Корекція кислотно-лужного балансу крові в системі попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10759Ключові слова:
ішемія, метаболічний ацидоз, реперфузія, атеросклерозАнотація
Мета роботи: підвищення ефективності системи попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому (РРС) в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом введення в комплекс корекції кислотно-лужного балансу крові.
Матеріали і методи. Дослідження проводили у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента. У 52 випадках здійснено аорто-біфеморальне алошунтування, у 17 з них одночасно проведено стегно-дистальне автовенозне шунтування. У 27 пацієнтів проведено однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування, у 6 із них одночасно здійснено стегно-дистальне автовенозне шунтування. Оперативне лікування пацієнтів (19 спостережень) із високим ризиком розвитку РРС у ранньому післяопераційному періоді проводили після проведення спеціальної системної підготовки, основною метою якої було попередження та лікування РРС. 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС також оперовані після проведення спеціальної системи підготовки, яка була доповнена середниками для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол). Контрольну групу склали 22 пацієнти без проявів атеросклеротичного ураження артеріального русла нижніх кінцівок. Для дослідження забір крові із підшкірної вени тилу ішемізованої нижньої кінцівки проводили до хірургічного втручання, на 1, 3 і 5 добу післяопераційного періоду.
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників крові КЛБ із підшкірної вени ішемізованих нижніх кінцівок у пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента встановлено його зміщення у бік метаболічного ацидозу. Найбільш суттєві зміни КЛБ спостерігали у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у хворих із цією стадією ХАН знаходиться в межах декомпенсації метаболічного ацидозу.
У пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН і ризиком розвитку РРС реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента здійснювалась після проведення системної підготовки з метою профілактики та лікування РРС без корекції КЛБ. Результати дослідження КЛБ у першу добу раннього післяопераційного періоду вказували на поглиблення прояву декомпенсованого ацидозу.
Реваскуляризація артеріального русла у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН несуттєво сприяла зниженню рівня стану КЛБ, а вже на 5 добу поопераційного періоду на фоні медикаментозної корекції рівень КЛБ досягнув величин осіб контрольної групи.
Посилання
Kalinin, R.E., Suchkov, I.A., & Pshennikova, A.S. (2014). Endotelialnaya disfunktsiya i sposoby ee korrektsii pri obliteriruyushchem ateroskleroze [Endothelial dysfunction and methods for its correction in obliterating atherosclerosis]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Kuznetsov, M.R., Koshkin, V.M., & Komov, K.V. (2006). Sovremennye aspekty diagnostiki, profilaktiki i lecheniya reperfuzionnogo sindroma [Modern aspects of the diagnosis, prevention and treatment of reperfusion syndrome]. Angiologiya i sosudistaya khirurgiya – Angiology and Vessel Surgery, 12(1), 133-143 [in Russian].
Kalmikov, E.L., Skripnik, D.A., Vinogradov, R.A., & Gaibov, A.D. (2017) 30-y kongress yevropeyskogo obschestva sosudistikh hirurgov (Kopengagen, Daniya, 28 - 30 sentyabrya 2016 g.) [30th Congress of the European Society of Vascular Surgeons (Copenhagen, Denmark, September 28-30, 2016)]. Angiologiya i sosudistaya khirurgiya – Angiology and Vessel Surgery, (1), 143-47 [in Russian].
Belov, Yu.N. & Stepanenko, A.B. (2009). Povtornye rekonstruktivnye operatsii na aorte i magistralnykh arteriyakh [Repeated reconstructive surgery on the aorta and major arteries]. Moscow: RF; MIA [in Russian].
Koreyba, K.A., Klyushkin, I.V., Maksimov, A.V., Fatihov, R.I. & Nasrullaev, M.N. (2013). Reperfuzionnyy sindrom pri sosudistoy rekonstruktsii u bolnykh s sindromom diabeticheskoy stopy [Reperfusion syndrome in vascular reconstruction in patients with diabetic foot syndrome]. Vestnik sovrem. klin. Meditsiny – Bulletin of Modern Clinical Medicine, 6 (5), 67-70 [in Russian].
Baine, C.P. (2011). How and when do myocytes die during ischemiaand reperfusion: the late plase. J. Cardiovas. Pharmacol. Ther. 16 (3-4), 239-243. DOI: https://doi.org/10.1177/1074248411407769
Coats, P., & Hsllier, C. (2011). Differetial responses in human subcutancousand skeletal muscle vascular beds to critical limb ischemia. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg., 19 (4), 387-395.
Blaisdell, F.M. (2012). The pathophysiology of skeletal muscle ischemia and the reperfusion syndrome: a review. Cardiovasc. Surg., 10 (6), 620-630.
Dick, F., Li, J., Giraud, M.N., Kalka, C., Schmidli, J., & Tevaecarai, H. (2009). Basic control of reperfusion effectivity protects against reperfusion injury in a realistsc rodent model of acute limb ischemia. Circulation, 118 (19), 1920-1128.
Venher, I.K., Kolotylo, O.B., Kostiv, S.Ia., Vaida, A.R., & Herasymiuk, N.I. (2018). Profilaktyka ta likuvannia reperfuziinoho poshkodzhennia tkanyn pry rekonstruktsii arterialnoho rusla aorto-stehno-pidkolinnoho sehmenta v umovakh khronichnoi krytychnoi ishemii [Prevention and treatment of reperfusion tissue damage during reconstruction of the arterial bed of the aorto-femoral-popliteal segment in conditions of chronic critical ischemia]. Shpytalna khirurhiia im. L.Ya Kovalchuka – Hospital Surgery named after L.Ya. Kovalchuk, 3, 75-77 [in Ukrainian].
Kalinin, R.E., Pshennikov, A.S., & Suchkov, I.A. (2015). Reperfuzionnoe povrezhdenie tkaney v khirurgii arteriy nizhnikh konechnostey [Reperfusion tissue damage in surgery of lower limb arteries]. Novosti Khirurgii – News of Surgery, 23 (3), 348-352. doi: 10.18484/2305-0047. 2015. 3/ 348 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).