Застосування методу балонної дермотензії в лікуванні уроджених гігантських пігментних невусів у дітей
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10752Ключові слова:
метод балонної дермотензії, уроджений гігантський пігментний невусАнотація
Мета роботи: покращення онкологічних, функціональних та косметичних результатів лікування дітей з уродженими гігантськими пігментними невусами із використанням розтягнутих місцевих клаптів шляхом дермотензії.
Матеріали і методи. У відділенні онкогематології Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період із 2014 по 2019 рр. оперовані 286 дітей віком від 1 до 18 років з уродженими пігментними невусами різної локалізації та розмірів. У цих дітей було проведено 318 оперативних втручань, що було зумовлено часткою уроджених гігантських пігментних невусів та неможливістю повного їх видалення одноетапним оперативним втручанням у 12 пацієнтів. В цій групі дітей, віком від 3 до 12 років, метод ендоекспандерної дермотензії застосовували за необхідності пластики значного за площею дефекту шкіри.
Результати досліджень та їх обговорення. В усіх 12 клінічних випадках ми отримали задовільні косметичні та функціональні результати без ознак порушення мікроциркуляції пасма шкіри на всіх етапах лікування. Морфологічні дослідження на етапах лікування виявляли незначні зміни в епідермісі. УЗД в режимі кольорового доплерівського картування виявило, що в процесі проведення експандерної дермотензії перфузія шкіри не зменшувалась, а збільшувалась, що свідчить про участь в експансії судин шкіри.
Посилання
Chekmareva, I.A., Paklina, O.V., Sharobaro, V.I., Vaganova, N.A., Gordienko, E.N., Vaganov, N.V. & Grechishnikov, M.I. (2014). Morfologicheskaya otsenka kompensatornykh vozmozhnostey kletok kozhi volosistoy chasti golovy pri etapnoy dermototenzii [Morphologic assessment of compensatory abilities of scalp skin cells in staged dermotensia]. Geny & Kletki – Genes and Cells, IX (2), 76-79 [in Russian].
Khagurov, R.A., Aleksandrov, A.V., Ribchenok, V.V., Samorukova, N.N., Velskaya, Yu.I., Lvov, N.V., & Koval, S. Yu. (2016). Primenenie metoda ballonnoy dermatenzii v detskoy rekonstruktivno-plasticheskoy khirurgii [Application of the balloon skin expansion method in pediatric reconstructive surgery]. Vestnik RGMU – Bulletin of RSMU, 5, 34-38 [in Russian].
Jain, S. (2012). Dermatology. Springer Science+Business Media. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-0525-3
Salgado, C.M., Silver, R.B., Bauer, B.S., & Basu, D. (2014). Skin of patients with large/giant congenital melanocytic nevi shows increased mast cells. Pediatric and Developmental Pathology, 3, 221-223. DOI: https://doi.org/10.2350/14-02-1444-OA.1
Sinikumpu, S.-P. (2018). Skin diseases and their association with systemic diseases in the northern Finland Birth Cohort 1966. UNIVERSITY OF OULU.
Viana, A., Gontijo, B., & Bittencourt, F.V. (2013). Giant congenital melanocytic nevus. An Bras. Dermatol., 88 (6), 863-878. DOI: https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20132233
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
