РІВЕНЬ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОЇ НАПРУГИ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ I–III КУРСІВ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7914Ключові слова:
студенти-медики, стрес, нервово-психічна напруга.Анотація
Мета роботи – оцінити рівень та провідні симптоми нервово-психічної напруги у студентів-медиків початкових курсів навчання, проаналізувати спектр стресогенних чинників, що діють на них.
Основна частина. У 300 студентів-медиків Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова I–III курсів навчання проаналізовані рівень та провідні симптоми нервово-психічної напруги, а також спектр стресогенних чинників, що діють на них (за допомогою тесту-опитувальника А. В. Батаршева “Діагностика граничних психічних розладів особистості”).
Високий рівень нервово-психічної напруги виявлений у кожного четвертого студента-медика початкових курсів навчання (зокрема, у (31±4,62) % студентів I курсу, (29±4,54) % студентів II курсу і (26±4,39) % студентів III курсу). Провідними стресогенними чинниками в осіб із високим рівнем нервово-психічної напруги є: нестача часу для відпочинку ((93,42±2,93) %), неприємності у навчання ((61,84±5,57) %), проблеми в особистому житті ((55,26±5,71) %). Кожен другий студент вказує на необхідність запам’ятовувати великий обсяг матеріалу як на стресогенний для них фактор ((52,63±5,73) % опитаних) – при цьому у студентів I курсу даний фактор є провідним (100 % опитаних), тоді як у студентів II та III курсів провідним стресогенним фактором є нестача часу для відпочинку (100 %). Студенти-медики чоловічої статі частіше зазначають конфлікти з викладачами як стресогенний фактор ((37,21±7,37) % осіб чоловічої статі проти (15,15±6,24) % осіб жіночої статі, p<0,05), тоді як у студенток таким фактором є великий обсяг матеріалу для запам’ятовування ((66,67±8,21) % дівчат проти (41,86±7,52) % хлопців, p<0,05). Серед проявів нервово-психічної напруги переважають психосоматичні: погіршення сну ((70,0±2,65) %), неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту ((63,3±2,78) %) та серцево-судинної системи ((63,3±2,78) %), м’язова напруга ((63,3±2,78) %), тоді як емоційні прояви нервово-психічної напруги є менш вагомими.
Висновки. Високий рівень нервово-психічної напруги має місце в кожного четвертого студента-медика, що навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова. Зафіксовані вірогідні статеві відмінності як середніх значень тесту (в осіб чоловічої статі вони вищі, ніж в осіб жіночої статі, p<0,01), так і стресогенних чинників, що викликають значну нервово-психічну напругу. Серед проявів нервово-психічної напруги переважають: погіршення сну, підвищена чутливість до дії зовнішніх подразників, неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, м’язова напруга, відчуття невпевненості в собі (зафіксовані більше ніж у 50 % респондентів). Провідними стресогенними чинниками в студентів із високим рівнем нервово-психічної напруги є: нестача часу для відпочинку (93,42 %), неприємності в навчання (61,84 %), проблеми в особистому житті (55,26 %).Посилання
Dyrbye, L.N., Thomas, M.R., & Shanafelt, T.D. (2006). Systematic review of depression, anxiety, and other indicators of psychological distress among US and Canadian medical students. Academic Medicine, 81(4), 354-373.
Yusoff, M.S.B., Rahim, A.F.A., Baba, A.A., Ismail, S.B., & Pa, M.N.M. (2013). Prevalence and associated factors of stress, anxiety and depression among prospective medical students. Asian journal of psychiatry, 6(2), 128-133.
Smith, C.K., Peterson, D.F., Degenhardt, B.F., & Johnson, J.C. (2007). Depression, anxiety, and perceived hassles among entering medical students. Psychology, health & medicine, 12(1), 31-39.
Yusoff, M.S.B. (2011). Impact of summative assessment on first year medical students’ mental health. International Medical Journal, 18(3), 172-175.
Hope, V., & Henderson, M. (2014). Medical student depression, anxiety and distress outside North America: a systematic review. Medical education, 48(10), 963-979.
Wolf, M.R., & Rosenstock, J.B. (2016). Inadequate sleep and exercise associated with burnout and depression among medical students. Academic psychiatry, 1-6.
Myronenko, T.I. & Haidash, M.K. (2011). Neiro-psykhichnyi status u studentiv medychnoho fakultetu [Neuropsychic status of medical faculty students]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian medical almanac, 14 (6), 133-136 [in Ukrainian].
Wege, N., Muth, T., Li, J., & Angerer, P. (2016). Mental health among currently enrolled medical students in Germany. Public health, 132, 92-100.
Nemchin, T.A. (1983). Sostoyaniya nervno-psikhicheskogo napryazheniya [States of mental stress]. Leningrad [in Russian].
Kumar, S.D., Kavitha, H.S., Kulkarni, P., Siddalingappa, H., & Manjunath, R. (2017). Depression, anxiety and stress levels among medical students in Mysore, Karnataka, India. International Journal of Community Medicine And Public Health, 3(1), 359-362.
Henning, K., Ey, S., & Shaw, D. (1998). Perfectionism, the impostor phenomenon and psychological adjustment in medical, dental, nursing and pharmacy students. Medical education, 32(5), 456-464.
Abdallah, A.R., & Gabr, H.M. (2014). Depression, anxiety and stress among first year medical students in an Egyptian public university. Int Res J Med Med Sci, 2(1), 11-19.
Saravanan, C., Kingston, R., & Gin, M. (2014). Is Test Anxiety a Problem Among Medical Students: A Cross Sectional Study on Outcome of Test Anxiety among Medical Students? International journal of psychological studies, 6(3), 24.
Kulsoom, B., & Afsar, N.A. (2015). Stress, anxiety, and depression among medical students in a multiethnic setting. Neuropsychiatric disease and treatment, 11, 1713–1722.
Naidoo, S.S., Van Wyk, J., Higgins-Opitz, S.B., & Moodley, K. (2014). An evaluation of stress in medical students at a South African university. South African Family Practice, 56(5), 1-5.
Sultana, N. (2014). Stress and depression among undergraduate medical students of Bangladesh. Bangladesh Journal of Medical Education, 2(1), 6-9.
Waqas, A., Khan, S., Sharif, W., Khalid, U., & Ali, A. (2015). Association of academic stress with sleeping difficulties in medical students of a Pakistani medical school: a cross sectional survey. PeerJ, 3, e840.
Dafaalla, M., Farah, A., Bashir, S., Khalil, A., Abdulhamid, R., Mokhtar, M., ... & Abdelgadir, H. (2016). Depression, Anxiety, and Stress in Sudanese Medical Students: A Cross Sectional Study on Role of Quality of Life and Social Support. American Journal of Educational Research, 4(13), 937-942.
Rosiek, A., Rosiek-Kryszewska, A., Leksowski, Ł., & Leksowski, K. (2016). Chronic stress and suicidal thinking among medical students. International journal of environmental research and public health, 13(2), 212.
