in Russian].
Peleshkov. V.H., & Ahafonov, O.I. (2009). Postoperative incisional hernias-undecided problems. Journal of Experimental and Clinical Surgery, 2 (3), 248-255.
Pushkin, S.Yu. (2011). Otsenka oslozhneniy u bolnykh s gryzhami v zavisimosti ot stepeni operatsionogo riska i tyazhesti travmy [Assessment of complications in patients with hernias depending on the degree of operational risk and the severity of injury]. Tolyatinskiy med. kons. – Togliatti Medical Council, 3-4, 154-167 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).