ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СОЦІАЛЬНІ ТА СТАТЕВО-ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Л. М. Стрільчук; О. М. Радченко; Л. А. Ільницька

doi:10.11603/m.2414-5998.2022.3.13422

Автор(и)

Л. М. Стрільчук Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького https://orcid.org/0000-0001-7077-2610
О. М. Радченко Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Л. А. Ільницька Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.3.13422

Ключові слова:

онлайн-навчання, післядипломна освіта, студенти

Анотація

Значну частину проблем, які існували на початках впровадження онлайн-навчання, подолано, однак продовжують виникати питання щодо можливостей покращення дистанційного навчання. Метою цієї роботи стало виявлення відмінностей у сприйнятті різними групами респондентів основних аспектів дистанційного навчання. Було проведено анонімне добровільне онлайн-опитування, результати якого було оброблено за допомогою пакета програм Statistica 12. Технічне забезпечення онлайн-навчання, актуальність тематики занять та новизну тем визнали хорошими/відмінними більшість учасників, однак 59,3 % опитаних вважають, що дистанційне навчання є гіршим за очну форму, а продовжувати онлайн-навчання хотіли би лише 33,5 % респондентів. Порівняння результатів опитування студентів-медиків та лікарів-курсантів показало, що студенти достовірно нижче оцінили технічне забезпечення занять, актуальність тематики, обсяг та новизну знань, професійний рівень викладачів. Лікарі-курсанти та викладачі однаково високо оцінили актуальність тематики занять, але викладачі поставили істотно нижчі оцінки технічному забезпеченню занять, обсягу знань, їх новизні і навіть власному професійному рівню. Загалом курсанти були більш задоволені онлайн-навчанням, ніж викладачі. Студенти-медики надали достовірно нижчі оцінки актуальності, обсягу та новизні знань, а також професійному рівню викладачів, ніж викладачі. Респонденти віком понад 40 років дали вищу оцінку актуальності, обсягу та новизні знань, натомість визнали істотно гірший рівень володіння комп’ютером. Відмінностей за статтю виявлено не було. Респонденти позитивно оцінили дистанційну освіту, однак лише третина опитаних бажала продовжувати такий формат. Студенти гірше оцінили актуальність, обсяг та новизну знань, ніж лікарі-курсанти та викладачі. Викладачі були найменш задоволені онлайн-навчанням серед усіх респондентів. В осіб віком понад 40 років спостерігався нижчий рівень володіння комп’ютером, ніж у молодших респондентів.

Біографії авторів

Л. М. Стрільчук, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Scopus Author ID 57204089005

О. М. Радченко, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Scopus Author ID 7005353101

Посилання

Anderson, D., Imdieke, S., & Standerford, N.S. (2011). Feedback please: studying self in the online classroom. Int. J. Instr, 4, 3-15.

Dyrbye, L., Cumyn, A., Day, H., & Heflin, M. (2009). A qualitative study of physicians’ experiences with online learning in a master’s degree program: benefits, challenges, and proposed solutions. Med. Teach., 31(2), e40-46.

Castaneda, D., & Rentz, S. (2020). The power of discussion: activating learning online (and in person). Retrieved from: https://elearningindustry.com/social-interaction-in-online-courses-discussion-activating-learning.

Cross, L.K. (2018). Graduate student perceptions of online advising. NACADA J., 38, 72-80.

Syed, S., Rastogi, A., Bansal, A., Kumar, A., Jindal, A., Prakash, … Varshney, M. (2021). Future of e-Learning in medical education – perception, readiness, and challenges in a developing country. Frontiers in Education, 6. DOI 10.3389/feduc.2021.598309.

Stoehr, F., Müller, L., Brady, A., Trilla, A., Mähringer-Kunz, A., Hahn, F., ... Kloeckner, R. (2021). How COVID-19 kick-started online learning in medical education – The DigiMed study. PLoS ONE, 16(9), e0257394. DOI 10.1371/journal.pone.0257394.

Wazzan, M., Kebritchi, M., Lipschuetz, A., & Santiague, L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: a literature review. J. Educ. Technol. Syst., 46, 4-29.

Nimavat, N., Singh, S., Fichadiya, N., Sharma P., Patel, N., Kumar, M., … Pandit, N. (2021). Online medical education in India – different challenges and probable solutions in the age of COVID-19. Adv. Med. Educ. Pract., 12, 237-243. DOI 10.2147/AMEP.S295728.

AlQhtani, A., AlSwedan, N., Almulhim, A., Aladwan, R., Alessa, Y., AlQhtani, K., … Aldhafian, O. (2021). Online versus classroom teaching for medical students during COVID-19: measuring effectiveness and satisfaction. BMC Med. Educ., 21, 452. DOI 10.1186/s12909-021-02888-1.

Song, H., Kim, J., & Luo, W. (2016). Teacher–student relationship in online classes: a role of teacher self-disclosure. Comput. Hum. Behav., 54, 436-443.

Su, B. (2022). Enhancement of online education to the teaching paradigm: taking academic medical postgraduate cultivation as an example. Frontiers in Medicine, 9, 807469. DOI 10.3389/fmed.2022.807469.

Butnaru, G.I., Niță, V., Anichiti, A., & Brînză, G. (2021). The effectiveness of online education during Covid-19 pandemic – a comparative analysis between the perceptions of academic students and high school students from Romania. Sustainability, 13, 5311. DOI 10.3390/su13095311.

Costea, C.A., Popescu, D.M., Roman, A., Stratul, Ș.I., Șurlin, P., Negucioiu, M., … Soancă, A. (2022). The Impact of the COVID-19 Pandemic on Romanian Postgraduate Periodontal Residency Teaching: Past Experience, Present Imperatives and Future Considerations in a Multicentric Evaluation. International Journal of Environmental Research And Public Health, 19(8), 4488. DOI 10.3390/ijerph19084488.

Watts, L. (2016). Synchronous and asynchronous communication in distance learning: a review of the literature. Q. Rev. Distance Educ., 17, 23-32.