ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКІСНИХ ФАКТОРІВ ПРИ СТВОРЕННІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТІВ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ І ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9706Ключові слова:
таблетки, фармако-технологічні показники порошкових мас для таблетування і таблеток, екстракти, чорниця звичайна, козлятник лікарський, таурин, цукровий діабетАнотація
Мета роботи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток при розробці нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином.
Матеріали і методи. Активними фармацевтичними інгредієнтами були сухі екстракти листя чорниці і трави козлятника, таурин, допоміжні речовини (ДР). Дослідження впливу 7-ми кількісних факторів ДР на такі показники, як процес пресування, однорідність маси таблеток, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність і розпадання таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ), 2 видання. Досліджували також процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою для таблетування та середню масу зпресованих таблеток як показники, що найбільше характеризують придатність порошкової маси до прямого пресування.
Результати й обговорення. За допомогою методу випадкового баласу вивчено вплив кількостей 7-ми ДР на основні показники порошкових мас і таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. Для кожного із показників будували діаграми розсіювання. Аналіз діаграм розсіювання показав, що із збільшенням кількості лактози покращується однорідність маси таблеток та зменшується час розпадання. Із збільшенням кількості маніту погіршується однорідність маси таблеток та збільшується час розпадання. Збільшення кількості натрій карбоксиметилкрохмалю в складі таблеток веде до суттєвого погіршення однорідності маси і в межах вивчених інтервалів зменшує час розпадання.
При збільшенні кількості неусіліну US 2 в складі таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину покращується однорідність маси, підвищується стійкість до роздавлювання, зменшується стираність, проте дещо збільшується час розпадання. Збільшенння кількості кальцій карбонату в складі таблеток веде до погіршення однорідності маси, підвищення стійкості таблеток до роздавлювання, зменшення їх стираності, однак призводить до суттєвого збільшення часу розпадання. Збільшення кількості натрій кроскармелози в складі таблеток покращує однорідність дозування та суттєво зменшує час розпадання таблеток.
Висновки. За допомогою методу випадкового балансу вивчено вплив 7-ми кількісних факторів на фармако-технологічні показники таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. За сукупністю основних показників кращими ДР для створення таблеток на основі екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином відібрано таблетозу, неусілін US 2, натрій кроскармелозу, МКЦ 200 та магній стеарат.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).