ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН «ЛАТИНСЬКА МОВА» Й «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»

Анотація

Анотація. У статті розглянуто можливості й перспективи використання міжпредметних зв’язків під час вивчення навчальних дисциплін «Латинська мова» й «Українська мова за професійним спрямуванням». Зазначено важливу роль міждисциплінарного підходу як однієї з підвалин комплексної освітньої парадигми. Акцентовано увагу на необхідності формування та розвитку фахової мовної компетентності як основи цілісної, фундаментальної підготовки фахівців у будь- якій галузі, зокрема й медичній. Рівень володіння фаховою мовою визначає ефективність засвоєння профільних дисциплін, сформованість необхідного наукового світогляду, здатність до успішної професійної комунікації, перспективи фахового зростання, а отже, і конкурентоспроможності. У зв’язку з цим актуальним є питання вдосконалення методів і форм мовної підготовки. Зазначено, що визначення, узгодження та практичне закріплення асоціативних мовних зв’язків сприяє усвідомленню цілісності й внутрішньої логіки фахової мовної системи, розумінню взаємопов’язаності її елементів, створює умови для активнішого запам’ятовування й подальшого оперування засвоєним матеріалом. Водночас наголошено на необхідності застосування вже набутих загальномовних знань і навичок у роботі з новим мовним шаром фахової лексики. За результатами спостережень і бесід зі студентами проаналізовано труднощі й проблеми у вивченні латинської та української мов, з’ясовано їх причини. Подано характеристику міжпредметних зв’язків латинської й української мов, підкреслено їх єдність як складників фахової мови. Як приклад використання міжпредметних зв’язків розглянуто вивчення теми «Неузгоджене означення» (латинська мова) і «Відмінювання іменників чоловічого роду» (українська мова), запропоновано систематизацію термінологічних груп за цією морфологічною ознакою. Окреслено перспективні шляхи використання міжпредметних зв’язків латинської та української мов.