Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10760Ключові слова:
гостра спайкова тонкокишкова непрохідність, лазерна доплерівська флуометрія, мікроциркуляція, малоінвазивні втручанняАнотація
Мета роботи: покращити результати лікування хворих з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики та розробки методів профілактики розвитку ускладнень та рецидиву захворювання.
Матеріали і методи. Проведено аналіз спостереження за 226 хворими на гостру кишкову непрохідність. 111 пацієнтів з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю прооперовані. Усі пацієнти були поділені на контрольну та основну групи: до контрольної групи увійшли 57 хворих (31 хворий прооперований лапаротомно, 26 – лапароскопічно); до основної – 54 (26 хворих оперовані лапаротомно, 28 – лапароскопічно).
Клінічні дослідження проводили в три етапи. Для аналізу стану системної мікроциркуляції та механізмів регуляції мікроциркуляторного русла проведено лазерну доплерівську флоуметрію на одноканальному лазерному аналізаторі мікроциркуляції “ЛАКК-02”. Обстеження проводили до оперативного втручання, під час операції та на 3 добу післяопераційного періоду. При обстеженні оцінювали базові показники мікроциркуляції та амплітудно-частотний спектр коливань кровотоку.
Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді.
При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої–третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні.
Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість ускладнень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1–2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики.
Посилання
Chekmazov, I.A. (2008). Spayachnaya bolezn bryuhiny [Adhesive disease of the peritoneum]. Moscow [in Russian].
Angenete, E., Jacobsson, A., Gellerstedt, M., & Haglind, E. (2012). Effect of laparoscopy on the risk of small-bowel obstruction а population-based register study. Arch. Surg., 147 (4), 359-365.
Grachev, S.S., Pavlov, O.B., & Yalozetskiy, I.Z. (2013). Intensivnaya terapiya posleoperatsyonnogo perioda: metod. rekom. [Intensive care of the postoperative period: guidelines]. Minsk: BGMU [in Russian].
Schier, R., Zimmer, P., & Riedel, B. (2016) Perioperative inflammation and microcirculation in surgery: Clinical strategies for improved surgical outcomes. In "Microcirculation revisited – from molecules to clinical practice. Lenasi, H. (Ed.). Retrieved from : https://www.intechopen.com/ books/microcirculation-revisited-from-molecules-to-clinical-practice. DOI: https://doi.org/10.5772/64435
Skrypko, V.D., Klymenko, Yu.A., Klymenko A.O., & Honchar, M.H. (2014). Optymizatsiia likuvalnoi taktyku u hvorykh na hostru tonkokyshkovu neprokhidnist zalezhno vid stupenia rozvytku entererhii kyshechnyku [Optimization of therapeutic tactics in patients with acute intestinal obstruction depending on the degree of development of intestinal enterology]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 18, 1 (69), 110-114 [in Ukrainian].
Dachuk, O.I., Kozlovska, I.Yu., & Kozlovskyi, Yu.K. (2016). Diahnostyka ta profilaktuka perytonealnoi hipotermii [Diagnosis and prevention of perioperative hypothermia]. Bil, zneboliuvannia i intensyvna terapiia – Pain, Anesthesia and Intensive Care, 4, 42-47 [in Ukrainian].
Zanoni, F.L., Benabou, S., & Greco, K.V. (2009). Mesenteric microcirculatory dysfunctions and translocation of indigenous bacteria in a rat model of strangulated small bowel obstruction. Clinics (Sao Paulo), 64 (9), 911-919. DOI: https://doi.org/10.1590/S1807-59322009000900013
Khutorianskyi, M.O. (2009). Suchasni pohliady na patohenez hostroi neprokhidnosti kyshechnyka ta mekhanizmy vynyknennia uskladnen [Current views on the pathogenesis of acute bowel obstruction and mechanisms of complications]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 5, 54-57 [in Ukrainian].
Mishchenko, N. (2015). Spayechnaya bolezn: prichyny, posledstviya i effektivnye metody profilaktiki [Adhesive disease: causes, consequences and effective methods of prevention]. Zdorovia liudyny – Human Health, 43-44 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
