СИНДРОМ ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14276Ключові слова:
студенти-медики, російська агресія, емоційне виснаження, синдром вигоранняАнотація
Повномасштабна російська агресія вплинула на психоемоційний стан населення, а особливо постраждала від війни українська молодь. Втрата близьких людей, розлука з рідними, фінансові труднощі, невпевненість у завтрашньому дні, зміни освітнього середовища, постійні загрози життю і здоров’ю, які пов’язані з воєнними діями, ракетним бомбардуванням, негативно впливають на психічне здоров’я. Учасники навчального процесу долають випробування війни: вимушені перерви під час занять, перехід на дистанційну чи змішану форму навчання, відключення електроенергії. Повномасштабна війна погіршила доступ до освіти та поглибила освітню нерівність, негативно вплинула на якість навчального процесу та успішність студентів і емоційний стан студентів та викладачів. Такі психоемоційні переживання призвели до збільшення поширеності професійного вигорання серед студентів-медиків.
Метою даного дослідження було вивчити поширеність синдрому вигорання серед студентів медичного факультету Тернопільського національного медичного університету та пов’язаних із ним чинників під час російсько-української війни.
Серед студентів-медиків було проведено онлайн-дослідження. Вигорання оцінювалося за допомогою інструменту Maslach Burnout Inventory-Student Survey. Порівняння частотних показників між групами проводилося із використанням критерію хіквадрат (χ2) Пірсона. Порівняння кількісних показників груп спостереження проводили за допомогою визначення t-критерію Стьюдента. Логістичний регресійний аналіз використовували для оцінки прогностичного зв’язку між професійним вигоранням і пов’язаними факторами.
У цьому дослідженні проаналізовано 776 студентів-медиків із середнім віком (22,03±1,8) року. За результатами проведеного дослідження встановлено, що високий рівень емоційного виснаження відзначили 50,1 % студентів, деперсоналізації – 53,1 %, а зниження особистих досягнень – 38,1 %.
Незалежний вплив на розвиток професійного вигорання має період навчання, який пов’язаний із курсом доклінічних чи клінічних дисциплін (exp(B)= 0,452, 95 % ДІ = 0,141–0,763, p = 0,001), а також вік студентів (exp(B) = 0,104, 95 % ДІ = 0,059–0,167, p-значення = 0,03).
З метою зменшення вираженості проявів синдрому вигорання необхідно застосувати практичні та успішні методи подолання або розробити ефективну стратегію для мінімізації рівня вигорання серед студентів-медиків під час війни.
Посилання
Erschens, R., Loda, T., Herrmann-Werner, A., Keifenheim, K.E., Stuber, F., Nikendei, C., … Junne, F. (2018). Behaviour-based functional and dysfunctional strategies of medical students to cope with burnout. Med. Educ. Online, 23(1). DOI 10.1080/10872981.2018.1535738.
Shrestha, D.B., Katuwal, N., Tamang, A., Paudel, A., Gautam, A., Sharma, M., … Budhathoki, P. (2021). Burnout among medical students of a medical college in Kathmandu; A cross-sectional study. PLoSOne, 16(6). DOI 10.1371/journal.pone.0253808.
Frajerman, A., Morvan, Y., Krebs, M.O., Gorwood, P., & Chaumette, B. (2019). Burnout in medical students before residency: A systematic review and meta-analysis. Eur. Psychiatry, 55, 36-42. DOI 10.1016/j.eurpsy.2018.08.006.
Alqifari, A., Alghidani, M., Almazyad, R., Alotaibi, A., Alharbi, W.A., Aljumail, E., … Alqifari, H. (2021). Burnout in medical undergraduate students in Qassim, Saudi Arabia. Middle East Curr. Psychiatry, 28, 47. DOI 10.1186/s43045-021-00128-2.
Galán, F., Sanmartín, A., Polo, J., & Giner, L. (2011). Burnout risk in medical students in Spain using the Maslach Burnout Inventory-Student Survey. Int. Arch. Occup. Environ. Health, 84(4), 453-459. DOI 10.1007/s00420-011-0623-x.
Costa, E.F., Santos, S.A., Santos, A.T., Melo, E.V., & Andrade, T.M. (2012). Burnout Syndrome and associated factors among medical students: a cross-sectional study. Clinics (Sao Paulo), 67(6), 573-580. DOI 10.6061/clinics/2012(06)05.
Scholz, M., Neumann, C., Steinmann, C., Hammer, C.M., Schröder, A., Eßel, N., … Burger, P.H. (2015). Entwicklung und Zusammenhang von Arbeitsverhalten, Burnout-Beschwerden und Lebensqualität bei Studierenden der Humanmedizin vom Studienstart bis zum ersten Staatsexamen. Psychother. Psychosom. Med. Psychol., 65(3-4), 93-98. DOI 10.1055/s-0034-1375630.
Osokina, O., Silwal, S., Bohdanova, T., Hodes, M., Sourander, A., & Skokauskas, N. (2023). Impact of the Russian Invasionon Mental Health of Adolescents in Ukraine. J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry, 62(3), 335-343. DOI 10.1016/j.jaac.2022.07.845.
Madigan, D.J., & Curran, T. (2021). Does Burnout Affect Academic Achievement? A Meta-Analysis of over 100,000 Students. Educ. Psychol. Rev., 33, 387-405. DOI 10.1007/s10648-020-09533-1.
Maslach, C., & Jackson, S.E. (1986). Maslach burnout inventory manual. (2nd ed.). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.
Kaggwa, M.M., Kajjimu, J., Sserunkuma, J., Najjuka, S.M., Atim, L.M., Olum, R., … Bongomin, F. (2021). Prevalence of burnout among university students in low- and middle-income countries: A systematic review and meta-analysis. PLoSOne, 16(8). DOI 10.1371/journal.pone.0256402.
Daryanto, B., Kurniawan, J., Wiranigitasari, Hioe, F., Nurhadi, P., & Yudhantara, D.S. (2023). Prevalence of burnout and its associated factors among medical students during COVID-19 pandemic in Indonesia: A cross-sectional study. PLoSOne, 18(6). DOI 10.1371/journal.pone.0285986.
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front. Psychiatry, 14. DOI 10.3389/fpsyt.2023.1190465.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
