Імплементація протоколів ERAS у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози

  • O. Yu. Ioffe Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • O. P. Stetsenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • Yu. P. Cura Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • M. S. Kryvopustov Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Ключові слова: посилене відновлення після операції, підшлункова залоза, псевдокіста, цистоєюностомія

Анотація

Мета роботи: імплементація програми швидкого відновлення (ERAS) у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози.

Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 12 хворих із кістою підшлункової залози, яким було виконано лапароскопічну цистоєюностомію за Ру з приводу псевдокіст підшлункової залози, що сформувалась після перенесеного гострого деструктивного панкреатиту. У всіх пацієнтів використано періопераційну програму ERAS.

Результати досліджень та їх обговорення. Внаслідок використання програми ERAS тривалість операції в середньому склала (172,23 ± 53,30) хв, обʼєм крововтрати до 100 – 150 мл, середній ліжко-день – (3,92±0,92) доби, дренаж видаляли після контрольного УЗД дослідження на першу післяопераційну добу у всіх пацієнтів. У 8 пацієнтів перше випорожнення спостерігали протягом першої післяопераційної доби, у 4-х – протягом 2-ї після використання одноразово послаблюючої клізми. Ускладнень, пов’язаних з неспроможністю анастомозів, не спостерігали. Інтенсивність больового синдрому в першу і другу післяопераційну добу за допомогою ВАШ склало 5,25 і 3,5 бала, відповідно. У всіх оперованих пацієнтів були задовільні показники діастази. Нудоту в першу післяопераційну добу спостерігали в 3 пацієнтів, що одразу ефективно купірувалась введенням медикаментів. Блювання не спостерігали у жодного пацієнта. Протягом 1-го року всі пацієнти знаходились під наглядом з УЗД-контролем. Жодних віддалених післяопераційних ускладнень не виявлено.

Посилання

Ljungqvist, O. (2014). ERAS – enhanced recovery after surgery. Journal of Parenteral and Enteral Nutrition, 38, 559-566.

Wilmore, D.W. (2002). From Cuthbertson to fast-track surgery: 70 years of progress in reducing stress in surgical patients. Ann. Surg,, 236 (5), 643-648.

Kehlet, H., & Wilmore, D.W. (2008). Evidence-based surgical care and the evolution of fast-track surgery. Ann. Surg., 248 (2), 189-198.

Fan Feng, Gang Ji, & Ji-Peng Li (2013). Fast-track surgery could improve postoperative recovery in radical total gastrectomy patients. World J. Gastroenterol., 19 (23), 6, 3642-3648.

Barton, J.G. (2016). Enhanced recovery pathways in pancreatic surgery. Surg. Clin. North Am., 96 (6), 1301-1312.

Опубліковано
2019-11-04
Як цитувати
Ioffe, O. Y., Stetsenko, O. P., Cura, Y. P., & Kryvopustov, M. S. (2019). Імплементація протоколів ERAS у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 13-18. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10541
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження