Досвід використання довготривалої електростимуляції при ушкодженнях нервів, поєднаних з ішемією м’язів передпліччя
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10777Ключові слова:
травма нервів, контрактура Фолькмана, реконструктивна хірургія, мікрохірургія, електростимуляціяАнотація
Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих з ушкодженнями нервів, поєднаних з ішемією мʼязів передпліччя шляхом використання методик реконструктивної хірургії та довготривалої електростимуляції нервів.
Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування десяти хворих з травмою нервів, поєднаних з супракондилярними переломи плечової кістки, ускладнених ішемією м’язів передпліччя. Представники чоловічої статі складали 80 % обстежених, жіночої – 20 %. Середній термін від моменту отримання травми до проведення реконструктивного втручання становив 4,7 місяців. В усіх випадках проведено хірургічне лікування – невроліз, аутопластика, зшивання нервів, ангіоліз, видалення дегенеративно змінених тканин в межах найбільшої щільності фасціально-кісткових проміжків. У 8 випадках реконструктивне нейрохірургічне втручання завершувалось імплантацією системи для довготривалої прямої електростимуляції нервів “Ней-Сі 3М” (ВЕЛ, Україна).
Результати досліджень та їх обговорення. Запропонована методика дозволила досягти суттєвого поліпшення результатів лікування у 80 % постраждалих. Враховуючи складний механізм розвитку змін м’язового апарату внаслідок денерваційного та ішемічного ґенезу, усунення щонайменше денерваційних ефектів, шляхом стимуляції регенераційного потенціалу ушкодженого периферичного нерва є доволі перспективним напрямком.
Посилання
Tsymbaliuk, V.I., Strafun, S.S., & Haiko, O.H. (2016). Kontseptsiia vidnovlennia funktsii kintsivky pry travmatychnomu ushkodzhenni peryferychnykh nerviv [The concept of recovery of limb function in traumatic injury of peripheral nerves]. Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhurnal – Ukrainian Neurosurgical Journal, 3, 48-54 [in Ukrainian].
Sharma, P., & Swamy, M.K.S. (2012). Results of the Max Page muscle sliding operation for the treatment of Volkmann’s contracture of the forearm. J. Orthop. Traumatol., 13, 189-196. DOI: https://doi.org/10.1007/s10195-012-0212-0
Rasulic, L., Cinara, I., & Samardzic, M. (2017). Nerve injuries of the upper extremity associated with vascular trauma-surgical treatment and outcome. Neurosurg. Rev., 40 (2), 241-249. DOI: https://doi.org/10.1007/s10143-016-0755-2
Volkmann, R. (1881). Die ischaemischen muskellahmungen und kontracturen. Zentralbl. Chir., 8, 801-803.
Mubarac, S.J., & Hargens, A.R. (1981). Compartment syndromes and Volkmann’s contracture. Philadelphia: W. B. Saunders.
Grant, C., Theiss, M., & Mukherjee, D. (2019). Pediatric brachial artery injury due to supracondylar humerus fractures: A case series. Vascular, 27 (4), 451-453. DOI: https://doi.org/10.1177/1708538119851664
Ovsyankin, N.A. (1986). Operativnoe lecheniye detey v pozdney stadiі ishemicheskoy kontraktury verkhney konechnosti [Surgical treatment of children in the late stage of ischemic contracture of the upper limb]. Ortopedicheskoye lecheniye detey s nevrologicheskimi zabolevaniyami – Orthopedic Treatment of Children with Neurological Diseases. Moscow: B.i. [in Russian].
Haiko, O.H., Strafun, S.S., Haiovych, V.V., & Vovchenko, H.Ya. (2013). Sonohrafichne doslidzhennia miaziv u khvorykh z naslidkamy travmy peryferychnykh nerviv [Sonographic examination of muscles in patients with peripheral nerve injury]. Visn. Ortopedii, travmatolohii ta protezuvannia – Bulletin of Orthopedics, Traumatology and Prosthetics, 1, 42-47 [in Ukrainian].
Seddon, H.J. (1956). Volkmann’s contracture: treatment by excision of the infarct. J. Bone. Joint. Surg., 32B, 152-174. DOI: https://doi.org/10.1302/0301-620X.38B1.152
Tsuge, K. (1975). Management of established Volkmann’s contracture. J. Bone Joint Surg., 57A, 925-929. DOI: https://doi.org/10.2106/00004623-197557070-00008
Rubin, G., & Yaffe, B. (2015). Free myocutaneous flap transfer to treat congenital Volkmann’s contracture of the forearm. J. Hand Surg. Eur., 40 (6), 614-619. DOI: https://doi.org/10.1177/1753193414528850
Sollerman, C., & Ejeskar, A. (1995). Sollerman hand function test. A standardized method and its use in tetraplegic patients. Scand. J. Plast. Reconstr. Surg. Hand Surg. 29, 167-176. DOI: https://doi.org/10.3109/02844319509034334
Leliuk, V.H., & Leliuk, S.E. (2007). Ultrazvukovaya angiologiya [Ultrasound angiology]. Moscow: Real-Taym [in Russian].
Kulikov, V.P. (2015). Osnovy ultrazvukovogo issledovaniya sosudov [Basics of ultrasound examination of blood vessels]. Мoscow: Vidar-М [in Russian].
Strafun, S.S. Haiko, O.H., & Kurinnyi, I.M. (2013). Kliniko-elektromiohrafichni ta sonohrafichni kryterii u vyznachenni taktyky likuvannia khvorykh z ushkodzhenniamy peryferychnykh nerviv vnaslidok travmy kintsivok [Clinico-electromyographic and sonographic criteria in determining the tactics of treatment of patients with peripheral nerve damage due to limb injury]. Travma – Trauma, 14 (4), 75-79 [in Ukrainian].
Tsymbaliuk, V.I., Tretiak, I.B., & Tsymbaliuk, Yu.V. (2013). Khirurhichne likuvannia ushkodzennia plechovoho spletennia z vykorystanniam dovhotryvaloi elektrostymuliatsii [Surgical treatment of shoulder plexus damage using long-term electrical stimulation]. Klinich. khirur. – Clinical Surgery, 6, 59-61.
Chebotariova, L.L. (1998). Kompleksna diahnostyka travmatychnykh urazhen plechovoho spletennia i peryferychnykh nerviv ta kontrol vidnovlennia yikh funktsii [Comprehensive diagnosis of traumatic lesions of the brachial plexus and peripheral nerves and control of the recovery of their function]. Extended abstract of Doctor’s thesis. A.P. Romodanov Institute of Neurosurgery of the AMS of Ukraine. Кyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).