ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ НА ОСНОВІ ЕТИМОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ З ХІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ

Автор(и)

  • Г. Б. Паласюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0754-6394
  • Б. М. Паласюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7684-8214

DOI:

https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11980

Ключові слова:

термінологічна компетентність, клінічний термін, хімічні компоненти

Анотація

У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння»)  та -osis  (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах.

Біографії авторів

Г. Б. Паласюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

ResearcherID B-9944-2017

Б. М. Паласюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

ResearcherID B-3382-2016

Посилання

(2002). Anhlo-ukrainskyi iliustrovanyi slovnyk Dorlanda [Dorland’s English-Ukrainian illustrated dictio¬nary]. Lviv : NAUTILUS [in Ukrainian].

Zakaliuzhnyi, M., Andreichyn, M., & Komоrovskyi, P. (2017). Klinichna latyna z anhliiskymy ta ukrainskymy vidpovidnykamy [Latin clinical terminology with English and Ukrainian correspondences]. Ternopil: TSMU [in Ukrainian].

Petrukh, L.I., & Holovko, I.M. (2012). Ukrainsko-latynsko-anhliiskyi medychnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian-Latin-English medical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Palasiuk, H.B., & Kolodnytska, O.D. (2020). Etymological aspects of developing future physicians’ terminological competence as a pedagogical problem. Medychna osvita – Medical Education, 2, 103-107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-20

Як цитувати

Паласюк, Г. Б., & Паласюк, Б. М. (2021). ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ НА ОСНОВІ ЕТИМОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ З ХІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ. Медична освіта, (1), 117–121. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11980

Номер

Розділ

РОЗВИТОК АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ