Стратегія інфузійної терапії в гострому періоді політравми з використанням неінвазивного моніторингу гемодинаміки

  • N. V. Matolinets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Ja. M. Pidhirnyi Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • A. M. Netliukh Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Ключові слова: політравма, інфузійна терапія, неінвазивний моніторинг гемодинаміки

Анотація

Мета роботи: встановити ефективність неінвазивного моніторингу серцевого викиду для вибору технології інфузійної терапії в гострому періоді політравми.

Матеріали і методи. Обстежено 50 пацієнтів із політравмою, госпіталізованих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) КНП “КЛШМД м. Львова”. Середній вік постраждалих складав (48,4±5,2) року. У 25 пацієнтів основної групи проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки за допомогою модуля esCCO, інтегрованого в монітор пацієнта Life Scope фірми Nihon Kohden (Японія). Пацієнта вважали сприйнятливим до волемічної терапії та продовжували поповнення об’єму циркулюючої крові, якщо інфузійні болюси в об’ємі 500–1000 мл збалансованих кристалоїдних розчинів викликали достовірне підвищення серцевого викиду і ударного об’єму. У контрольній групі (n=25) для порівняльного аналізу реєстрували тільки традиційні показники – артеріальний тиск (АТ), ЕКГ, насичення крові киснем (сатурація крові – SpO2) за допомогою багатофункціональних моніторів Philips IntelliVue (MP20).

Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів основної групи добовий об’єм інфузії був меншим і склав (4666,7±120,3) мл, відрізняючись достовірно від об’єму інфузії (p<0,05), застосованого в контрольній групі. Серцевий викид (СВ) при госпіталізації в основній групі становив (4,06±0,10) л/хв, тобто вихідний рівень був статистично значуще нижчим відносно контрольної групи (р<0,05 – 4,40±0,07 л/хв), через 12 год лікування СВ продовжував статистично значуще зростати і порівняно з терміном 6 год вірогідно зріс – (5,30±0,06) л/хв (p<0,01), а через 24 год спостерігалась, на відміну від контрольної групи, статистично значуща динаміка зростання СВ до (5,63±0,08) л/хв із наближенням до норми. Протягом перших 12 год в контрольній групі добовий діурез склав (887,5±95,3) і зріс до (1987,5±257,3) мл до 24 год (приріст діурезу протягом першої доби 91,7 мл/год), а в основній групі (942,9±75,1) (р>0,5) та (2585,7±101,0) мл (р<0,05), відповідно, приріст діурезу 136,9 мл/год.

Посилання

Abdel-Razeq, S.S., & Kaplan, L.J. (2009). Hyperchloremic metabolic acidosis: More than just a simple dilutional effect. Year book of int. Care and Emerg. Med., 221-232. doi: 10.1007/9780-387-92278-2_21.

Kuzmych, I.M., Stanishevskyi, O.V., Melnyk, M.H., Kovtun, H.I., & Ivaniuk, N.B. (2016). Vplyv levosymendanu na pokaznyky tsentralnoi hemodynamiky u patsiientiv iz syndromom nyzkoho sertsevoho vykydu pislia kardiokhirurhichnykh operatsii v umovakh shtuchnoho krovoobihu [Impact of levosimendan on central hemodynamics in patients with low cardiac output syndrome after cardiac surgery under conditions of artificial circulation]. Clinical Anesthesiology & Intensive Care, 2 (8), 4556 [in Ukrainian].

Yuenting, D., Kwong, & Kathleen, D.L. (2018). Selection of Intravenous Fluids. AJKD, 72 (6), 900-902.

Rezaie, S. (2019). The great debate between balanced and unbalanced crystalloids continues. REBELEM. Retrieved from: https://rebelem.com/the-great-debate-between-balanced-and-unbalanced-crystalloids-continues/.

Yunos, N.M., Bellomo, R., Hegarty, C., Story, D., Ho, L., & Bailey, M. (2012). Association between a chloride-liberal vs chloride-restrictive intravneous fluid administration strategy and kidney injury in critically ill adults. JAMA, 17, 308 (15), 15661572. doi: 10.1001/jama.2012.13356.

Chao, L., Guangming, L., Dong, W., Yi, L., Zhi, M., Pan, H., & Jie, H. (2019). Balanced crystalloids versus normal saline for fluid resuscitation in critically ill patients: A systematic review and meta-analysis with trial sequential analysis. AJEM. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2019.02.045.

Samokhvalov, I.M., Gavrilin, S.V., & Golovko, K.P. (2010). Maloobyemnaya reanimatsiya v lechenii ranenykh i postradavshikh s ostroy massivnoy krovopoterey krayne tyazheloy stepeni [Low volume resuscitation "in the treatment of wounded and injured with acute massive blood loss of extremely severe degree]. Voyenno­meditsinskiy zhurnal – Military Medical Journal, 331, 11, 15-19 [in Russian].

Shere-Wolfe, R.F., Galvagno, S.M., & Grissom, T.E. (2012). Critical care considerations in the management of the trauma patient following initial resuscitation. Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine, 20, 68. doi: 10.1186/1757-7241-20-68.

Vincent, J.L., & De Backer, D. (2013). Circulatory shock. N. Eng. J. Med., 369, 1726-1734.

Beraud, A.S., Rizk, N.W., Pearl, R.G., Liang, D.H., & Patterson, A.J. (2013). Focused transthoracic echocardiography during critical care medicine training: curriculum implementation and evaluation of proficiency. Crit. Care Med., 41, 179-181.

Ricard, J.D., Salomon, L., Boyer, A., Thiery, G., Meybeck, A., Roy, C., Pasquet B. (2013). Central or peripheral catheters for initial venous access of ICU patients: a randomized controlled trial. Crit. Care Med., 41, 2108-2115.

Kudryavtsev, B.P., Savvin, Yu.N., Shabanov, V.E., & Shishkin, E.V. (2015). Klinicheskie rekomendatsii po okazaniyu meditsinskoy pomoshchi postradavshim s travmaticheskim shokom v chrezvychaynykh situatsiyakh [Clinical guidelines for the provision of medical assistance to victims of traumatic shock in emergency situations]. Moskva. Obshcherossiyskaya obshchestvennaya organizatsiya spetsialistov v sfere meditsiny katastrof – Moscow. All­Russian Public Organization of Specialists in the Field of Disaster Medicine, 29 [in Russian].

Yastrebov, S. (2018). A simplified approach for avaluating haemodinamic state in ICU with echocardiography. Retrieved from: https://intensive care network.com/echo for shock haemodynamics/assessed, 2018.

Liakhovych, R.M., Badrakh, O.K., & Herasymiv, I.M. (2014). Politravma: suchasnyi alhorytm diahnostyky ta likuvannia na dohospitalnomu ta rannomu hospitalnomu etapakh [Polytrauma: a modern algorithm for diagnosis and treatment at pre-hospital and early hospital stages]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 67-72. doi: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2014.v20.i1.4273 [in Ukrainian].

Matolinets, N.V., (2019). Neinvazyvnyi monitorynh sertsevoho vykydu v patsiientiv iz politravmoiu [Non-invasive monitoring of cardiac output in patients with polytrauma]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Emergency Medicine, 1 (96), 111-117 [in Ukrainian].

Hironori Ishihara, & Masato Tsutsui (2014). Impact of changes in systemic vascular resistance on a novel non-invasive continuous cardiac output measurement system based on pulse wave transit time: a report of two cases. J Clin Monit Comput, 28, 4, 423-427. doi: 10.1007/s10877-013-9529-3.

Self, W.H., Semler, M.W., Wanderer, J.P., Wang, Li, Byrne, D.W., Collins, S.P., & Slovis, C.M. (2018). Balanced crystalloids versus Saline in Noncritically ill adults. N. Engl. J. Med., 378, 819-828. doi: 10.1056/NEJMoa1711586.

Semler, M.W., Self, W.H., Wanderer, J.P., Ehrenfeld, J.M., Wang, Li., Byrne, D.W., & Stollings, J.L. (2018). Balanced crystalloids versus saline in critically ill adults. N. Engl. J. Med., 378, 829-839. doi: 10.1056/NEJMoa1711584.

World Health Organization. (2015). Injuries and violence: the facts 2015. Global status report on road safety. Retrieved from: https://www.who.int/violence_injury_prevention/road_ safety_status/2015/en.

Cecconi, M., De Backer, D., Antonelli, M., & Beale, R. (2014). Consensus on circulatory shock and hemodynamic monitoring. Task force of the European Society of Intensive Care Medicine. Intensive Care Med., 40 (12), 1795-1815. doi: 10.1007/s00134014-3525.

Cherpanath, T.G., Hirsch, A., Geerts, B.F., Lagrand, W.K., Leeflang, M.M., Schultz, M.J., & Groeneveld, A.B. (2016). Predicting fluid responsiveness by passive leg raising: A systematic review and meta-analysis of 23 clinical trials. Critical Care Medicine, 44 (5), 981-991. doi: 10.1097/ CCM.0000000000001556.

Peeters, Y., Bernards, J., Mekeirele, M., Homann, B., De Raes, M., & Malbrain, G. (2015). Hemodynamic monitoring: To calibrate or not to calibrate? Part 1 – Calibrated techniques. Anaesthesiol. Intensive Ther., 47 (5), 487-500; doi: 10.5603/AIT. a2015.0073.

Marx, G., Schindler, A.W., Mosch, C., Albers, J., Bauer, M., Gnass, I., … & Eikermann, M. (2016). Intravascular volume therapy in adults. Guidelines from the Association of the Scientific Medical Societies in Germany. Eur. J. Anaesthesiol., 33, 488-521. doi: 10.1097/EJA.0000000000000447.

Опубліковано
2019-09-10
Як цитувати
Matolinets, N. V., Pidhirnyi, J. M., & Netliukh , A. M. (2019). Стратегія інфузійної терапії в гострому періоді політравми з використанням неінвазивного моніторингу гемодинаміки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 34-41. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10333
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження