Деякі аспекти діагностики та лікування синдрому діабетичної стопи
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10712Ключові слова:
цукровий діабет, діабетична стопа, оперативне лікуванняАнотація
Мета роботи: оцінити діагностичну та лікувальну цінність предикторів синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет 2-го типу.
Матеріали і методи. Проведено аналіз діагностики та лікування 142 пацієнтів з ускладненнями цукрового діабету, лікованих у хірургічних відділеннях клініки хірургії та ендоскопії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у 2017–2018 рр. Виконано 156 операційних втручань з приводу хірургічного ускладнення діабету – синдрому діабетичної стопи. Середній вік пацієнтів – (56,2 ± 11,5) року (61,2 % чоловіки). У всіх хворих верифіковано тяжкий ступінь цукрового діабету. Тривалість захворювання склала (12,1 ± 4,4) року. Всі пацієнти мали глибокі ураження стопи (III-IV стадії за Вагнером). Ішемічна форма діабетичної стопи становила 25,1 %, змішана – у 33,4 % та нейропатична – у 41,5 %.
Результати досліджень та їх обговорення. З метою покращення тактики та результатів операційного лікування гнійно-некротичних уражень стопи ми враховували показники кісточково-плечового індексу та ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії як основні діагностично-прогностичні маркери стенотично-оклюзійних уражень судин нижніх кінцівок.
Посилання
Martynov, A.I., Avetyan, N., & Akatova, Ye.V. (2005). Disfunktsiya endoteliya v bolnykh gipertonicheskoy boleznyu [Endothelial dysfunction in patients with hypertension]. Kardiologiya – Cardiology, 10, 101-104 [in Russian].
Yefimov, A., & Bolgarskaya, S. (2005). Sindrom diabeticheskoy stopy [Diabetic foot syndrome]. Lekarstva – Medicines, 5 (94), 45-53 [in Russian].
Zaremba, V.S. (2012). Syndrom diabetychnoi stopy: Navchalnyi posibnyk [Diabetic foot syndrome: manual]. Lviv [in Ukrainian].
Malaya, L.T., Korzh, A.N., & Balkovaya, L.B. (2000). Endotelialnaya disfunktsiya pri patologii serdechno-sosudistoy sistemy [Endothelial dysfunction in the pathology of the cardiovascular system]. Moscow: Torsing [in Russian].
Tronko, M.D. (2007). Suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku fundamentalnoi i klinichnoi endokrynolohii v Ukraini. Dopovid na VII zizdi assotsiatsii endokrynolohiv Ukrainy (Kyiv, 15-18 Travnia) [The current state and prospects of development of fundamental and clinical endocrinology in Ukraine. Report at the VII Congress of the Association of Endocrinologists of Ukraine (Kyiv, May 15-18)]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 13-14 (170-171), 48-51 [in Ukrainian].
Lipsky, B.A., Berendt, A.R., & Cornia, P.B. (2012). Executive summary: 2012 Infectious Diseases Society of America clinical practice guideline for the diagnosis and treatment of diabetic foot infections. Clin. Infect. Dis., 54 (12), 1679-1684. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cis460
Frykberg, R.G., Bevilacqua, Habershaw, G. (2010). Surgical off-loading of the diabetic foot. J. Vasc. Surg., 52 (Suppl. 3), 44S-58S. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2010.06.008
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
