СТАВЛЕННЯ ДО ПРОЦЕСУ САМОЛІКУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НА ДО- ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ (ЗГІДНО З РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9323Ключові слова:
соціологічне дослідження, самолікування, здобувачі вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі, лікарські засоби, поліпрагмазія.Анотація
Мета роботи. Попередження негативних наслідків самолікування на основі його вивчення та аналізу поведінки щодо даного питання здобувачів вищої медичної освіти та курсантів-медиків.
Матеріали і методи. Дослідження проводили за результатами соціологічного опитування 400 (p<0,05) здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований з використанням статистичного та структурно-логічного методів із врахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних було проведено розрахунок відносних величин та їх похибок. Використано методи системного аналізу, статистичний, соціологічний, порівняння.
Результати й обговорення. За результатами соціологічного дослідження встановлено, що більшість здобувачів вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі самостійно призначала лікування. Підставами для придбання ліків при гострих та хронічних захворюваннях найчастіше є призначення лікаря та особистий досвід опитаних. Третина анкетованих самостійно збільшували дозу ліків. Кожен 2-й респондент визнав, що змінював призначені лікарем лікарські засоби на більш дешеві аналоги. Кожен 2-й опитаний вважає, що за рецептом мають відпускатися зокрема оральні гормональні контрацептиви та антибіотики.
Висновки. Отримані та проаналізовані результати виконаного соціологічного дослідження засвідчують, що більшість анкетованих (91,50±1,39) % ствердили, що займались самолікуванням. За даними їх самооцінки, з-поміж них у 64,5 % не відбулося досягнення терапевтичного ефекту ліків. Більшість респондентів (64,00±2,40) % визнали, що зазвичай приймають більше одного лікарського засобу одночасно. Перед прийманням ліків інструкцію до медичного застосування лікарського засобу вивчає більшість респондентів. Отримані результати, на нашу думку, повинні стати основою у комплексній моделі програми попередження негативних наслідків самолікування, особливо серед молоді.Посилання
Kubzina ER. [Self-medication is harm or benefit?] Bulletin of Medical Internet Conferences 2014;4: 860. Russian.
Andreyeva I. [Prevalence of self-medication in the world]. Visnyk farmakolohii ta farmatsii 2010;3:14-24. Russian.
Okonenko LB, Antropova GA, Egorova ES, Bryzhakhin GG. [Sale without a prescription and self-medication]. Vestnik RUDN. Seriya Meditsina 2009;4:42-46. Russian.
Andreyeva IV. [Self-medication - terra incognita of drug therapy]. Clinical Pharmacology and Therapy 2007;16: 90-96. Russian.
Masheiko AM, Podpletnia OA, Zaiarskyi MI. [The role of the pharmacist in the successful implementation of the concept of responsible self-medication]. Farmatsevtychnyi zhurnal 2011;3: 27-33. Ukrainian.
[Self-medication - the pros and cons]. Available from: http://ronmb.org.ua/articles/samolikuvannya-plyusi-ta-minusi.html. Ukrainian
Zupanets IA. [Pharmacy guardianship of responsible self-medication: A way from acute discussions to mutual understanding]. Therapia Ukrainskyi medychnyi visnyk. 2012;2: 4-8. Russian.
Podpletnya OA. [Results of implementation of the concept of responsible self-medication in Dnipropetrovsk]. Odeskyi medychnyi zhurnal 2011;5:27-30. Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
