АКТУАЛЬНІСТЬ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ДЕРЖАВНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ (2 повідомлення)
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8869Ключові слова:
післядипломна освіта, післядипломна освіта медичних працівників у державних закладах охорони здоров’я України, програми післядипломної освіти лікарів, курси підвищення кваліфікації, кваліфіковані спеціалісти.Анотація
Мета роботи – розкриття питання програми післядипломної освіти лікарів, яка включає в себе навчальні курси, що виступають системоутворюючим чинником при розкритті сутності права охорони здоров’я та спрямовані, у свою чергу, на формування компетентного медичного працівника, здатного до постійного оновлення професійної майстерності.
Основна частина. У статті розкривається суть післядипломної медичної освіти, її мета, завдання та напрямки діяльності як основа діяльності післядипломної підготовки медичних працівників у державних закладах охорони здоров’я України щодо підвищення їх кваліфікації. Також здійснено порівняння післядипломної медичної освіти у державному та приватному секторах, показано спільне і відмінне між ними й прерогативи післядипломної освіти медичних працівників у державних закладах охорони здоров’я України, що полягає у поглибленні, розширенні та оновленні професійних знань, умінь і навичок.
Висновок. Систему державного управління медичною освітою можна визначити як цілісну, ієрархічну, взаємопов’язану сукупність управлінських відносин щодо реалізації певними суб’єктами структурно розподілених функцій впливу держави на зміст, форми, стан, процеси, результати і пріоритети розвитку медичної освіти.
Посилання
Voronenko, Yu.V., & Zozulia, I.S. (2011). Dystantsiine navchannia v rezhymi online: novi mozhlyvosti dlia profesiinoho rozvytku, novi perspektyvy [Distance learning online: New opportunities for professional development, new perspectives]. Ukr. med. chasopys – Ukrainian Medical Journal, 3 (83), 26 [in Ukrainian].
Voronenko, Yu.V., & Radysh, Ya.F. (2006). Pravo-vazhlyva skladova prohramy pisliadyplomnoi pidhotovky kerivnykiv systemy okhorony zdorovia Ukrainy [Law – an important component of the postgraduate training program for health system managers of Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 6 (56), 35-39 [in Ukrainian].
Kozlovska, H.V. (2008). Bezperervna osvita v Yevropi ta Ukraini: sotsiolohichnyi analiz [Continuing education in Europe and Ukraine: Sociological analysis]. Nauk. chasopys NPU im. M.P. Drahomanova. Seriia № 11. Sotsiolohiia. Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika. Upravlinnia: zb. nauk. prats. – Scientific Journal of the National Academy of Sciences of Ukraine by M.P. Drahomanov. Series No. 11. Sociology. Social Work. Social Pedagogy. Management: Collection of Scientific Works, 7, 13-20 [in Ukrainian].
Pinchuk, Ye.A. (2011). Kontseptualni osnovy ta tendentsii rozvytku bezperervnoi osvity [Conceptual foundations and trends in the development of continuing education]. Visn. NTUU “KPI”. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika – Visn. NTUU “KPI”. Philosophy. Psychology. Pedagogy, 1, 71-77 [in Ukrainian].
Rysheliuk, A.M. (2004). Zakonotvorchyi protses v Ukraini: Navch. posib. [Law-making process in Ukraine: Teaching manual]. Kyiv: Vyd-vo NADU [in Ukrainian].
Savitskaya, P.B. (2010). Poslediplomnoe obuchenye vrachey skoroy pomoshchi: opyt i perspektivy razvitiya [Postgraduate training of ambulance doctors: experience and perspectives of development]. Problemy suchasnoi medychnoi nauky ta osvity – Problems of Modern Medical Science and Education, 1, 11-13 [in Russian].
Stetsenko, S.H. (2004). Medytsynskoe pravo: Uchebnyk [Medical law: Textbook]. Izd-vo: “Yuridicheskiy tsentr press” [in Russian].
Topchii, T.V. (2014). Bezperervna osvita yak systemne seredovyshche formuvannia osobystosti [Continuing education as a systemic environment for the formation of personality]. Visn. Nats. un-tu “Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho” – Herald of the National University “Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise”, 3 (22), 222-228 [in Ukrainian].
