СИНДРОМ ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ

Автор(и)

  • А. Г. Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-2145-5851
  • Н. О. Федчишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0909-4424
  • О. М. Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7052-8324

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14276

Ключові слова:

студенти-медики, російська агресія, емоційне виснаження, синдром вигорання

Анотація

Повномасштабна російська агресія вплинула на психоемоційний стан населення, а особливо постраждала від війни українська молодь. Втрата близьких людей, розлука з рідними, фінансові труднощі, невпевненість у завтрашньому дні, зміни освітнього середовища, постійні загрози життю і здоров’ю, які пов’язані з воєнними діями, ракетним бомбардуванням, негативно впливають на психічне здоров’я. Учасники навчального процесу долають випробування війни: вимушені перерви під час занять, перехід на дистанційну чи змішану форму навчання, відключення електроенергії. Повномасштабна війна погіршила доступ до освіти та поглибила освітню нерівність, негативно вплинула на якість навчального процесу та успішність студентів і емоційний стан студентів та викладачів. Такі психоемоційні переживання призвели до збільшення поширеності професійного вигорання серед студентів-медиків. 

Метою даного дослідження було вивчити поширеність синдрому вигорання серед студентів медичного факультету Тернопільського національного медичного університету та пов’язаних із ним чинників під час російсько-української війни.

Серед студентів-медиків було проведено онлайн-дослідження. Вигорання оцінювалося за допомогою інструменту Maslach Burnout Inventory-Student Survey. Порівняння частотних показників між групами проводилося із використанням критерію хі­квадрат (χ2) Пірсона. Порівняння кількісних показників груп спостереження проводили за допомогою визначення t-критерію Стьюдента. Логістичний регресійний аналіз використовували для оцінки прогностичного зв’язку між професійним вигоранням і пов’язаними факторами. 

У цьому дослідженні проаналізовано 776 студентів-медиків із середнім віком (22,03±1,8) року. За результатами проведеного дослідження встановлено, що високий рівень емоційного виснаження відзначили 50,1 % студентів, деперсоналізації – 53,1 %, а зниження особистих досягнень – 38,1 %.

Незалежний вплив на розвиток професійного вигорання має період навчання, який пов’язаний із курсом доклінічних чи клінічних дисциплін (exp(B)= 0,452, 95 % ДІ = 0,141–0,763, p = 0,001), а також вік студентів (exp(B) = 0,104, 95 % ДІ = 0,059–0,167, p-значення = 0,03).

З метою зменшення вираженості проявів синдрому вигорання необхідно застосувати практичні та успішні методи подолання або розробити ефективну стратегію для мінімізації рівня вигорання серед студентів-медиків під час війни.

Біографії авторів

А. Г. Шульгай, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Scopus Author ID 6506445523

Н. О. Федчишин, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Scopus Author ID 57202833382

О. М. Шульгай, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Scopus Author ID 57208186406

Посилання

Erschens, R., Loda, T., Herrmann-Werner, A., Keifenheim, K.E., Stuber, F., Nikendei, C., … Junne, F. (2018). Behaviour-based functional and dysfunctional strategies of medical students to cope with burnout. Med. Educ. Online, 23(1). DOI 10.1080/10872981.2018.1535738. DOI: https://doi.org/10.1080/10872981.2018.1535738

Shrestha, D.B., Katuwal, N., Tamang, A., Paudel, A., Gautam, A., Sharma, M., … Budhathoki, P. (2021). Burnout among medical students of a medical college in Kathmandu; A cross-sectional study. PLoSOne, 16(6). DOI 10.1371/journal.pone.0253808. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253808

Frajerman, A., Morvan, Y., Krebs, M.O., Gorwood, P., & Chaumette, B. (2019). Burnout in medical students before residency: A systematic review and meta-analysis. Eur. Psychiatry, 55, 36-42. DOI 10.1016/j.eurpsy.2018.08.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2018.08.006

Alqifari, A., Alghidani, M., Almazyad, R., Alotaibi, A., Alharbi, W.A., Aljumail, E., … Alqifari, H. (2021). Burnout in medical undergraduate students in Qassim, Saudi Arabia. Middle East Curr. Psychiatry, 28, 47. DOI 10.1186/s43045-021-00128-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s43045-021-00128-2

Galán, F., Sanmartín, A., Polo, J., & Giner, L. (2011). Burnout risk in medical students in Spain using the Maslach Burnout Inventory-Student Survey. Int. Arch. Occup. Environ. Health, 84(4), 453-459. DOI 10.1007/s00420-011-0623-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s00420-011-0623-x

Costa, E.F., Santos, S.A., Santos, A.T., Melo, E.V., & Andrade, T.M. (2012). Burnout Syndrome and associated factors among medical students: a cross-sectional study. Clinics (Sao Paulo), 67(6), 573-580. DOI 10.6061/clinics/2012(06)05. DOI: https://doi.org/10.6061/clinics/2012(06)05

Scholz, M., Neumann, C., Steinmann, C., Hammer, C.M., Schröder, A., Eßel, N., … Burger, P.H. (2015). Entwicklung und Zusammenhang von Arbeitsverhalten, Burnout-Beschwerden und Lebensqualität bei Studierenden der Humanmedizin vom Studienstart bis zum ersten Staatsexamen. Psychother. Psychosom. Med. Psychol., 65(3-4), 93-98. DOI 10.1055/s-0034-1375630. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1375630

Osokina, O., Silwal, S., Bohdanova, T., Hodes, M., Sourander, A., & Skokauskas, N. (2023). Impact of the Russian Invasionon Mental Health of Adolescents in Ukraine. J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry, 62(3), 335-343. DOI 10.1016/j.jaac.2022.07.845. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2022.07.845

Madigan, D.J., & Curran, T. (2021). Does Burnout Affect Academic Achievement? A Meta-Analysis of over 100,000 Students. Educ. Psychol. Rev., 33, 387-405. DOI 10.1007/s10648-020-09533-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s10648-020-09533-1

Maslach, C., & Jackson, S.E. (1986). Maslach burnout inventory manual. (2nd ed.). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.

Kaggwa, M.M., Kajjimu, J., Sserunkuma, J., Najjuka, S.M., Atim, L.M., Olum, R., … Bongomin, F. (2021). Prevalence of burnout among university students in low- and middle-income countries: A systematic review and meta-analysis. PLoSOne, 16(8). DOI 10.1371/journal.pone.0256402. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256402

Daryanto, B., Kurniawan, J., Wiranigitasari, Hioe, F., Nurhadi, P., & Yudhantara, D.S. (2023). Prevalence of burnout and its associated factors among medical students during COVID-19 pandemic in Indonesia: A cross-sectional study. PLoSOne, 18(6). DOI 10.1371/journal.pone.0285986. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0285986

Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front. Psychiatry, 14. DOI 10.3389/fpsyt.2023.1190465. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-05

Як цитувати

Шульгай, А. Г., Федчишин, Н. О., & Шульгай, О. М. (2023). СИНДРОМ ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ. Медична освіта, (3), 104–111. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14276

Номер

Розділ

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ