ОСВІТНІ ТРАДИЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ НАРОДНИХ ШКІЛ ЗАКАРПАТТЯ (1919–1939)

Анотація

Доведено, що виховання здорового способу життя молодших школярів відбувалося через інформування, навчальну та власне виховну діяльність, спрямовану на формування санітарно-гігієнічної культури, здорового способу життя, вироблення корисних звичок (дотримання режиму дня, правильного способу харчування, рухової активності) та профілактику шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю тощо).

Мета нашої статті полягає у виявленні традиції виховання здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку; аналізі змісту шкільних підручників, які використовувались у народних школах Закарпаття міжвоєнного періоду на вміст матеріалів про підтримку і зміцнення здоров’я.

Основні результати дослідження  полягають в окресленні можливостей виховання здорового способу життя у змісті початкової освіти та віддзеркаленні їх у предметі «Горожанська наука і виховання» (громадянознавство). Встановлено, що реалізація завдань відбувалася за такою схемою: 1 етап ‒ освітня діяльність, спрямована на формування гігієнічної культури, здорового способу життя; 2 ‒ ознайомлення із технологіями захисту, збереження і зміцнення здоров’я (правила гігієни та санітарії, режим дня, харчування), спрямованими на формування стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища; 3 ‒ фізична активність як перевага здоров’я, для дітей охоплює ігри, спорт, фізичні вправи, походи, змагання, танці, активний відпочинок або працю тощо; 4 – боротьба зі шкідливими звичками.