Оцінка доцільності симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби з хірургічною коморбідністю органів черевної порожнини
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10719Ключові слова:
жовчнокам’яна хвороба, ERAS, симультанні лапароскопічні втручанняАнотація
Мета роботи: визначити та оцінити якість надання медичної допомоги хворим з жовчнокам’яною хворобою і коморбідною хірургічною патологією, використовуючи сучасні шкали для оцінки стану хірургічних хворих. Визначити оптимальну стратегію лікування для таких пацієнтів.
Матеріали і методи. На базі ВОКЛ ВІМДЛ проліковано 410 пацієнтів з поєднаною патологією, одна з яких хронічний калькульозний холецистит і 681 хворий з прооперованою лише однією хірургічною патологією органів черевної порожнини. Використано методику з нульовою гіпотезою, аналіз за Пірсоном, Тюкі, Манна–Уїтні.
Результати досліджень та їх обговорення. Симультанне хірургічне лікування більш доцільне і краще відповідає сучасним стандартам надання медичної допомоги. Стан пацієнтів після операцій значуще не відрізнявся в обох групах. Не було клінічно значущої різниці у термінах видужання. Рівень післяопераційних ускладнень у обох групах не відрізнявся. Морбідність у обох групах дорівнювала нулю. Симультанні операції не показали підвищення стресовості для організму пацієнта. Глікемія чи інші об’єктивні показники (лабораторні дані чи показники шкал для оцінки стану пацієнта) у хворих обох груп не мала значущих відхилень. Тривалість операцій і наркозу зросли, але це не спричинило збільшення анестезіологічних ризиків. Також тривалість госпіталізації значуще не зросла, а різниця не перевищила одного ліжко-дня. Якщо порівнювати з двома госпіталізаціями для двох операційних втручань, то перевага очевидна. Методика ефективна і показує свої переваги над конвенційними методами.
Посилання
Marianne, E. Weiss, Linda, L, Costa, Olga Yakusheva, & Kathleen, L. Bobay (2014). Validation of patient and nurse short forms of readability for hospital discharge scale and their relationship to return to hospital. Health Serv. Res., 49 (1), 304-317.
Asoh, T., Shirasaka, C., Uchido, I., Baldini G., Bagry H., & Carli F. (1987). Effects of indomethacin on endocrine responses and nitrogen loss after surgery. Ann. Surg., 206, 770-776. DOI: https://doi.org/10.1097/00000658-198712000-00014
Smith, R., Kee, A., & Barrat S. (2008). Depth of anesthesia with desflu rane does not influence the endocrine methabolic response to pelvic surgery. Acta Anaesth. Scand., 52, 99-105.
Beilin, B., Martin, F., & Shavit, Y. (2002). Multimodal analgesia and intravenous nutrition preserves total body protein following major upper gastrointestinal surgery. Reg. Anesth. Pain Med., 27, 15-22.
Beilin, B., Bessler,,H., & Mayburd, E. (1989). Supression of natural killer cell activity by high dose narcotic anesthesia in rats. Brain Behave Immun., 3, 129-137. DOI: https://doi.org/10.1016/0889-1591(89)90013-5
Bent, J., Paterson, J., & Mashiter, K. (2003). Effects of preemptive analgesia on pain and cytokine production in the postoperative period. Anesthesiology, 98, 151-155. DOI: https://doi.org/10.1097/00000542-200301000-00024
Bromage, P., & Shibata, H. (1978). Effects of high dose fentanyl anaesthesia on the established metabolic and endocrine re sponse to surgery. Anaesthesia, 39, 19-23.
Halliday, D., Cassuto, J., Nellgard, P., & Stage, L. (1997). Continuous epidural blockade arrests of postoperative decrease in muscle protein fractional synthetic rate in surgical patients. Anesthesiology, 86, 1033-1040. DOI: https://doi.org/10.1097/00000542-199705000-00005
Desborough, J., & Hall, G. (2001). The role of neuroinflammation and neuroimmune activation in persistent pain. Pain, 90, 1-6. DOI: https://doi.org/10.1016/S0304-3959(00)00490-5
Desborough, J. (1989). Modification of the hormonal and metabolic response to surgery by narcotics and general anes thesia. Clin. Anaesthesiol., 3, 317-334.
Garlick, P., Burns, H., & Palmer, R. (2000). The stress response to trauma and surgery. Br. J. Anaesth., 85, 109-117. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/85.1.109
Kehlet, H. (2006). The stress response to surgery: release mechanism and the role of pain relief. Acta Chir. Scand., (55), 22.
Kehlet, H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br. J. Anaesth., 78, 606-617. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/78.5.606
Kehlet, H., & Wilmore, D. (1998). Modification of responses to surgery by neural blockade: clinical implications. Neural blockade in clinical anesthesia and management of pain. Cousins, M., & Bridenbaugh, P. (Eds.). Philadelphia, PA: Lippincott.
Surgical patients' experience of readiness for hospital discharge and perceived quality of discharge teaching in acute care hospitals https://www.researchgate.net/publication/329954189_Surgical_Patients'_Experiences_of_Readiness_for_Hospital_Discharge_and_Perceived_Quality_of_Discharge_Teaching_in_Acute_Care_Hospitals
Marianne, E. Weiss, Olga Yakusheva, Kathleen L. Bobay, Linda Costa, Ronda G. Hughes (2019). Effect of implementing discharge readiness assessment in adult medical-surgical units on a 30-day return to hospital. The READI Randomized Clinical Trial. JAMA Netw Open. 2 (1), e187387. doi: 10.1001 / jamanetworkopen.2018.7387.
Weiss, M., Piacentine, L., Lokken, L., Ancona, J., Archer, J., Gresser, S., Holmes, S., Toman, S., Toy, A., & Vega-Stromberg T. (2007). Perceived readiness for hospital discharge in adult medical-surgical patients. Clin. Nurse Spec., 21 (1), 31-42. DOI: https://doi.org/10.1097/00002800-200701000-00008
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
