ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ПЕРЕКЛАД У ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження ролі штучного інтелекту (далі – ШІ) як інструменту перекладу в процесі викладання англійської мови як іноземної. Сучасна освітня парадигма переживає значну трансформацію під впливом цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, який швидко проникає в усі сфери життя, включно з мовною освітою. Автори зосереджують увагу на нових можливостях, які відкриває ШІ для покращення навчального процесу, а також аналізують ризики й виклики, пов’язані з його застосуванням у сфері викладання перекладу. Окрему увагу приділено найпоширенішим ШІ-інструментам, які використовують у навчанні перекладу: системам машинного перекладу (наприклад, Google Translate, DeepL, ChatGPT), засобам розпізнавання мовлення (Speech-to-Text), автоматичному субтитруванню (наприклад, YouTube Subtitles, AI Captioning Tools) та генераторам тексту. Аналіз показує, що ці інструменти сприяють розширенню доступу студентів до автентичних джерел, підвищують мотивацію до навчання, дають змогу адаптувати матеріали до індивідуального рівня підготовки та мовного досвіду здобувачів. Завдяки інтеграції ШІ студенти можуть у режимі реального часу перекладати складні терміни, переглядати лексичні альтернативи, аналізувати синтаксичні структури та тренувати навички міжкультурної комунікації. У статті розглянуто дидактичні переваги використання ШІ: формування автономії здобувачів освіти, розвиток цифрової грамотності, покращення сприйняття іншомовного контенту завдяки мультимодальному поданню інформації. Зазначено, що ШІ може стати ефективним помічником як для студентів, так і для викладачів, особливо в змішаному або дистанційному форматі навчання. ШІ-інструменти також надають нові можливості для створення персоналізованих навчальних траєкторій, аналізу типових помилок і адаптації завдань до конкретних потреб студентів. Водночас автори наголошують на низці серйозних викликів, що супроводжують активне використання ШІ в процесі навчання перекладу. По-перше, надмірна залежність студентів від машинного перекладу може призвести до зниження рівня критичного осмислення мовного матеріалу. По-друге, ШІ-системи не завжди адекватно передають контекст, культурні конотації та стилістичні відтінки, що є критично важливим для якісного перекладу. По-третє, некритичне використання ШІ може призвести до «фіксації» мовних помилок, які студент не помічає через нестачу зворотного зв’язку. Окрему увагу приділено проблемі академічної доброчесності: автоматизовані переклади можуть використовувати для списування або подання чужих текстів як власних, що суперечить етичним нормам навчального процесу. Автори пропонують інтегрувати ШІ в освітній процес обґрунтовано й педагогічно виважено. Вони підкреслюють важливість розроблення спеціальних методичних підходів, які б дали змогу використовувати технології як допоміжний інструмент, а не як заміну людської діяльності. У статті наголошено, що ШІ є засобом формування критичного мислення, аналізу перекладацьких рішень, порівняння варіантів перекладу, обговорення культурних особливостей мовлення. Також проаналізовано, що студенти демонструють як позитивні наслідки (підвищення якості перекладів, зростання залучення до мовної практики), так і небажані тенденції (поверхневе мислення, зниження уважності до граматики). Стаття містить огляд актуальних наукових джерел, що висвітлюють впровадження ШІ в мовну освіту, включно з європейськими та американськими практиками. Важливе місце відведено питанню формування міжкультурної компетентності: автори доводять, що за належного методичного супроводу ШІ може сприяти розвитку емпатії, розумінню культурних відмінностей та розширенню лінгвокультурного кругозору студентів. У підсумку підкреслюється, що ШІ є потужним інструментом у сфері навчання перекладу, проте його ефективність залежить від педагогічного контексту, рівня підготовки студентів та наявності критичного осмислення. Автори рекомендують викладачам розглядати ШІ не як заміну, а як доповнення до традиційних форм навчання, зокрема в контексті формування мовної та перекладацької компетентності. Запропоновано низку рекомендацій для педагогів і розробників навчальних програм: впроваджувати проєктні методи, комбінувати автоматизовані й ручні переклади, обговорювати етичні аспекти використання ШІ, проводити семінари з критичного аналізу перекладів, створених ШІ. Такий підхід сприятиме розвитку в студентів здатності до відповідального, усвідомленого та професійного використання технологій у галузі мовної освіти.