ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.3.13400Ключові слова:
освітній процес, телереабілітаційні технології, фізичний терапевтАнотація
Світова комп’ютеризація, розвиток інтерактивних технологій і масштабне їх застосування в освітньому процесі містять величезний потенціал для формування спеціаліста з фізичної терапії високого професійного рівня, здатного використовувати у своїй практичній діяльності сучасні інформаційні технології.
Мета роботи – обгрунтувати застосування телереабілітаційних технологій в освітньому процесі для спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія», акцентувати увагу на доцільності запровадження телереабілітаційних технологій для практичних занять із подальшим використанням у майбутній практичній діяльності фізичних терапевтів.
Телереабілітація, при якій реабілітаційні послуги надаються на відстані за допомогою комунікаційних технологій, є новою галуззю охорони здоров’я, що розвивається. Проведення реабілітації в режимі он-лайн дозволяє фізичним терапевтам оптимізувати час, інтенсивність і тривалість терапії, що часто неможливо в рамках обмежень протоколів індивідуальної реабілітації в поточних системах охорони здоров’я.
Викладання і дослідження застосування телереабілітації важливі для майбутньої практики телереабілітації, розробки різноманітних стратегій впровадження телереабілітації та програми, пов’язаної з навчанням фізичної терапії. Навчання студентів зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія» телереабілітаційних технологій сприятиме розширенню обмежених ресурсів у реабілітації, оптимізації реабілітаційного процесу, збільшує участь пацієнтів та сприяє підвищенню їх рівня якості життя.
Посилання
Adonin, S.V., & Kuriacha, N.V. (2021). Suchasni metody vykladannia z vykorystanniam informatsiinykh tekhnolohii [Modern teaching methods using information technologies]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Efektyvna ekonomika» – Electronic scientific publication “Efficient Economy”. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2021/87.pdf [in Ukrainian].
Ivanova, S. (2018). Zastosuvannia suchasnykh tekhnolohii ta innovatsiinykh metodiv navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Application of modern technologies and innovative teaching methods in higher educational institutions]. Informatsiini tekhnolohii ta Internet u navchalnomu protsesi ta naukovykh doslidzhenniakh. – Information technologies and the Internet in the educational process and scientific research [in Ukrainian].
(2006). Tekhnolohiia [Technology]. Universalnyi slovnyk-entsyklopediia – Universal dictionary-encyclopedia. Kyiv: Teka [in Ukrainian].
Albahrouh, S.I., & Buabbas, A.J. (2021). Physiotherapists’ perceptions of and willingness to use telerehabilitation in Kuwait during the COVID-19 pandemic. BMC Med. Inform. Decis. Mak., 21(1), 1-12.
Kairy, D., Lehoux, P., Vincent, C., & Visintin, M. (2009). A systematic review of clinical outcomes, clinical process, healthcare utilization and costs associated with telerehabilitation. Disabil. Rehabil., 31(6), 427.
Brennan, D.M., Mawson, S., & Brownsell, S. (2009). Telerehabilitation: enabling the remote delivery of healthcare, rehabilitation, and self management. Stud. Health Technol. Inform., 145, 231-248.
Russell, T.G., Buttrum, P., Wootton, R., & Jull, G.A. (2011). Internet-based outpatient telerehabilitation for patients following total knee arthroplasty: a randomised controlled trial. J. Bone Joint Surg. Am., 93(2), 113.
Kahraman, T. (2020). Koronavirüs hastalığı (COVID-19) pandemisi ve telerehabilitasyon. İzmir Katip Çelebi Univ. Faculty of Health Sci. J., 5(2), 87-92.
Korner-Bitensky, N., & Wood-Dauphinee, S. (1995). Barthel Index information elicited over the telephone. Is it reliable? American Journal of Physical Medicine and Rehabilitation, 74(1), 9.
Kamel-Boulos, M., Brewer, A., Karimkhani, C., Buller, D., & Dellavalle, R. (2014). Mobile medical and health apps: state of the art, concerns, regulatory control and certification. J. of Public Health Inform., 5(3), 229.
Wertz, R.T., Dronkers, N.F., Bernstein-Ellis, E., Sterling, L.K., Shubitowski, Y., Elman, R., …, Deal, J.L. (1992). Potential of telephonic and television technology for appraising and diagnosing neurogenic communication disorders in remote settings. Aphasiology, 6,195.
Langberg, H., Lindahl, M.P., Kidholm, K., & Dinesen, B. (2014). Rehabilitation using telemedicine. Ugeskr. Laeger, 176(10), V01140067.
Russell, T.G. (2007). Physical rehabilitation using telemedicine. J. Telemed. Telecare, 13(5), 217-220.
Salomon, J. (1984). What is Technology? The Issue of its origins and definitions. Historiy of Technology, 1, 113-156.
Algarni, F.S., Alshammari, M.O., Sidimohammad, U., Khayat, S.A., Aljabbary, A., & Altowaijri, A.M. (2022). Tele-Rehabilitation Service from the Patient’s Perspective: A Cross-Sectional Study. J. Patient Exp., 9, 23743735221130820.
Brennan, D., Georgeadis, A., Baron, C., & Barker, L. (2004). The effect of videoconference-based telerehab on story retelling performance by brain injured subjects and its implications for remote speech-language therapy. Telemedicine Journal and e-Health, 10(2), 147.
Theodoros, D., & Russell, T. (2008). Telerehabilitation: current perspectives. Stud. Health Technol. Inform., 131, 191-209.
World Confederation for Physical Therapy. (2022). Report sets out future of digital physical therapy practice. Retrieved from: https://www.wcpt.org/news/report-sets-out-future-of-digital-physical-therapy-practice. Accessed 23 Apr. 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.