Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності

  • I. M. Deykalo Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • V. V. Bukata Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • L. S. Donchenko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ключові слова: гостра спайкова тонкокишкова непрохідність, лазерна доплерівська флуометрія, мікроциркуляція, малоінвазивні втручання

Анотація

Мета роботи: покращити результати лікування хворих з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики та розробки методів профілактики розвитку ускладнень та рецидиву захворювання.

Матеріали і методи. Проведено аналіз спостереження за 226 хворими на гостру кишкову непрохідність. 111 пацієнтів з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю прооперовані. Усі пацієнти були поділені на контрольну та основну групи: до контрольної групи увійшли 57 хворих (31 хворий прооперований лапаротомно, 26 – лапароскопічно); до основної – 54 (26 хворих оперовані лапаротомно, 28 – лапароскопічно).

Клінічні дослідження проводили в три етапи. Для аналізу стану системної мікроциркуляції та механізмів регуляції мікро­цир­куля­то­рного русла проведено лазерну доплерівську флоуметрію на одноканаль­но­му лазерному аналізаторі мікроциркуляції “ЛАКК-02”. Обстеження проводили до оперативного втручання, під час операції та на 3 добу післяопераційного періоду. При обстеженні оцінювали базові показники мікроциркуляції та амплітудно-частотний спектр коливань кровотоку. 

Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді.

При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась  удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої–третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні.

Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуа­торної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість усклад­нень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1–2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики.

Посилання

Chekmazov, I.A. (2008). Spayachnaya bolezn bryuhiny [Adhesive disease of the peritoneum]. Moscow [in Russian].

Angenete, E., Jacobsson, A., Gellerstedt, M., & Haglind, E. (2012). Effect of laparoscopy on the risk of small-bowel obstruction а population-based register study. Arch. Surg., 147 (4), 359-365.

Grachev, S.S., Pavlov, O.B., & Yalozetskiy, I.Z. (2013). Intensivnaya terapiya posleoperatsyonnogo perioda: metod. rekom. [Intensive care of the postoperative period: guidelines]. Minsk: BGMU [in Russian].

Schier, R., Zimmer, P., & Riedel, B. (2016) Perioperative inflammation and microcirculation in surgery: Clinical strategies for improved surgical outcomes. In "Microcirculation revisited – from molecules to clinical practice. Lenasi, H. (Ed.). Retrieved from : https://www.intechopen.com/ books/microcirculation-revisited-from-molecules-to-clinical-practice.

Skrypko, V.D., Klymenko, Yu.A., Klymenko A.O., & Honchar, M.H. (2014). Optymizatsiia likuvalnoi taktyku u hvorykh na hostru tonkokyshkovu neprokhidnist zalezhno vid stupenia rozvytku entererhii kyshechnyku [Optimization of therapeutic tactics in patients with acute intestinal obstruction depending on the degree of development of intestinal enterology]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 18, 1 (69), 110-114 [in Ukrainian].

Dachuk, O.I., Kozlovska, I.Yu., & Kozlovskyi, Yu.K. (2016). Diahnostyka ta profilaktuka perytonealnoi hipotermii [Diagnosis and prevention of perioperative hypothermia]. Bil, zneboliuvannia i intensyvna terapiia – Pain, Anesthesia and Intensive Care, 4, 42-47 [in Ukrainian].

Zanoni, F.L., Benabou, S., & Greco, K.V. (2009). Mesenteric microcirculatory dysfunctions and translocation of indigenous bacteria in a rat model of strangulated small bowel obstruction. Clinics (Sao Paulo), 64 (9), 911-919.

Khutorianskyi, M.O. (2009). Suchasni pohliady na patohenez hostroi neprokhidnosti kyshechnyka ta mekhanizmy vynyknennia uskladnen [Current views on the pathogenesis of acute bowel obstruction and mechanisms of complications]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 5, 54-57 [in Ukrainian].

Mishchenko, N. (2015). Spayechnaya bolezn: prichyny, posledstviya i effektivnye metody profilaktiki [Adhesive disease: causes, consequences and effective methods of prevention]. Zdorovia liudyny – Human Health, 43-44 [in Ukrainian].

Опубліковано
2020-01-20
Як цитувати
Deykalo, I. M., Bukata, V. V., & Donchenko, L. S. (2020). Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 27-33. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10760
Номер
Розділ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ