Особливості ендоскопічного гемостазу при виразкових гастродуоденальних кровотечах у хворих на цукровий діабет 2 типу
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.1.1620Анотація
Проаналізовано результати лікування 133 хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами (ВГДК) за період 2000-2004 рр., з них 81 хворий на цукровий діабет 2 типу (ЦД). Встановлено, що для хворих на ЦД із нестабільним гемостазом (НГ) у виразці були характерними більша частка пацієнтів із тяжким ступенем ШКК (55,1 проти 36,4 % хворих із НГ контрольної групи; р<0,05). У хворих на ЦД при ВГДК помірного та середнього ступенів виявляли переважно стигмати F ІІа (р<0,05), а при тяжкому ступені крововтрати - F ІІЬ (р<0,05), водночас був максимальним відсоток Г І (р<0,05). Застосування ЕГ у 52,3 % хворих на ЦД з ендоскопічними стигматами триваючої кровотечі та нестабільного гемостазу дозволило зупинити кровотечу, провести профілактику її рецидиву й уникнути невідкладної операції.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
