Доопераційна діагностика синдрому Міріззі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10703Ключові слова:
синдром Міріззі, ультразвук, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, ком’ютерна томографія, магнітно-резонансна холангіопанкреатографіяАнотація
Мета роботи: визначення ефективності різних методів доопераційної діагностики синдрому Міріззі (СМ).
Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів обстеження 8100 пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою. Частота спонтанних внутрішніх біліарних нориць (СВБН) склала 2,5 % (202 пацієнти). Із СМ І типу діагностовано 80 (39,6 %) пацієнтів, а із СМ ІІ (ІІ–V) типу 128 (60,4 %) пацієнтів. Чоловіків було 66 (31,7 %), жінок – 136 (68,3 %). Вік пацієнтів коливався в межах від 37 до 80 років (в середньому – 66,4 років). Всі хворі були обстежені за допомогою таких сучасних методів діагностики, як УЗД черевної порожнини, на апараті Voluson 730 Pro rus; спіральна КТ черевної порожнини на Somatom Emotion «Siemens»; ЕРХПГ; магнітно-резонансна томографія (МРТ) черевної порожнини і МРХПГ. Під час представлення результатів клініко-лабораторних досліджень виконували визначення діагностичної специфічності, чутливості та ефективності методу діагностики.
Результати досліджень та їх обговорення. Наявність ускладнених клінічних форм у пацієнтів із СМ було підставою до проведення комплексного обстеження за допомогою різних методів доопераційної діагностики. Згідно з отриманими результатами найефективнішим методом доопераційної діагностики синдрому Міріззі І та ІІ типу є магнітно-резонансна холангіопанкреатографія з ефективністю 84 % (СМ І) та 90 % (СМ ІІ–V). На другому місці за ефективністю діагностики є ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, де ефективність для СМ І типу становить 75,6 %, а для СМ ІІ типу 81 %. Ефективність ультразвукового методу дослідження для пацієнтів із СМ І типу склала 55 % та 68,8 % для хворих із СМ ІІ типу. Встановлено, що найменш ефективним методом доопераційної діагностики СМ є компʼютерна томографія з ефективністю 30 % та 61 % відповідно.
Посилання
Artiushenko, M., Tumak, І., & Kohut, L. (2012). Bіlіodyhestyvnі norytsі і neprokhіdnіst kyshkіvnyka, sprychynena zhovchevymy kameniamy, v praktytsі urhentnoi endoskopii: ohliad lіteratury і vlasnyi dosvіd [Bio-digestive figures and intestinal intestination caused by gall stones, in practice of urgent endoscopy: literature review and own experience]. Ukrainskyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii – Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery, 16 (2), 20-22 [in Ukrainian].
Vynnyk, Yu.S., Repyna, E.V., Serova, E.V., Miller, S.V., & Chaykin, N.A. (2013). Znachenye ultrazvukovogo issledovaniya v diagnostike sindroma Mirizzi [The value of ultrasound in the diagnosis of Mirizzi syndrome]. Kubanskyy nauchnyy medytsynskyy vestnyk – Kuban Scientific Medical Journal, 3 [in Russian].
Davlatov, S.S., Khydyrov, Z.E., & Nasimov A.M. (2017). Differentsyrovannyy podkhod k lecheniyu bolnykh s sindromom Mirizzi [Differentiated approach to treatment of patients with Mirizzi syndrome]. Academy, 2 (17), 95-98 [in Russian].
Kolkyn, Ya.H., Khatsko, V.V., Dudyn, A.M., Komar, E.L., & Fomynov, V.M. (2012). Syndrom Mirizzi: diagnostika i khirurgicheskaya taktika [Mirizzi syndrome: Diagnosis and surgical tactics]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 2, 115-118 [in Russian].
Kokhanenko, N.Yu., & Glebova, A.V. (2013). Diagnostika i lechenye sindroma Mirizzi [Diagnosis and treatment of Mirizzi syndrome]. Fundamentalnye issledovaniya – Basic Research, 3 (12) [in Russian].
Kokhanenko, N.Yu., Pavelets, K.V., Glebova, A.V., & Koryakina, T.V. (2014). Vybor khirurhicheskoy taktyky u bolnykh s sindromom Mirizzi pri pomoshchi MRT diagnostiky [Choice of surgical tactics in patients with Mrizzi syndrome using MRI diagnostics]. Vestnyk Sankt-Peterburhskogo universyteta. Seriya 11. Meditsina – Bulletin of St. Petersburg University. Series 11. Medicine, 2 [in Russian].
Lurin, I.A., Slobodianyk, V.P., Varusk, S.V., Makarov, H.H., & Koval, B.M. (2012). Pershyi dosvid zastosuvannia mahnitno rezonansnoi kholanhiopankreatohrafii na tomohrafi napruzhenistiu mahnitnoho polia 3 Tesla u kompleksi metodiv promenevoi diahnostyky patolohii zhovchovyvidnykh shliakhiv [The first experience of the application of magnetic resonance cholangiopancreatography on tomography with a magnetic field intensity of 3 Tesla in the complex of methods of radiological diagnostics of pathology of the biliary tract]. Ukrainskyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi hirurhii – Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery, 16, 2, 14-18 [in Ukrainian].
Parkhysenko, Yu.A., Zhdanov, A.Y., Parkhysenko, V.Yu., & Kalashnyk, R.S. (2013). Mekhanicheskaya zheltukha: sovremennye vzghlyady na problemu diagnostiky i khirurgicheskogo lecheniya [Mechanical jaundice: current views on the problem of diagnosis and surgical treatment]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 3, 202-214 [in Russian].
Sulaymanov, S.U., Yusupalyeva, D.B., & Tilavova, Yu.M. (2019). Dyfferentsyrovannyy podkhod k lecheniyu bolnykh s sindromom Mirizzi [Differentiated approach to treatment of patients with Mirizzi syndrome]. Dostyzheniya nauky i obrazovaniya – Advances in Science and Education, 6 (47), 64-68 [in Russian].
Shylo, R.S., Mohylevets, E.V., Bohdan, V.H., Belyuk, K.S., & Solonets, K.V. (2018). Sindrom Mirizzi [Syndrome of Mirizzi]. Voennaya meditsina – Military Medicine, 1, 143-145 [in Russian].
Grinchesku, A.E., Butyrskii, A.G., & Khilko, S.S. (2019). Surgical management of mirizzi’s syndrome. Bulletin of the Russian Military Medical Academy, 38 (1), 32-36. DOI: https://doi.org/10.17816/brmma13037
Payá-Llorente, C., Vázquez-Tarragón, A., & Alberola-Soler, A. (2017). Mirizzi syndrome: a new insight provided by a novel classification. Ann. Hepatobiliary Pancreat. Surg., 21 (2), 67-75. DOI: https://doi.org/10.14701/ahbps.2017.21.2.67
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
