Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна

  • Ya. P. Feleshtynsky Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
  • A. A. Shtaier Київська міська клінічна лікарня № 5
  • V. F. Vatamaniuk Київська міська клінічна лікарня № 1
  • A. V. Kokhanevych Київська міська клінічна лікарня № 1
Ключові слова: рецидивна пахвинна грижа, ТАРР, оптимізація алопластики рецидивних гриж

Анотація

Мета роботи: покращення результатів лікування хворих із рецидивом пахвинних гриж після операції Ліхтенштейна.

Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 105 пацієнтів із рецидивною пахвинною грижею після операції Ліхтенштейна. Всі хворі були чоловіки. У 31 (29,5 %) хворого рецидив виник через 3 місяці після первинної пластики, після 6 міс. – у 59 (52,3 %), після 12 – у 19 (18 %), 26 хворих (24,7 %) мали супутню патологію. В першій групі 52 пацієнтам виконувалось класична ТАРР. Під загальним знеболенням накладали карбоксиперитонеум, встановлювали 3 троакари, основний етап ТАРР, розрізання парієтальної очеревини над пахвинними ямками, після чого преперитонеально встановлювали сітку 10×12 см, з наступною фіксацією її до зв’язки Купера і м’язів черевної стінки. В другій групі – 53 хворі – виконували удосконалену ТАРР. Суть удосконалення – додаткова мобілізація верхнього клаптя парієтальної очеревини краніально на 3-4 см, заводилась ширша сітка 15×15 см. Комбінована фіксація імплантату герніостеплером і клейова фіксація клеєм Сульфакрилат.

Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі, у 5 хворих (9,6 %), були сероми на стороні герніопластики. В більш пізньому періоді хворі спостерігались у строках 6, 24 та 36 місяців. Так, у 4 (7,7 %) було діагностовано хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив спостерігали в 5 (9,6 %). В другій групі сероми – у 6 (11,3 %) хворих, у 3 (5,6 %) хворих діагностований хронічний пахвинний, повторний рецидив 1 (2 %). Використання удосконаленої ТАРР, порівняно з класичною методикою, при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна, за рахунок використання більшого сітчастого імплантату 15×15 см та його клейова фіксація по нижньому краю сприяють зменшенню частоти повторного рецидиву з 9 до 2 %.  

Посилання

Gopal, S.V., & Warrier, A. (2013). Recurrence after groin hernia repair-revisited. International Journal of Surgery, 11, 374-377.

Itani, K., Fitzgibbons, R.Jr., Awad, S.S., Duh, Q.-Y., & Ferzli, G.S. (2009). Management of recurrent inguinal hernia. J. Am. Coll. Surg., 209, 653-658.

The Danish hernia database (DHDB). Retrieved from: http: // www. danishhealthdata.com

Köckerling, F., Bittner, R., Adolf, D., Fortelny, R., Niebuhr, H., Mayer, F., & Schug-Pass, C. (2018). Seroma following transabdominal preperitoneal patch plasty (TAPP): incidence, risk factors, and preventive measures. Surg. Endosc., 32 (5), 2222-2231.

Haapaniemi, S., & Nilsson, E. (2002). Recurrence and pain three years after groin hernia repair. Validation of postal questionnaire and selective physical examination as follow-up method. Eur. J. Surg., 168, 22-28.

Bisgaard, T., Bay-Nielsen, M., & Kehlet, H. (2008). Re-recurrence after operation for recurrent inguinal hernia. A nationwide 8-year follow-up study on the role of type of repair. Ann. Surg., 4, 707-711.

Alani, A., Duffy, F., & O’Dwyer, P.J. (2006). Laparoscopic or open preperitoneal repair in the management of recurrent groin hernias. Hernia, 10 (2), 156-158.

Campanelli, G., Pettinari, D., Nicolosi, F.M., Cavalli, M., & Avesani, E.C. (2006). Inguinal hernia recurrence: classification and approach. J. Minim. Access Surg., 2 (3), 147-150.

Feleshtynskyi, Ya.P., & Shtaier, A.A. (2018). Patent for utility model No. 129926 (UA) Sposib transabdominalnoi preperytonealnoi aloplastyky pry retsydyvnykh pakhvynnykh hryzhakh [Method for transabdominal perperitoneal aloplasty in recurrent inguinal hernias]. claim. 27.03.2018; publ. 26.11.2018. Bul. No. 22 [in Ukrainian].

Опубліковано
2020-01-20
Як цитувати
Feleshtynsky, Y. P., Shtaier, A. A., Vatamaniuk, V. F., & Kokhanevych, A. V. (2020). Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 11-14. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10757
Номер
Розділ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ