ФІЛОСОФІЯ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ І ВИВЧЕННЯ

С. В. Бондаренко; О. І. Пилипишин; Н. В. Гуменна

doi:10.11603/m.2414-5998.2022.3.13403

Автор(и)

С. В. Бондаренко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7986-8819
О. І. Пилипишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4073-7512
Н. В. Гуменна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.3.13403

Ключові слова:

філософія, методологічні засади, здобувачі, навчальна дисципліна

Анотація

При існуванні багатьох спільних, загальних моментів у викладанні й вивченні кожної навчальної дисципліни, що мають виражений методичний характер (послідовність розгляду матеріалу, наявність необхідної літератури, врахування особливостей аудиторії та ін.), існують положення, які стосуються безпосередньо специфіки форми знання, що пропонується здобувачам для освоєння. Йдеться про методологічні засади організації освітнього процесу в контексті конкретного навчального курсу – історії України та української культури, соціології, філософії тощо. Питання принципово важливе, й від того, як воно буде вирішене, величезною мірою залежить не тільки методична сторона навчання, а і його результати. Щодо філософії, то тут справа не зовсім проста. Це надто специфічне утворення, що вирізняється низкою особливостей, які відсутні в інших формах духовної культури. Врахування їх – необхідна умова ефективного розкриття потенціалу дисципліни. У режимі дистанційного навчання, коли відсутнє пряме, безпосереднє спілкування викладачів і здобувачів, необхідно правильно визначити, яким особливостям філософії слід надавати перевагу, а які матимуть другорядне звучання. Соціогуманітарні науки та, безпосередньо, філософія виступають для сучасної науки й освіти певним методологічним регулятивом. Це говорить про життєву необхідність зберегти та посилити роль соціогуманітаристики в освітньому просторі як єдино можливого інструменту для формування критично мислення, ідеалів, норм культури мислення сучасного науковця та спеціаліста.

Посилання

Panasenko, E. (2011). Eksperyment u systemi metodiv naukovoho doslidzhennia v istorykopedahohichnij dumtsi radianskoi doby [Experiment in the system of methods of scientific research in the historical and pedagogical thought of the Soviet era]. Vytoky Pedahohichnoi Majsternosti. Zbirnyk Naukovykh Prats – Origins of pedagogical mastery: Coll. of science works. Poltava [in Ukrainian].

Hessler, R., Hollis, S., & Crowe, C. (2007). Peer mediation: A qualitative study of youthful frames of power and influence. Mediation Quarterly, 15(3), 187-198.

Kuntuova, I., Mazhidenova, R., & Mendybayev, S. (2014). Methods of Teaching Philosophy in Technical Higher Educational Institutions. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 112, 898-906. DOI 10.1016/j.sbspro.2014.01.1247.

Kimmel, M.S. (2000). The Gendered society. State University of New York at Stony Brook. New York: Oxford University press.

Laundon, M., Cathcart, A., & Greer, D. (2020). Teaching Philosophy Statements. Journal of Management Education, 44(5), 577-587.

Lowton-Smith, S., Morgan, R., Stanley, M., Hames, T., Smith, P., Lawson, C., & Leddington-Wright, S. (2019). Peer-to-peer teaching: Experience of 3rd year undergraduate sports therapy students and impact upon applied academic performance. Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education, 25, 100196. DOI 10.1016/j.jhlste.2019.04.002.