ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗМІШАНОГО ФОРМАТУ ЗАНЯТЬ ІЗ ФАРМАКОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.4.15135Ключові слова:
змішаний формат практичних занять, дистанційна освіта, аудиторні заняття, інформаційно-комунікативні технології.Анотація
Анотація. Глобальна діджиталізація, штучний інтелект, швидка еволюція технології передачі інформації, з одного боку, COVID-19 та велика повномасштабної агресія росії у 2022 р. – з іншого, поставили перед викладацьким складом ЗВО, зокрема перед колективом кафедри фармакології ВНМУ ім. М.І. Пирогова низку важливих завдань та проблем, які потрібно було вирішувати не лише ефективно, а й швидко. У роботі висвітлено наш досвід застосування сучасних дистанційних комунікаційно-цифрових технологій у поєднанні з новими методиками аудиторних занять. Описано методику дистанційних занять, які проводилися за допомогою сервісу MS Teams, що об'єднала всі навчальні ресурси нашого університету та дає змогу відстежити весь алгоритм роботи студента. Викладено особливості проведення проміжних заліків та екзамену в умовах дистанційного навчання. Проведений нами аналіз проблем, що виникали під час дистанційного навчання, з одного боку, та розуміння абсолютної невід’ємності online-інструментів у житті суспільства – з іншого, дали змогу випробувати та втілити в життя змішаний формат (blendetlearning) ведення практичних занять з акцентом на комунікативний та персоніфікований, особистісний підхід до студентів. Маючи в арсеналі багато цікавих, дієвих інформаційно-комунікативних технологій викладання, нашим першочерговим завданням стало привернути увагу та зацікавленість студентів до offline-занять. Ми прагнули підвищити мотивацію студентів і водночас максимально полегшити сам процес засвоєння вкрай складного предмету. Завдячуючи описаним у статті методикам викладачам кафедри вдалося привернути увагу студентів до аудиторного навчання, підвищити їхній інтерес та бажання вчитися, полегшити вивчення фармакології та максимально наблизити їх до практичної медицини. Підтвердженням цього є надзвичайно великий інтерес наших студентів до олімпіади з фармакології, зацікавленість у роботі наукового гуртка та чудово виконані студентські наукові роботи на щорічних студентських наукових конференціях.
Посилання
Алексов С., Дідик А. Впровадження технологій віртуальної та доповненої реальності, ігрових симуляторів для навчання фахівців майбутнього. Трансформаційна економіка. 2023. № 3(03). С. 5–9. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-1-1
Боярська Л.М., Дмитрякова Г.М. Досвід дистанційного навчання на кафедрі дитячих хвороб. Соціально-етичні та деонтологічні проблеми сучасної медицини (немедичні проблеми в медицині) : збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 18–19 лютого 2021 р. Запоріжжя, 2021. С. 135–137.
Ляховський В.І., Нємченко І.І., Лисенко Р.Б. Особливості дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2023. Т. 23. № 1. С. 129–132. https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.1.129 DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.1.129
Мерзликін О., Тополова І., Тронь В. Розвиток ключових компетентностей засобами доповненої реальності на уроках CLIL Педагогіка вищої та середньої школи. 2018. Т. 51. С. 58–73. https:// doi.org/10.31812/pedag.v51i0.3656 DOI: https://doi.org/10.31812/pedag.v51i0.3656
Теорія та практика змішаного навчання : монографія / В.М. Кухаренко та ін. ; за ред. В.М. Кухаренка. Харків : НТУ «ХПІ», 2016. 284 с.
Уманець В.О., Бойчук В.М., Павлюк Б.В. Використання засобів доповненої реальності у підготовці педагога на прикладі комплексного курсу «Створення програмного забезпечення AR». Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2022. № 65. С. 78–88. https://doi.org/10.31652/ 2412-1142-2022-65-78-88 DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-65-78-88
Almarzooq Z.I., Lopes M., Kochar A. Virtual learning during the COVID-19 pandemic: A disruptive technology in graduate medical education. Journal of the American College of Cardiology. 2020. Т. 75. № 20. P. 2635–2638. doi: 10.1016/ j.jacc.2020.04.015. Epub 2020 Apr 15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.04.015
Kovalchuk V.I., Maslich S.V., Movchan L.H. Digitalization of vocational education under crisis conditions. Educational Technology Quarterly. 2023. № 1. P. 1–17. DOI: https://doi.org/10.55056/etq.49
Punie, Y., editor(s), Redecker, C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. European Commission: web-site. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/ eurscientific-and-technical-researchrep o r t s / e u r o p e a n - f r a m e w o r k - d i g i t a l - c o m p e - tenceeducators-digcompedu (date of reference: 23.11.2020).
Sandhu P, de Wolf M. The impact of COVID- 19 on the undergraduate medical curriculum. Medical Education Online. 2020. T. 25. P. 1764740. doi: 10.1080/10872981.2020.1764740. https:// doi.org/10.32782/2786-8141/2023-3-1 DOI: https://doi.org/10.1080/10872981.2020.1764740
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Медична освіта

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.