Хірургічне лікування та профілактика параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку

V. O. Shaprynskyі; O. O. Vorovskyі; I. M. Sadyk

doi:10.11603/2414-4533.2020.1.10744

Автор(и)

V. O. Shaprynskyі Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
O. O. Vorovskyі Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
I. M. Sadyk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10744

Ключові слова:

параколостомічна грижа, грижопластика, хворі похилого та старечого віку

Анотація

Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку за рахунок впровадження лапароскопічних способів лікування.

Матеріали і методи. Хірургічне лікування виконували за 3 способами: герніопластика із залишенням колостоми на колишньому місці – 20 (29,0 %) хворих; герніопластика з переміщенням колостоми на нове місце – 36 (52,2 %); у 25 (36,2%) – малоінвазивні методи. 3-м (4,3 %) пацієнтам були застосовані аутопластичні; 66 (95,7 %) – алопластичні методи, де в 4-х (5,8 %) – за методом onlay, 40 (58,0 %) – за методом sublay, 17 (24,6 %) – лапароскопічна герніопластика за удосконаленим методом та 8 (11,6 %) – лапароскопічно-асистованим способом.

Результати досліджень та їх обговорення. Серед 69 хворих ми спостерігали прямопропорційну залежність інтенсивності розвитку злукового процесу не від тривалості грижоносіння, а від розмірів грижових воріт. 24 хворим було виконано профілактичне використання протезної сітки при формуванні стоми. Місцеві гнійно-запальні ускладнення мали місце в 6 (8,7 %) випадках, де в 1-го (1,4 %) пацієнта з аутопластичним методом герніопластика та у 5 (7,2 %) – при застосуванні алопластичного методу. Рецидивів захворювання не спостерігали. Хворим похилого та старечого віку при виведенні колостоми рекомендовано превентивне алопротезування. Найкращі результати були отримали при алогерніопластиці з реконструкцією колостоми на інше місце т? ??? а при лапароскопічній грижопластиці. 7 (10,1 %) хворим адгезіолізис, виділення дистального та низведення проксимального відділів стомованої кишки вдалось виконати лапароскопічно. 8 (11,6 %) хворим із дефектом W₃ виконали лапароскопічну алогерніопластику композитною сіткою за внутрішньоочеревинною методикою IPOM.

Посилання

Vorovskyi, O.O. (2013). Zastosuvannia maloinvazyvnykh metodiv pry khirurhichnomu likuvanni parakolostomistychnykh hryzh u khvorykh pokhyloho viku [Application of minimally invasive methods in the surgical treatment of paracolostomy hernias in elderly patients]. Vestnik neotlozhnoy i vosstanovitelnoy meditsyny – Bulletin of Emergency and Recovery Medicine, 3 (14), 321-324 [in Ukrainian].

Vorovskyi, O.O., Shaprynskyi, V.O., Yatskov, D.A., & Zaki, N. (2016). Laparoskopichna hernioplastyka u likuvanni zashchemlenykh hryzh u khvorykh pokhyloho ta starechoho viku [Laparoscopic hernioplasty in the treatment of constricted hernias in senile and elderly patients]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named after L.Ya. Kovalchuk, 2, 81-84 [in Ukrainian].

Mamchych, V.I., Yatsentiuk, V.H., Musiienko, A.V., & Kolomiiets, P.V. (2010). Alohernioplastyka parakolostomichnykh hryzh [Allogernioplasty of paracolostomy hernias]. Materialy XXII zizdu khirurhiv Ukrainy – Materials of XXII Congress of Surgeons of Ukraine, 2, 227-228 [in Ukrainian].

Andersen, R.M., Klausen, T.W., & Danielsen, A.K. (2018). Incidence and risk factors for parastomal bulging in patients with ileostomy or colostomy: a register-based study using data from the Danish Stoma Database Capital Region. Colorectal Dis., 20, 331-340.

Aquina, C.T., Iannuzzi, J.C., & Probst, C.P. (2014). Parastomal hernia: a growing problem with new solutions. Dig. Surg., 31, 366-376.

Baig, M.K., Larach, J.A., & Chang, S. (2006). Outcome of parastomal hernia repair with and without midline laparotomy. Tech. Coloproctol., 10, 282-286.

Carlsson, E., Fingren, J., & Hallen, A.M. (2016). The prevalence of ostomy-related complications 1 year after ostomy surgery: a prospective, descriptive, clinical study. Ostomy Wound Manage, 62, 34-48.

Ihnát, P., Tulinský, L., & Jonszta, T. (2019). Parastomal and incisional hernia following laparoscopic/open abdominoperineal resection: is there a real difference? Surg. Endosc., 1, 22-26.

Krogsgaard, M., Thomsen, T., & Vinther, A. (2017). Living with a parastomal bulge - patients' experiences of symptoms. J. Clin. Nurs., 26, 5072-5081.

Kroese, L.F., de Smet, G.H., & Jeekel, J. (2016). Systematic review and meta-analysis of extraperitoneal versus transperitoneal colostomy for preventing parastomal hernia. Dis. Colon. Rectum, 59, 688-695.

Leslie, D. (1984). The parastomal hernia. Surg. Clin. North Am., 64, 407-405.

Mancini, G.J., McClusky, D.A., & Khaitan, L. (2007). Laparoscopic parastomal hernia repair using a nonslit mesh technique. Surg. Endosc., 21, 1487-1491.

Morris-Stiff, G.J., & Hughes, L.E. (1998). The outcomes of nonabsorbable mesh placed within the abdominal cavity: literature review and clinical experience. J. Am. Coll. Surg., 186, 352-367.

Śmietański, M., Szczepkowski, M., & Alexandre, J.A. (2014). European Hernia Society classification of parastomal hernias. Hernia, 18, 1-6.

Styliński, R., Alzubedi, A., & Rudzki, S. (2018). Parastomal hernia – current knowledge and treatment. Wideochir Inne Tech Maloinwazyjne, 13, 1-8.

Rosen, M.J., Krpata, D.M., & Ermlich, B. (2013). A 5-year clinical experience with single- staged repairs of infected and contaminated abdominal wall defects utilizing biologic mesh. Ann. Surg., 257, 991-996.

Rubin, M.S., Schoetz, D.J. Jr., & Matthews, J.B. (1994). Parastomal hernia. Is stoma relocation superior to fascial repair? Arch. Surg., 129, 413-418.

Techagumpush, A., & Udomsawaengsup, S. (2019). Update in parastomal hernia. Ann. Laparosc. Surg., 4, 75.