Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій

  • M. M. Stets Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • V. R. Antonov Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • T. M. Galyga Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Ключові слова: хірургічне лікування щитоподібної залози, високочастотна електрокоагуляція, тиреоїдний залишок

Анотація

Мета роботи: вивчення стану залишеної тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою та доплерівською характеристикою, після операції з перебігом часу, при використанні під час хірургічного втручання зварювального високочастотного коагулятора.

Матеріали і методи. Операційні втручання з використанням високочастотнoго коагулятора ЕХВА – 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440 кГц у моно- та біполярному режимах виконували у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі ендокринної хірургії, який є структурним підрозділом Київської міської клінічної лікарні № 3. У 230 хворих вивчили можливості застосування електрокоагуляції або різання тканин щитоподібної залози за останні 5 років, у всіх варіантах операційного втручання за об’ємом: резекція однієї, обох часток щитоподібної залози – у 13 (6 %), гемітиреоїдектомії – у 60 (26 %), гемітиреоїдектомії з резекцією іншої частки – у 23 (10 %), тиреоїдектомії – у 125 (54 %), тиреоїдектомії з шийною дирекцією – у 9(4 %) хворих. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10 день, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів давали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень.

Результати досліджень та їх обговорення. На 10 день післяопераційні обстеження у всіх хворих показували неоднорідні гіпоанехогенні ділянки без чітких меж та сталих ехоструктурних значень. У 15 (15 % ) хворих через 10 днів після операції в тиреоїдному залишку візуалізувалися дрібні гематоми (4–8 мм) у вигляді гідрофільних ділянок із чіткими контурами без капсули, у 18 (19 %) – локальні або зливні крововиливи низької щільності з чіткими нерівними контурами. З перебігом часу гематоми та крововиливи розсмоктувалися, тому на 6 місяць після операції та пізніше відсутня їх візуалізація, проте спостерігається організація та фіброз. У 11 (12 % ) пацієнтів на 6 місяці спостережень після операції у місцях прицільної електрокоагуляції формуються 2–3 мм гіперехогенні, неоднорідної структури включення, без чітких меж, з нерівними і нечіткими контурами. Кількість та розмір гранульом залежить від гістологічної структури оперованої тканини, які при лімфоїдній інфільтрації автоімунного генезу можуть заповнювати весь тиреоїдний залишок. Додатково на цьому фоні, першого року досліджень, у 18 (19 %) пацієнтів можна визначити дрібні гіперехогенні утворення, що дають звукову доріжку (кальцинати). Через 2–3 роки після операції встановлено збереження гранульом меншого розміру лише у 4 хворих. Через 5–6 місяця після операції у 17 (18 % ) хворих у паренхімі ізольовано або навколо гіперехогенних включень встановлені невеликі первинні кісти – гідрофільні ділянки з чіткими контурами. Лише у 21 (22 % ) обстеженнях вже з перших днів, при виконанні економної резекції та операцій в зоні перешийку і медіального краю обох часток, трапляється здорова (не змінена) паренхіма при відсутності лімфоїдної інфільтрації автоімунного генезу. У 52 (54 % ) пацієнтів на 6 місяць після операції структура паренхіми однорідна, дрібнозерниста без патологічних змін.

Посилання

Abalmasov, V.G., Shaydulin, O.G., Evmenova, T.D., & Shaydulin, I.Kh. (2001). Ultrazvukovaya kartina posleoperatsyonnykh izmeneniy v tiroidnom ostatke [Ultrasound picture of postoperative changes in the thyroid remnant]. Ekhografiya – Echography, 2 (3), 246-250 [in Russian].

Kvachenyuk, A.M., & Suk, L.L. (2016). Kharakterystyka reparatyvnoho protsesu pislia khirurhichnykh vtruchan na shchytopodibnii zalozi z vykorystanniam elektrozvariuvannia biolohichnykh tkanyn [Characteristics of the reparative process after surgical interventions on the thyroid gland using electric welding of biological tissues]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 4, 315-320 [in Ukrainian].

Marinskiy, G.S., Tkachenko, V.A., & Chernets, A.V. (2010). Novoe oburudovaniye dlya vysokochastotnoy svarki zhyvykh myagkikh tkaney [New equipment for high-frequency welding of live soft tissue]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 11, 72 [in Russian].

Nychytailo, M.Yu., Lytvynenko, O.M., & Hulko, O.M. (2013). Dosvid zastosuvannia vysokochastotnoho elektrozvariuvannia v endokrynnii khirurhii [The experience of using high-frequency electric welding in endocrine surgery]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 8, 5-8 [in Ukrainian].

Shliakhtych, S.L., Komisarenko, I.V., & Suk, L.L., & Buldyhina, Yu.V. (2011). Petent Ukraine No. 65220 MPK А61В 17/00. Sposib hemostazu pry provedenni khirurhichnoho vtruchannia na shchytopodibnii zalozi [Method of hemostasis during surgical intervention on thyroid gland]. Applicant and patent holder Institute of Endocrinology and Metabolism by V.P. Komisarenko of the NAMS of Ukraine (UA). No. u201106582; stated 26.05.11; published 25.11.11, Bul. No. 22 [in Ukrainian].

Shved, O.Ye. (2008). Obhruntuvannia novoho khirurhichnoho metodu hemostazu [Substantiation of new surgical method of hemostasis]. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Solbiati, L., & Cherbaneay, J.W. (2011). The thyroid gland. Diagnostic Ultrasound. 4th ed. Rumack, C.M., & Wilson, S.R. (Ed.). Philadelphia: Elsevier Wosby.

Manouras, A., Markogiannakis, H.E., & Kekis, P.B. (2008). Novel hemostatic devices in thyroid surgery: electrothermal bipolar vessel sealing system and harmonic scalpel. Expert. Rev. Med. Devices. 5 (4), 447-466.

(2006). American Association of Clinical Endocrinologists Medical Guidelines for Clinical Practice for the Diagnosis and Management of Thyroid Nodules : AACE/AME Task Force on Thyroid Nodules. Endocr. Pract., 12, 63-102.

Опубліковано
2019-09-11
Як цитувати
Stets, M. M., Antonov, V. R., & Galyga, T. M. (2019). Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 65-69. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10420
Номер
Розділ
З досвіду роботи