ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КЛІНІЧНОГО КОДУВАННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ЛІКАРЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.4.15133

Ключові слова:

клінічне кодування, класифікатори австралійської системи діагностично-споріднених груп (ДСГ), електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) України, цифрова компетентність (ЦК), медична інформатика, кейс- орієнтоване навчання, штучний інтелект (ШІ).

Анотація

Анотація. Стаття висвітлює значення розвитку навичок клінічного кодування як важливого компонента цифрової компетентності сучасних лікарів. Трансформація системи охорони здоров’я України, а також упровадження електронної системи охорони здоров’я і міжнародних стандартів класифікації зумовлюють необхідність інтеграції клінічного кодування в медичну освіту. Клінічне кодування, яке передбачає перетворення медичних діагнозів, утручань та інших клінічних даних у структуровані коди, безпосередньо впливає на якість медичних послуг та фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я. Дослідження акцентує увагу на ролі оновленої дисципліни «Медична інформатика» у формуванні базових цифрових навичок включно з клінічним кодуванням. У статті розглянуто методологічні аспекти інтеграції тематики клінічного кодування у навчальний процес, що базуються на Рамці цифрової компетентності працівників охорони здоров’я, представленій МОЗ України у 2024 р. Запропоновані стратегії охоплюють теоретичне навчання міжнародним класифікаторам, практичні заняття на основі реальних кейсів, використання симуляційних технологій із підтримкою штучного інтелекту, а також безперервний професійний розвиток через онлайн-ресурси академії Національної служби здоров’я України. Автори розглядають роль інноваційних інструментів, таких як віртуальні помічники (чат-боти) з підтримкою штучного інтелекту, у підвищенні ефективності навчання. Установлено, що кейс-орієнтоване навчання є ефективним методом в опануванні навичок клінічного кодування, оскільки воно забезпечує гармонійне поєднання теоретичних знань із клінічною практикою та сприяє формуванню клінічного мислення. Інтерактивні симуляції та чат-боти мають значний потенціал у підвищенні якості організації самостійної роботи студентів, стаючи дієвим компонентом методичної системи навчання дисципліни «Медична інформатика». Результати дослідження підкреслюють необхідність узгодження освітніх підходів із вимогами цифрової трансформації в охороні здоров’я, щоб забезпечити готовність майбутніх лікарів ефективно працювати в сучасних умовах.

Посилання

Аналітична панель (дашборд) «Класифікатори МКХ10, ACHII, ICPC2 та МКФ». Київ : НСЗУ. URL: https://edata.e-health.gov.ua/.

База знань eHealth. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ). Автоматизовані довідники центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. URL: https://moz. gov.ua/uk/elektronna-sistema-ohoroni-zdorov-yaesoz- 2/.

Древніцька Р.О., Бойків А.Б., Авдєєв О.В Перспективи використання кейс-методів навчання зі стоматологічних дисциплін. Медична освіта. 2024. № 3. С. 77–81. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.3.14967

Інтерактивні симулятори та персоналізований віртуальний помічник (чат-бот) з підтримкою штучного інтелекту для базового опанування навичок клінічного кодування за австралійською системою діагностично споріднених груп (ДСГ). URL: https://sites.google.com/view/training-in-clinical- coding/home/.

Класифікатор медичних інтервенцій НК 026:2021. Київ : МОЗ України, 2021. 170 с.

Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я НК 025:2019. Київ : МОЗ України, 2021. 1670 с.

Клінічне розуміння міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ICPC- 2. Інформаційні матеріали для лікарів первинної медичної допомоги / Т.В. Буланов та ін. Київ, 2019. 60 с.

Кривенко І.П., Чалий К.О. Рамка цифрової компетентності працівника охорони здоров’я як орієнтир для вдосконалення освітніх програм з інформаційних технологій у процесі підготовки магістрів медицини. Медико- технічна співпраця заради перемоги: актуальні завдання медичної, біологічної фізики та інформатики : матеріали доповідей та виступів ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, м. Вінниця, 5–6 квітня 2024 р. Вінниця, 2024. С. 230–233.

Матеріали грантової програми проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» з розвитку цифрових компетентностей працівників охорони здоров’я та здобувачів медичної та фармацевтичної освіти, виконаної в рамках контракту № 72012118C00001. Київ : НМУ імені О.О. Богомольця. URL: https://nmuofficial. com/grantova-diyalnist/realizatsiya-grantovogo- proektu-usaid-pidtrymka-reformy-ohoronyzdorov- ya/.

Могілевкіна І.О., Дорохіна А.М., Сіромаха С.О. Упровадження австралійських класифікаторів для кодування пролікованих у стаціонарі випадків в Україні: перший досвід. Україна. Здоров’я нації. 2020. № 3(60). С. 35–45. DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.208615

Навчальна програма для використання міжнародної класифікації первинної допомоги ICPC-2. URL: http://demo.icpc2.in.ua/.

Оновлений курс «Клінічне кодування за системою діагностично споріднених груп». Київ : НСЗУ. URL: https://academy.nszu.gov.ua/course/.

Основні класифікатори медичної допомоги. Київ : Державний експертний центр МОЗ України. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/klasyfikatory/.

Оцінка рівня цифрової грамотності серед медичних працівників Житомирської, Львівської та Донецької областей та розроблення рекомендацій щодо її загального покращення в Україні : аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження, підготовленого у рамках проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» № 72012118C00001. Київ : МОЗ України, 2021. 192 с.

Рамка цифрової компетентності працівника охорони здоров’я України. Київ : МОЗ України, 2024. 100 с.

Розпорядження № 1013-р. «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я». Київ : Кабінет Міністрів України, 2016.

Чалий К.О., Кривенко І.П. Методичні рекомендації до практичних занять із медичної інформатики, розроблені за грантовою програмою проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» з розвитку цифрових компетентностей працівників охорони здоров’я та здобувачів медичної та фармацевтичної освіти, виконаної в рамках контракту № 72012118C00001 НМУ імені О.О. Богомольця. Київ, 2024. URL: https:// drive.google.com/file/d/15gLoSCZYaetx2-- 6OQP9Mr1kIR1YhYJm/view/.

Викладання медичної і біологічної фізики та медичної інформатики в європейських університетах / О. Чалий та ін. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. № 3. С. 71–88.

Automated clinical coding: what, why, and where we are? H. Dong, M. Falis, W. Whiteley [et al.] NPJ Digital Medicine. 2022. Vol. 5 (1):159. 20. International Classification of Diseases clinical coding training: An international survey L. Otero Varela, C. Doktorchik, N. Wiebe [et al.] Health Information Management Journal. 2024. Vol. 53(2). P. 68–75. DOI: https://doi.org/10.1177/18333583221106509

Kryvenko I. Phenomenological toolkit of the metaverse for medical informatics’ adaptive learning I. Kryvenko, K. Chalyy Educación Médica. 2023. Vol. 24 (5). P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edumed.2023.100854

Potential loss of revenue due to errors in clinical coding during the implementation of the Malaysia diagnosis-related group (MY-DRG®) Casemix system in a teaching hospital in Malaysia / S.A. Zafirah, A.M. Nur, S.E.W. Puteh, S.M. Aljunid BMC Health Services Research. 2018. Vol. 18(1). DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-018-2843-1

Should clinical coding be taught to junior doctors and medical students? / S. Shamim, S. Ansari, R. Barter, M. Javed The Bulletin of the Royal College of Surgeons of England. 2023. № 1.

Trainee doctors in medicine prefer case-based learning compared to didactic teaching T. George, R. Carey, O. Abraham, T. Sebastian, M. Faith Journal of Family Medicine and Primary Care. 2020. № 9. P. 580–584. DOI: https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_1093_19

Training and experience of coding with the World Health Organization’s International Classification of Diseases, Eleventh Revision C. Eastwood, D. Southern, C. Doktorchik [et al.] Health Information Management. 2021. № 52. P. 92–100. DOI: https://doi.org/10.1177/18333583211038633

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Кривенко, І. П., & Чалий, К. О. (2025). ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КЛІНІЧНОГО КОДУВАННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ЛІКАРЯ. Медична освіта, (4), 37–43. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.4.15133

Номер

Розділ

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ