Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10735Ключові слова:
післяопераційна грижа живота, методика розділення анатомічних компонентів, внутрішньочеревний тиск, алопластикаАнотація
Мета роботи: оптимізувати вибір методики розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів.
Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 215 пацієнтів з післяопераційними грижами живота (ПГЖ) великих та гігантських розмірів віком від 30 до 75 років (середній вік 54,7±3,3) за період з 2012 по 2019 рр. Жінок було 137 (63,7%), чоловіків – 78 (36,3%). Вибір варіанту CST у поєднанні з алопластикою при ПГЖ великих та гігантських розмірів виконували під час операції з урахуванням середніх показників ВЧТ при контактному зведенні прямих м’язів. Групу порівняння складали 82 пацієнти, яким в період з 2008 по 2011 рр. виконувалася ACST+onlay без врахування рівня ВЧТ.
Результати досліджень та їх обговорення. Оптимізація вибору варіанту CST при ПГЖ великих та гігантських розмірів може бути досягнута шляхом визначення ВЧТ під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ (5,4±2,1) мм рт. ст. (0,7±0,3 кПа) оптимальним варіантом є ACST, при ВЧТ (9,1±2,3) мм рт. ст. (1,2±2,3 кПа) – PCST, при ВЧТ (14,1±2,3) мм рт. ст. (1,9±0,3 кПа) – TAR.
Використання диференційованого підходу до вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при великих та гігантських ПГЖ з урахуванням ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме зменшується частота АКС до 0,5 % проти 4,9 % у групі порівняння, сероми – до 15,8 % проти 25,6 %, інфікування післяопераційної рани – до 1,4 % проти 4,9 %, хронічного післяопераційного болю – до 4,2 % проти 8,1 %, рецидиву ПГЖ – до 1,4 % проти 8,1 %.
Посилання
Feleshtynskyi, Ya.P. (2012). Pisliaoperatsiini hryzhi zhyvota: Monohrafiia [Incisional abdominal hernia: Monography]. Kyiv: TOV “Biznes-Lohika” [in Ukrainian].
Elzakaky, N., Elkayal, E., Shavky, A. (2015). Components separation technique in the management of large ventral hernias. Hernia. Abstract book. 1st World conference on abdominal wall hernia surgery. Milan, Italy.
Kenchadze, G., Pipia, I., & Demetrashvili, Z. (2015). Component separation technique in large incisional abdominal hernia repair: our experience. Hernia. Abstract book. 1st World conference on abdominal wall hernia surgery. Milan, Italy.
Novitsky, W.Y. (2016). Hernia surgery. Springer International Publishing Switzerland. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-27470-6
Schumpelick, V., & Fitzgibbons, R.J. (2007). Reccurent hernia. Prevention and treatment. Springer-Verlag. Berlin. Heidelberg.
Bertram, P., Schachtrupp, A., Rosch, R., & Schumpelick, V. (2006). Abdominal compartment syndrome. Chirurg., 77, 573-579. DOI: https://doi.org/10.1007/s00104-006-1197-0
LeBlanc, A.K., Kingsnorth, A., & Sanders, L.D. (2018). Management of abdominal hernias (Fifth edition). Springer International Publishing.
Millbourn, D., Cengiz, Y., & Israelsson, L.A. (2011). Risk factors for wound complications in midline abdominal incisions related to the size of stitches. Hernia, 15, 261-266. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-010-0775-8
Muysoms, F.E., Miserez, M., & Berrevoet, F. (2009). Classification of primary and incisional abdominal wall hernias. Hernia, 13 (4), 407-414. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-009-0518-x
Lerchuk, O., Feleshtynskyi, I.P., Smishchuk, V.V., Vatamaniuk, V.F., & Svyrydovskyi, S.A. (2018). Intraperitoneal alloplasty combined with the anterior separation technique in giant incisional hernias. Polski Przeglad Chirurgiczny, 91 (1), 1-5. DOI: 10.5604/01.3001.0012.7798. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0012.7798
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
