ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ ВОКАБУЛЯР КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ПАРАДИГМІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню термінологічних концептів комунікативної культури фахівців медичного профілю в контексті іншомовної комунікації. З’ясовано суть мовленнєвої культури, що є важливою складовою професіограми майбутнього працівника охорони здоров’я. Наголошується, що формування іншомовної компетентності студента-медика є невід’ємним аспектом професійно орієнтованого навчання у медичному ВНЗ і здійснюється шляхом опанування особливостей комунікативної культури. Увага акцентується на необхідності аналізу різноманітних методик і підходів щодо формування комунікативної культури у студентів із різним рівнем знань та навичок. Розглядаються питання змістового наповнення та ефективності процесу формування іншомовної комунікативної компетентності, відбору навчального матеріалу, розвитку комунікативного компонента в процесі оволодіння студентом основами культури спілкування, моделювання феноменів іншомовної комунікації, аналіз мовленнєвих ситуацій. Охарактеризовано основні вміння, необхідні для повноцінної фахової діяльності, розглянуто принципи формування комунікативної культури майбутніх фахівців під час вивчення іноземних мов (гуманізації, індивідуалізації та диференціації, варіативності, емоційної виразності, компетентності, неперервності й наступності); наголошено на необхідності засвоєння лексики для правильного оформлення висловлювання; окреслено основні домінанти комунікативної культури (емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти). Запропоновано структурувати формування мовленнєвої культури студентів за напрямками, що передбачають розвиток емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів. З’ясовано, що термінологічний вокабуляр структури комунікативної культури майбутнього фахівця охоплює концепти індивідуально-особистісної складової, мотиваційно-вольової, соціально-комунікативної та мовленнєвої активності, що взаємо­доповнюються у професійній діяльності.