Стратегія інфузійної терапії в гострому періоді політравми з використанням неінвазивного моніторингу гемодинаміки

N. V. Matolinets; Ja. M. Pidhirnyi; A. M. Netliukh

doi:10.11603/2414-4533.2019.2.10333

Автор(и)

N. V. Matolinets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ja. M. Pidhirnyi Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
A. M. Netliukh Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10333

Ключові слова:

політравма, інфузійна терапія, неінвазивний моніторинг гемодинаміки

Анотація

Мета роботи: встановити ефективність неінвазивного моніторингу серцевого викиду для вибору технології інфузійної терапії в гострому періоді політравми.

Матеріали і методи. Обстежено 50 пацієнтів із політравмою, госпіталізованих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) КНП “КЛШМД м. Львова”. Середній вік постраждалих складав (48,4±5,2) року. У 25 пацієнтів основної групи проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки за допомогою модуля esCCO, інтегрованого в монітор пацієнта Life Scope фірми Nihon Kohden (Японія). Пацієнта вважали сприйнятливим до волемічної терапії та продовжували поповнення об’єму циркулюючої крові, якщо інфузійні болюси в об’ємі 500–1000 мл збалансованих кристалоїдних розчинів викликали достовірне підвищення серцевого викиду і ударного об’єму. У контрольній групі (n=25) для порівняльного аналізу реєстрували тільки традиційні показники – артеріальний тиск (АТ), ЕКГ, насичення крові киснем (сатурація крові – SpO2) за допомогою багатофункціональних моніторів Philips IntelliVue (MP20).

Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів основної групи добовий об’єм інфузії був меншим і склав (4666,7±120,3) мл, відрізняючись достовірно від об’єму інфузії (p<0,05), застосованого в контрольній групі. Серцевий викид (СВ) при госпіталізації в основній групі становив (4,06±0,10) л/хв, тобто вихідний рівень був статистично значуще нижчим відносно контрольної групи (р<0,05 – 4,40±0,07 л/хв), через 12 год лікування СВ продовжував статистично значуще зростати і порівняно з терміном 6 год вірогідно зріс – (5,30±0,06) л/хв (p<0,01), а через 24 год спостерігалась, на відміну від контрольної групи, статистично значуща динаміка зростання СВ до (5,63±0,08) л/хв із наближенням до норми. Протягом перших 12 год в контрольній групі добовий діурез склав (887,5±95,3) і зріс до (1987,5±257,3) мл до 24 год (приріст діурезу протягом першої доби 91,7 мл/год), а в основній групі (942,9±75,1) (р>0,5) та (2585,7±101,0) мл (р<0,05), відповідно, приріст діурезу 136,9 мл/год.

Посилання

Abdel-Razeq, S.S., & Kaplan, L.J. (2009). Hyperchloremic metabolic acidosis: More than just a simple dilutional effect. Year book of int. Care and Emerg. Med., 221-232. doi: 10.1007/9780-387-92278-2_21.

Kuzmych, I.M., Stanishevskyi, O.V., Melnyk, M.H., Kovtun, H.I., & Ivaniuk, N.B. (2016). Vplyv levosymendanu na pokaznyky tsentralnoi hemodynamiky u patsiientiv iz syndromom nyzkoho sertsevoho vykydu pislia kardiokhirurhichnykh operatsii v umovakh shtuchnoho krovoobihu [Impact of levosimendan on central hemodynamics in patients with low cardiac output syndrome after cardiac surgery under conditions of artificial circulation]. Clinical Anesthesiology & Intensive Care, 2 (8), 4556 [in Ukrainian].

Yuenting, D., Kwong, & Kathleen, D.L. (2018). Selection of Intravenous Fluids. AJKD, 72 (6), 900-902.

Rezaie, S. (2019). The great debate between balanced and unbalanced crystalloids continues. REBELEM. Retrieved from: https://rebelem.com/the-great-debate-between-balanced-and-unbalanced-crystalloids-continues/.

Yunos, N.M., Bellomo, R., Hegarty, C., Story, D., Ho, L., & Bailey, M. (2012). Association between a chloride-liberal vs chloride-restrictive intravneous fluid administration strategy and kidney injury in critically ill adults. JAMA, 17, 308 (15), 15661572. doi: 10.1001/jama.2012.13356. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2012.13356

Chao, L., Guangming, L., Dong, W., Yi, L., Zhi, M., Pan, H., & Jie, H. (2019). Balanced crystalloids versus normal saline for fluid resuscitation in critically ill patients: A systematic review and meta-analysis with trial sequential analysis. AJEM. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.02.045. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.02.045

Samokhvalov, I.M., Gavrilin, S.V., & Golovko, K.P. (2010). Maloobyemnaya reanimatsiya v lechenii ranenykh i postradavshikh s ostroy massivnoy krovopoterey krayne tyazheloy stepeni [Low volume resuscitation "in the treatment of wounded and injured with acute massive blood loss of extremely severe degree]. Voyennomeditsinskiy zhurnal – Military Medical Journal, 331, 11, 15-19 [in Russian].

Shere-Wolfe, R.F., Galvagno, S.M., & Grissom, T.E. (2012). Critical care considerations in the management of the trauma patient following initial resuscitation. Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine, 20, 68. doi: 10.1186/1757-7241-20-68. DOI: https://doi.org/10.1186/1757-7241-20-68

Vincent, J.L., & De Backer, D. (2013). Circulatory shock. N. Eng. J. Med., 369, 1726-1734. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1208943

Beraud, A.S., Rizk, N.W., Pearl, R.G., Liang, D.H., & Patterson, A.J. (2013). Focused transthoracic echocardiography during critical care medicine training: curriculum implementation and evaluation of proficiency. Crit. Care Med., 41, 179-181. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31828e9240

Ricard, J.D., Salomon, L., Boyer, A., Thiery, G., Meybeck, A., Roy, C., Pasquet B. (2013). Central or peripheral catheters for initial venous access of ICU patients: a randomized controlled trial. Crit. Care Med., 41, 2108-2115. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31828a42c5

Kudryavtsev, B.P., Savvin, Yu.N., Shabanov, V.E., & Shishkin, E.V. (2015). Klinicheskie rekomendatsii po okazaniyu meditsinskoy pomoshchi postradavshim s travmaticheskim shokom v chrezvychaynykh situatsiyakh [Clinical guidelines for the provision of medical assistance to victims of traumatic shock in emergency situations]. Moskva. Obshcherossiyskaya obshchestvennaya organizatsiya spetsialistov v sfere meditsiny katastrof – Moscow. AllRussian Public Organization of Specialists in the Field of Disaster Medicine, 29 [in Russian].

Yastrebov, S. (2018). A simplified approach for avaluating haemodinamic state in ICU with echocardiography. Retrieved from: https://intensive care network.com/echo for shock haemodynamics/assessed, 2018.

Liakhovych, R.M., Badrakh, O.K., & Herasymiv, I.M. (2014). Politravma: suchasnyi alhorytm diahnostyky ta likuvannia na dohospitalnomu ta rannomu hospitalnomu etapakh [Polytrauma: a modern algorithm for diagnosis and treatment at pre-hospital and early hospital stages]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 67-72. doi: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2014.v20.i1.4273 [in Ukrainian].

Matolinets, N.V., (2019). Neinvazyvnyi monitorynh sertsevoho vykydu v patsiientiv iz politravmoiu [Non-invasive monitoring of cardiac output in patients with polytrauma]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency Medicine, 1 (96), 111-117 [in Ukrainian].

Hironori Ishihara, & Masato Tsutsui (2014). Impact of changes in systemic vascular resistance on a novel non-invasive continuous cardiac output measurement system based on pulse wave transit time: a report of two cases. J Clin Monit Comput, 28, 4, 423-427. doi: 10.1007/s10877-013-9529-3. DOI: https://doi.org/10.1007/s10877-013-9529-3

Self, W.H., Semler, M.W., Wanderer, J.P., Wang, Li, Byrne, D.W., Collins, S.P., & Slovis, C.M. (2018). Balanced crystalloids versus Saline in Noncritically ill adults. N. Engl. J. Med., 378, 819-828. doi: 10.1056/NEJMoa1711586. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1711586

Semler, M.W., Self, W.H., Wanderer, J.P., Ehrenfeld, J.M., Wang, Li., Byrne, D.W., & Stollings, J.L. (2018). Balanced crystalloids versus saline in critically ill adults. N. Engl. J. Med., 378, 829-839. doi: 10.1056/NEJMoa1711584. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1711584

World Health Organization. (2015). Injuries and violence: the facts 2015. Global status report on road safety. Retrieved from: https://www.who.int/violence_injury_prevention/road_ safety_status/2015/en.

Cecconi, M., De Backer, D., Antonelli, M., & Beale, R. (2014). Consensus on circulatory shock and hemodynamic monitoring. Task force of the European Society of Intensive Care Medicine. Intensive Care Med., 40 (12), 1795-1815. doi: 10.1007/s00134014-3525.

Cherpanath, T.G., Hirsch, A., Geerts, B.F., Lagrand, W.K., Leeflang, M.M., Schultz, M.J., & Groeneveld, A.B. (2016). Predicting fluid responsiveness by passive leg raising: A systematic review and meta-analysis of 23 clinical trials. Critical Care Medicine, 44 (5), 981-991. doi: 10.1097/ CCM.0000000000001556. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000001556

Peeters, Y., Bernards, J., Mekeirele, M., Homann, B., De Raes, M., & Malbrain, G. (2015). Hemodynamic monitoring: To calibrate or not to calibrate? Part 1 – Calibrated techniques. Anaesthesiol. Intensive Ther., 47 (5), 487-500; doi: 10.5603/AIT. a2015.0073.

Marx, G., Schindler, A.W., Mosch, C., Albers, J., Bauer, M., Gnass, I., … & Eikermann, M. (2016). Intravascular volume therapy in adults. Guidelines from the Association of the Scientific Medical Societies in Germany. Eur. J. Anaesthesiol., 33, 488-521. doi: 10.1097/EJA.0000000000000447. DOI: https://doi.org/10.1097/EJA.0000000000000447