ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІЖ ЛАТИНСЬКОЮ ТРАДИЦІЄЮ ТА СУЧАСНИМИ ТЕНДЕНЦІЯМИ НОМЕНКЛАТУРИ

Анотація

Анотація. У статті представлено комплексне дослідження проблеми формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців фармації у процесі вивчення латинської мови, яка є фундаментальною основою для засвоєння міжнародної фармацевтичної терміносистеми. Проаналізовано ключові принципи, педагогічні підходи й методичні інструменти, спрямовані на розвиток термінологічної обізнаності студентів, зокрема інтеграцію практичних занять із латинської мови та фахових дисциплін. Наголошено, що опанування фармацевтичної термінології базується на глибокому засвоєнні фонетичних, орфографічних, морфологічних та синтаксичних норм латинської граматики, що забезпечує формування вмінь коректно інтерпретувати структуру термінів, їх словотвірне моделювання та семантичне наповнення. Визначено провідні завдання курсу латинської мови у медичному закладі вищої освіти, серед яких – розвиток навичок аналізу та відтворення інтернаціональної фармацевтичної лексики, уміння працювати з нормативною документацією, міжнародними фармакопейними стандартами та інструкціями до лікарських засобів. Підкреслено, що фармацевтична термінологія є важливим компонентом як освітнього процесу, так і професійної діяльності фармацевтів, оскільки точність терміновживання безпосередньо впливає на якість медичної комунікації, фармакотерапевтичних рішень та безпеку пацієнтів. Обґрунтовано необхідність уніфікації спеціальної фармацевтичної термінології відповідно до вимог Європейської Фармакопеї, що є передумовою гармонізації національних стандартів із міжнародними. Визначено, що труднощі нормування фармацевтичної термінології значною мірою пов’язані з полісемією, синонімією та впливом англійської мови на хімічну номенклатуру, у якій відсутня відмінкова система та превалює аналітичний спосіб словотворення. Окремо наголошено на проблемі розбіжностей у написанні терміноелементів і назв лікарських препаратів, спричиненій відсутністю уніфікованих правил транслітерації та стандартизації іншомовних запозичень. Із метою удосконалення та гармонізації фармацевтичної терміносистеми запропоновано розробити загальноприйнятий національний стандарт формування, написання та практичного використання умовних назв лікарських засобів, що забезпечить єдність термінологічного простору та підвищить ефективність професійної підготовки майбутніх фармацевтів.