ЗНАННЯ ЯК ЦІННІСТЬ У СИСТЕМІ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ДИДАКТИЧНОЇ ДУМКИ ПОЛЬЩІ)

А. В. Вихрущ; Н. А. Данік; О. М. Христенко

doi:10.11603/m.2414-5998.2023.3.14266

Автор(и)

А. В. Вихрущ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4177-4614
Н. А. Данік Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка https://orcid.org/0009-0003-7440-7567
О. М. Христенко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-6036-2829

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14266

Ключові слова:

особистість, дидактика, цінність, метод, логіка, розумове виховання

Анотація

У статті проаналізовано актуальні питання методів навчання. Схарактеризовано особливості визначення понять «знання» та «цінність». На основі праць польських авторів розглянуто проблеми становлення дидактики як науки. Особливу увагу звернено на підручники, які користувалися популярністю серед фахівців і багаторазово перевидавалися. Підкреслено важливість ретроспективної оцінки досвіду минулих років, переваг і недоліків розвитку авторських дидактичних систем. Визначено основні тенденції дослідження проблеми цінностей у контексті зарубіжної наукової думки. Особливу увагу звернено на дидактичну систему Г. Ровіда, який завершив життєвий шлях в Освенцімі. Для розуміння значимості наукового доробку Г. Ровіда необхідно звернути особливу увагу на працю, над якою мислитель працював до останніх днів, – “Podstawy i zasady wychowania”. За допомогою порівняльної таблиці систематизовано основні досягнення польських педагогів. Окреслено перспективи подальших досліджень.

Посилання

Vykhrushch, A.V., & Danik, N.A. (2023). Metody navchannia v systemi dydaktychnoi kultury Halychyny pochatku XX stolittia [Teaching methods in the system of didactic culture of Galicia in the early twentieth century]. Medychna osvita – Medical Education, 1, 132-139 [in Ukrainian].

Vykhrushch, A.V. (2023). Periodyzatsiia rozvytku dydaktychnykh system [Periodization of the development of didactic systems]. Medychna osvita – Medical Education, 2, 11-17 [in Ukrainian].

Hete, Y.V. Faust [Faust]. Retrieved from: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=145 [in Ukrainian].

Krymskyi, S. (2002). Znannia [Knowledge]. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk – Philosophical encyclopedic dictionary. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].

Vykhrushch, A.V., & Stefanyshyn, K.L. (Ed.). (2022). Profesiina linhvodydaktyka v konteksti osobystisnoi paradyhmy [Professional linguodidactics in the context of the personal paradigm]. Ternopil: TNMU [in Ukrainian].

Khrystenko, O.M. (2023). Problema formuvannia tsinnostei studentiv u konteksti zarubizhnoi naukovoi dumky [The problem of forming students’ values in the context of foreign scientific thought]. Medychna osvita – Medical Education, 2, 80-85 [in Ukrainian].

Baranowski, M. (1909). Dydaktyka uzupełniona “zasadami logiki” dla użytku seminariów nauczycielskich i nauczycieli szkół ludowych. Warszawa, Lublin, Łódż, Kraków.

Baranowski, M. (1912). Pedagogika do użytku seminariuw nauczycielskich i nauczycieli szkół ludowych (Ed. 8). Lwów: PWKS.

Danysz, A. (1918). O kształceniu. Lwów: Wydawnictwo Macierzy Polskiej.

Grzywna, M. (2006). Rowid Henryk. Encyklopedia pedagogiczna XX wieku. Warszawa: Żak.

(2017). Henryk Rowid (1877–1944): bibliografia podmiotowo-przedmiotowa. Wybór i opracowanie Ewa Lewicka. Kielce: Pedagogiczna Biblioteka Wojewódzka. Retrieved from: https://www.pbw.kielce.pl/userfiles/file/nowe_zestawienia/dokument1224.pdf.

Króliński, K. (1922). Pedagogika i dydaktyka wraz z ogólnymi zasadami logiki (repetytorium przedegzaminowe. (Ed. 2). Lwów.

Matusiak, S. (1912). Wiadomości z pedagogiki i dydaktyki. Podręcznik dla seminarjów i kursów nauczycielskich, tudzież wyższych szkół żeńskich, do nauki. Lwów: Towarzystwo pedagogiczne.

Meissner, A. (2015). Młodzieńcze lata Henryka Rowida. Retrieved from: https://rep.up.krakow.pl/xmlui/bitstream/handle/11716/391/0051_20150304_mg_ra_mlodziencze_lata_henryka_a_meissner.pdf?sequence=1&isAllowed=ywida.

Nawroczński, B. (1931). Zasady nauczania. (The second ed.). Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas.

Rowid, H. (1936). Dydaktyka przedmiotów pedagogicznych.

Rowid. H. (2022). Ideały naszych uczniów. Ruch Pedagogiczny, 1, 27-41.

Rowid, H. (1929). Kongres Pedagogiczny w Poznaniu. Ruch Pedagogiczny, 10.

Rowid, H. (1931). Nowa organizacja studiyw nauczycielskich w Polsce i zagranocą. Warszawa: nakł. Gebethnera i Wolffa.

Rowid, H. (1937–1938). Psychologia pedagogiczna. Warszawa: Gebethner i Wolff.

Rowid, H. (1927–1933). System daltonski w szkole powszechnej. Warszawa: Gebethner i Wolff.

Rowid H. (1926). Szkoła twórcza. Kraków: Gebethner i Wolff.

Rowid, H. (1926–1929). Szkoła twórcza. (Ed. II). Kraków: Gebethner i Wolff.

Rowid, H. (1931). Szkoła twórcza. Podstawy teoretyczne i drogi urzeczywistnienia nowej szkoły. Kraków.

Sosnicki, K. (1925). Zarys dydaktyki. Dla seminariyw nauczycielskich. Retrieved from: https://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/publication/18830/edition/16352/content.

Sosnicki, K. (1927). Zarys logiki. Lwów: Atłas.

Szczepańska, B. (2014). Henryk Rowid jako pedagog i redaktor “Ruchu Pedagogicznego”.

Szulakiewicz, W. (1996). Polskie podręczniki do dydaktyki w Galicji w latach 1860–1914. Galicja i jej dziedzictwo. Rzeszów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej.

Taboł, S. (2018). Zarys myśli pedagogicznej Henryka Rowida. Zeszyty Naukowe Szkoły Wyższej Przymierza Rodzin w Warszawie, 16-17(9-10).

Twardowski, K. (1901). Zasadnicze pojęcia dydaktyki i logiki do użytku w seminariach. Lwów: Towarzystwo Pedagogiczne.

Zarzecki, L. (1920). Dydaktyka ogólna czyli kształcenie charakteru przez nauczanie. Lwów, Warszawa: Książnica Polska Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych.