Пілонідальна хвороба у дітей. Чи усі питання патогенезу вирішені?
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10549Ключові слова:
пілонідальна хвороба, діти, дитяча хірургіяАнотація
Мета роботи: визначити можливі анатомічні чинники патогенезу пілонідальної хвороби в дітей.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів клініко-морфологічних обстежень 37 дітей з діагнозом “пілонідальна хвороба”, пролікованих з 2010 по 2017 рік на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Середній вік пацієнтів складав (16,4± 0,4) року; хлопчиків було 26 та 11 дівчаток. Для порівняння морфологічної будови пілонідальної кісти із дорослими пацієнтами використовували 17 зразків видалених раніше тканин, які були на обліку в архіві обласного патанатомічного бюро.
Результати досліджень та їх обговорення. У 75 % препаратів у дорослих спостерігали відсутність епітеліальної вистилки, що є результатом тривалого рецидивного перебігу пілонідальної хвороби. Останнє сприяє швидкій хронізації запального процесу та виникненню гіалінозу судинних стінок у стінці кісти. Також майже в 94 % випадків у дорослих стінки пілонідальної кісти складались із грубоволокнистої сполучної тканини з вираженою лімфогістіоцитарною інфільтрацією, а у просвіті їх визначались деривати шкіри. Схожі морфологічні ознаки були виявлені лише у 30 % дітей, а у порожнині кісти були виявлені волосяні стрижні з ознаками часткового лізису, які були пов’язані із неатрофованими волосяними цибулинами, що чітко не свідчило на користь їх екзогенного трансдермального проникнення. У 41,66 % дітей при гістологічному обстеженні навколо куприкового ходу визначалась незріла мезенхімоподібна тканина. За рахунок щільної фіксації шкіри міжсідничної складки із оточуючими тканинами при рухах виникає її зміщення й розтягнення пор, в яких накопичуються секрети шкіри та її деривати, які ще більше її розтягують й при виникненні запалення сприяють її самовільному розкриттю. Тому пілонідальна хвороба – це поліетіологічне захворювання, однією із причин розвитку якої є підвищена локальна пітливість тіла, що зумовлює ряд додаткових провокаційних факторів утворення гострого абсцесу міжсідничної ділянки, підтримання хронічного запалення та рецидивного перебігу захворювання.
Посилання
Tsema, Ie.V., & Dibrova, Yu.V. (2013). Kliniko-morfolohichni aspekty etiopatohenezu pilonidalnykh kist kryzhovo-kuprykovoi dilianky [Clinical and morphological aspects of etiopathogenesis of pylonodal cysts of sacrococcygeal area]. Patolohiia – Pathology, 3 (29), 61-65 [in Ukrainian].
Tresorukov, I.V., Koreyba, K.A., & Demianov, S.L. (2011). Sposob odnomomentnogo khirurgicheskogo lecheniya gnoyno-svishchevykh form epitelialno-kopchikovogo khoda [Method for simultaneous surgical treatment of purulent-fistulous epithelial-coccygeal stroke]. Vestnik eksperimentalnoy i klinicheskoy khirurgii – Journal of Experimental and Clinical Surgery, IV (1), 170-172 [in Russian].
Shelygin, Yu.A., & Blagodarnyy, L.A. (2012). Spravochnik po koloproktologii [Coloproctology handbook]. Moscow: Littera [in Russian].
Anderson, A. (1847). Hair extracted from an ulcer. Boston Med. Surg. J., 36 (4), 74-76.
Ramenskiy, S.B. (1960). Epitelialnyye kisty i khody kresttsovo-kopchikovoy oblasti [Epithelial cysts and strokes of sacrococcygeal region]. Vestnik khirkurgii – Herald of Surgery, 2, 101-104 [in Russian].
Dultsev, Yu.V., & Rivkin, V.L. (1988). Epitelialnyy kopchikovyy khod [Epithelial coccygeal stroke]. Moscow [in Russian].
Bascom, J. (1980). Pilonidal disease: origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment. Surgery, 87 (5), 567-572.
Karydakis, G.E. (1992). Easy and successful treatment of pilonidal sinus after explanation of its causative process. Aust. N. Z. J. Surg., 62 (5), 385-389. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1445-2197.1992.tb07208.x
Mozhanov, E.V., Karpukhin, O.Yu., Shakurov, A.F., & Zaripov, R.R. (2017). Novyy sposob plastiki mezhyagodichnoy skladki v radikalnom lechenii epitelialnogo kopchikovogo khoda [A new method of interglacial fold plastics in the radical treatment of the epithelial coccyx stroke]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 6, 34-36. [in Russian].
Volkova, O.V. (1976). Embriogenez i vozrastnaya gistologiya vnutrennikh organov cheloveka [Embryogenesis and age histology of human internal organs]. Meditsina – Medicine, 414 [in Russian].
Rusak, O.B. (2009). Morfolohichni osoblyvosti epitelialnykh kuprykovykh khodiv u hostrii ta khronichnii fazakh [Morphological characteristic of epithelial coccygeal passages of courses in acute and chronic phases]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 4, 58-61 [in Ukrainian].
Tsema, Ye.V., & Kulyk, A.M. (2013). Rezultaty ekstrenoho radykalnoho khirurhichnoho likuvannia pilonidalnoi kisty, uskladnenoi hostrym abstsesom [Results of emergency radical surgical treatment of pilonidal cyst, complicated by acute abscess]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 4, 73-77 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
