THE CONCEPT OF PEDAGOGICAL BIOGRAPHISTICS: THE EXPERIENCE OF GERMANY

Н. О. Федчишин; Н. І. Єлагіна

doi:10.11603/me.2414-5998.2021.1.11984

Автор(и)

Н. О. Федчишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0909-4424
Н. І. Єлагіна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-5423-8327

DOI:

https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11984

Ключові слова:

біографістика, біографіка

Анотація

У статті зроблено спробу обґрунтувати теоретико-методологічні засади виконання біографічних історико-педагогічних студій у Німеччині, виходячи з напрацювань у галузі педагогічної, психологічної біографістики. Актуалізовано проблему побудови реальної картини історико-педагогічного процесу, що відбувався у німецькому суспільстві. Провідним завданням біографістики німецькі дослідники визначили повернення імен культурно-освітніх діячів, які зробили внесок у створення й розвиток національної німецької школи і педагогіки, проте через певні прогалини, заборони не були належно висвітленi та вивчені. Обґрунтовано значущість звернення до витоків німецької науки і культури через мікроісторію окремої особи для створення повної історії педагогічного поступу німецького етносу.

Біографії авторів

Н. О. Федчишин, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

ResearcherID Q-5422-2016
Scopus Author ID 57202833382

Н. І. Єлагіна, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

ResearcherID Q-4615-2016
Scopus Author ID 57217651019

Посилання

Bohuslavskyi, M. (1999). Struktura suchasnoho istoryko-pedahohichnoho znannia [The structure of modern historical and pedagogical knowledge]. Shliakh osvity – Way of Education, 1, 37-41 [in Ukrainian].

Valevskyi, A. (1993). Osnovanyia byohrafyky [Foundations of biography]. Kyiv: Nauk. dumka [in Russian].

Dichek, N. (2001). Biohrafichnyi metod yak instrument doslidzhennia vitchyznianoi istorii pedahohiky [Biographical method as a tool for studying the national history of pedagogy]. Shliakh osvity – Way of Education, 4, 15-19 [in Ukrainian].

Konovalchuk, V. (2012). Vykorystannia biohrafichnoho metodu dlia doslidzhennia problemy tvorchoi realizatsii oso¬bystosti [Using the biographical method to study the problem of creative realization of personality]. Visnyk instytutu rozvytku dytyny. Vyp. 24. Seriia: Filosofiia, pedahohika, psykholohiia: Zbirnyk naukovykh prats – Bulletin of the Institute of Child Development. Issue 24. Series: Philosophy, pedagogy, psychology: a Collection of Scientific Papers. Kyiv [in Ukrainian].

Lohynova, N. (2001). Biohrafycheskyi metod issledovaniy i korektsyi lichnosti [Biographical method of research and personality correction]. Almaty [in Russian].

Popyk, V. (2015). Biographia – biografika – biohrafistyka –biobibliohrafiia: poniatiinyi arsenal istoryko-biohrafichnykh doslidzhen [Biography - biographics - biographistics – biographic notes: an understandable arsenal of historical and biographical information]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 3, 122-136 [in Ukrainian].

Sukhomlynska, O. (1999). Kontseptualni zasady rozvytku istoryko-pedahohichnoi nauky v Ukraini [Conceptual bases of development of historical and pedagogical science in Ukraine]. Shliakh osvity – Way of Education, 1, 41-45 [in Ukrainian].

Fuks-Khainrytts, V. (1994). Biohrafycheskiy metod: istoria, metodolohia, praktika [Biographical method: history, methodology, practice]. Moscow: In-t sotsyolohii RAN [in Russian].

Chyshko, V. (1996). Biohrafichna tradytsiia ta naukova biohrafiia v istorii i suchasnosti Ukrainy [Biographical tradition and scientific biography in the history and modernity of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Brose, H.-G. (Hg.). (1986). Berufsbiographien im Wandel. Opladen: Westdeutscher Verlag.

Bruner, J. (1990). Acts of Meaning. Cambridge: Harvard University Press.

Fischer, W., & Kohli, M. (1987). Biographieforschung. In: Voges, W. (Hg.). Methoden der Biographie- und Lebenslaufforschung. Opladen: Leske & Budrich.

Fischer-Rosenthal, W. (1996). Strukturale Analyse biographischer Texte. In: Brähler, E., & Adler, C. (Hg.). Quantitative Einzelfallanalysen und qualitative Verfahren. Gießen: Psychosozial Verlag.

Fuchs-Heinritz, W. (1998). Soziologische Biographieforschung: Überblick und Verhältnis zur Allgemeinen Soziologie. In: Jüttemann, G., & Thomae, H. (Hg.). Biographische Methoden in den Humanwissenschaften. Weinheim: Beltz.

Hildenbrand, B. (1991). Fallrekonstruktive Forschung. In: Flick, U., & Kardorff, E. v., & Keupp, H., & Rosenstiel, L. v., & Wolff, St. (Hg.). Handbuch für Qualitative Sozialforschung. München: Beltz.

Jüttemann, G., & Thomae, H. (Hg.). (1998). Biographische Methoden in den Humanwissenschaften. Weinheim: Beltz.

Kohli, M., & Robert, G. (Hg.). (1984). Biographie und soziale Wirklichkeit. Stuttgart: Metzler.

Kohli, M. (1985). Die Institutionalisierung des Lebenslaufs. Historische Befunde und theoretische Argumente. In: Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie, 37, 1-29.

Kohli, M. (Hg.) (1978). Soziologie des Lebenslaufs. Darmstadt/Neuwied: Luchterhand.

Krüger, H.H., & Marotzki, W. (Hg.). (1999). Handbuch Biographieforschung. Opladen: Leske & Budrich.

Oevermann, U. (1979). Die Methodologie einer objektiven Hermeneutik und ihre allgemeine forschungslogische Bedeutung in den Sozialwissenschaften. In: Soeffner, H.-G. (Hg.). Interpretative Verfahren in den Sozial- und Textwissenschaften. Stuttgart: Metzler.

Rosenthal, G. (Hg.). (1997). Der Holocaust im Leben von drei Generationen. Familien von Überlebenden der Shoah und von Nazi-Tätern. Gießen: Psychosozial Verlag.

Rosenthal, G. (1995). Erlebte und erzählte Lebensgeschichte. Frankfurt a. M.: Campus.

Rosenwald, G.C., & Ochberg, R.L. (Eds.). (1992). Storied lives: The cultural politics of self understandings. New Haven, CT: Yale University Press.

Schütze, F. (1983). Biographieforschung und narratives Interview. In: Neue Praxis, 3, 283-293.

Schütze, F. (1976). Zur Hervorlockung und Analyse von Erzählungen thematisch relevanter Geschichten im Rahmen soziologischer Feldforschung. In: Arbeitsgruppe Bielefelder Soziologen. Kommunikative Sozialforschung. München: Fink.

Thomae, H. (1991). Biographische Methoden in der Psychologie. Handbuch Qualitative Sozialforschung. München: Beltz.

Wohlrab-Sahr, M. (1992). Biographische Unsicherheit. Formen weiblicher Identität in der «reflexiven Moderne»: Das Beispiel der Zeitarbeiterinnen. Opladen: Leske & Budrich.