ОСОБЛИВОСТІ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТАМ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14278Ключові слова:
іноземномовна освіта, німецькомовні країни, теоретичні основи, педагогічні стратегії, міжкультурна компетентність, інтеграція технологій, експериментальне навчання, володіння мовою, соціокультурна динамікаАнотація
У статті глибоко досліджено особливості викладання іноземних мов студентам у німецькомовних країнах (на прикладі Німеччини), розкриваючи характерні особливості, що формують як теоретичні засади, так і практичні реалізації. Глобалізований світ вимагає ефективної мовної освіти, а в німецькомовних країнах вивчення мови відіграє важливу роль завдяки їхньому зобовʼязанню до багатомовності та міжкультурної комунікації. У цьому дослідженні розглянуто багатогранний підхід до мовної освіти, який враховує лінгвістичні, культурні та когнітивні аспекти. Досліджено інтеграцію різноманітних теоретичних засад, таких, як комунікативне викладання мов та міжкультурна компетентність, для налаштування методологій викладання. Культурний контекст і технологічні досягнення, включаючи цифрові інструменти та експериментальне навчання, сприяють розвитку мовних навичок та міжкультурному розумінню. Крім того, у статті відображено перспективи майбутніх досліджень, включаючи вивчення педагогічних стратегій, методів оцінювання, інтеграції технологій, підготовки вчителів та соціокультурних динамік, які впливають на мовну освіту. В кінцевому підсумку це дослідження надає уявлення про те, як мовна освіта в німецькомовних країнах адаптується до вимог світового співтовариства в умовах глобалізації.
Посилання
Kupchyk, L.Ie. (2014). Linhvodydaktychni zasady formuvannia suchasnoi inshomovnoi kompetentsii shkoliariv v umovakh pliurylinhvizmu /na prykladi nimetskomovnykh krain [Linguistic principles of the formation of modern foreign language competence of schoolchildren in conditions of plurilingualism (on the example of German-speaking countries)]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka – Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after V. Hnatyuk, 3, 110-116 [in Ukrainian].
Byram, M. (1997). Teaching and assessing intercultural communicative competence. Bristol: St Nicholas House.
Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment. Cambridge University Press. Retrieved from: https://rm.coe.int/16802fc1bf pdf.
Fedchyshyn, N., Klishch, H., & Yelahina, N. (2017). Herbatianism in the pedagogical Theory and Practice. Medychna osvita – Medical Education, 2(74), 89-95.
Graddol, D. (2000). The future of English? A guide to forecasting the popularity of the English language in the 21st century. London: The British Council.
Kramsch, C. (2003). From Practice to Theory and Back Again. Context and culture in language teaching; Language, Culture and Curriculum, 3(15).
Liddicoat, A.J. (2002). Static and dynamic views of culture and intercultural language acquisition. Babel, 3(36), 4-11.
Littlewood, W. Communicative and task-based language teaching in East Asian classrooms. Retrieved from http://journals.cambridge.org/abstract_S0261444807004363 pdf.
Richards, J.C., & Rodgers, T.S. (2001). Approaches and methods in language teaching. Cambridge: Cambridge University Press.
Spada, N., & Lightbown, P.M. (2008). Form-focused instruction: Isolated or integrated? TESOL Quarterly, 2(42), 181-207.
Swain, M., & Lapkin, S. (2001). Task-based second language learning: The uses of the first language. Language Teaching Research, 3(5), 251-274.
Widdowson, H.G. (2002). Aspects of language teaching. Oxford: Oxford University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
