ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ПАЦІЄНТАМИ: ДОСВІД ТРЕНІНГУ БАЗОВИХ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ЗІ СТУДЕНТАМИ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Здатність вибудовувати правильну комунікацію в галузі медицини є однією з фундаментальних клінічних компетентностей, якою повинен володіти кожен випускник медичного закладу вищої освіти. Доведено, що неправильна комунікація лікаря з пацієнтом часто призводить до негативних наслідків у діагностиці та лікуванні, є джерелом конфліктних ситуацій та незадоволеності рівнем надання медичної допомоги. Саме тому останнім часом питання комунікативної взаємодії почали активно вивчатися в контексті вищої медичної освіти України. Проте прикладні її аспекти розроблені недостатньо, оскільки це вимагає певного формату занять, у якому була б створена можливість взаємодії студентів для набуття практичного досвіду. Водночас уже на етапі початку роботи з пацієнтами у клініці у багатьох здобувачів вищої освіти існує потреба володіти певними комунікативними навичками, а саме – як правильно розпочати та закінчити бесіду з пацієнтом, правильно комунікувати з ним протягом розпитування чи фізикального обстеження, як розпізнати невербальні сигнали тощо. Що раніше студенти оволодіють такими навичками, то більш впевнено зможуть працювати в клініці й успішніше будуть опановувати більш складні навички.

Мета статті – ознайомити з підходами до організації інтерактивного заняття з тренінгу базових комунікативних навичок для студентів початкових курсів навчання, розроблених на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Автори представили методичну розробку інтерактивного тренінгу, що складається з чотирьох вправ (початок та закінчення бесіди з пацієнтом, спроба надання співрозмовнику інформації та переконання в дотриманні здорового способу життя, а також розпізнавання невербальних сигналів співрозмовника), що включають обов’язкові компоненти інтерактивного заняття, зокрема рефлексію. Вправи можна практикувати як на окремому занятті, так і інкорпорувати в канву практичних занять як окремі елементи.

Підходи, описані авторами статті, можуть стати в нагоді як для підготовки студентів до спілкування з пацієнтами, так і подальшої розробки методології занять з іншої тематики медичної комунікації.