ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ЯКІСТЬ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ

О. Л. Бурак; Ж. М. Золотарьова; Н. Б. Федорків

doi:10.11603/m.2414-5998.2021.3.12320

Автор(и)

О. Л. Бурак Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-1332-2127
Ж. М. Золотарьова Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-2137-3581
Н. Б. Федорків Івано-Франківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12320

Ключові слова:

дистанційне навчання, якість навчання, COVID-19, опитування студентів, студенти-іноземці, Microsoft Teams

Анотація

Як свідчать результати дослідження, переважна більшість опитаних студентів (65,3 %) вважає, що пандемія COVID-19 мала негативний вплив на навчання. Проте абсолютна більшість опитаних (79,2 %) вважає, що дистанційний формат був єдиним варіантом навчання в сучасних умовах. Студенти (84,8 %) позитивно оцінюють якість дистанційного навчання в університеті. Однак респонденти чоловічої статі в цілому краще оцінюють онлайн-навчання, ніж опитані жіночої статі (χ2=9,263, df=3, p=0,026). Найбільше схвальних відгуків отримали онлайн-лекції (95,1 %). Привертає увагу те, що 85,4 % респондентів вважають, що більшість лекцій може бути он-лайн навіть після карантину. Проведення практичних занять, особливо з клінічних дисциплін, отримало менше схвальних відгуків від студентів. Основною причиною низьких оцінок, на думку респондентів, є неможливість опанувати практичні навички повною мірою в онлайн-форматі. Важливим аспектом діяльності університету в епоху пандемії було налагодження комунікації зі студентами. Як показали результати опитування, половина студентів мала достатньо інформації щодо організації навчання в нових умовах. Водночас третина респондентів вказала, що інформації було недостатньо. Позитивним, на наш погляд, є високий рівень задоволеності студентів комунікацією з викладачами. Так, більше 20 % опитаних позитивно оцінили взаємодію з викладачами в умовах дистанційного навчання. Позитивним є також те, що в умовах онлайн-навчання зменшилася кількість пропущених занять. Спосіб відпрацювання занять був чітким і зрозумілим для половини студентів (49,3 %). Проте четверта частина опитаних вказала, що мали труднощі з відпрацюванням пропусків – частіше респонденти чоловічої статі (30,1 % проти 17,1 % серед жінок, χ2=12,17, df=3, р=0,001). Ще одним складним завданням для викладачів було проведення підсумкових модульних контролів в онлайн-форматі. Студенти ж переважно (68,1 %) позитивно оцінили такі заняття, особливо опитані особи чоловічої статі (74,8 % проти 51,2 % серед опитаних жіночої статі). Однак третина опитаних (30,6 %) вважає, що викладачі по-різному проводили модулі, частіше студенти жіночої статі (46,3 % проти 24,3 % серед опитаних чоловічої статі, χ2=7,517, df=2, р=0,023). Серед переваг дистанційного навчання слід відзначити впровадження навчальної платформи Microsoft Teams. Так, більшість опитаних (87,8 %) вважає платформу зручною у використанні. Крім того, абсолютна більшість респондентів (75,7 %) вважає, що нам слід продовжити використання платформи і після закінчення карантину. Слід зауважити, що в умовах карантину студенти почали значно активніше користуватися веб-сайтом університету для отримання навчальної інформації. Більшість опитаних (72,2 %) вважає наш веб-сайт зручним для використання. Крім відповідей на запитання анкети, ми просили надати нам зворотний зв’язок щодо покращення проведення онлайн-занять. Більшість студентів (69,4 %) написала нам свої пропозиції. Найбільше студентів турбує оволодіння практичними навичками, і часто вони писали про необхідність ширшого використання відеоматеріалів з демонстрацією різних практичних навичок. Ще одним поширеним варіантом пропозицій з боку студентів було збільшення часу на підготовку до іспиту «Крок 1», який вони мають складати в кінці семестру.

Посилання

Babych, P.N., Chubenko, A.V., & Lapach, S.N. (2004). Prymenenye sovremennykh statystycheskykh metodov v praktyke klynycheskykh yssledovanyi. Soobshchenye vtoroe. Prymenenye kryteryia khy-kvadrat [Application of modern statistical methods in the practice of clinical trials. Second message. Chi-square test]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 2(40), 138-144 [in Russian].

Detsyk, O.Z. (2011). Metodychni pidkhody do uzahalnennia rezultativ naukovykh doslidzhen [Methodical approaches to generalization of results of scientific researches]. Halytskyi Likarskyi Visnyk – Galician Medical Bulletin, 18(2), 5-8 [in Ukrainian].

Arustamova, N.A., Blinova, O.M., & Sobol, S.M. (2020). Dystantsiine navchannia: sutnist, osoblyvosti ta tekhnolohii [Distance learning: essence, features and technologies]. Kherson: KhDU [in Ukrainian].

Lisetska, I.S. (2020). Dystantsiina forma navchannia studentiv-medykiv yak vyklyk sohodennia [Distance learning of medical students as a challenge of nowadays]. Suchasna pediatriia. Ukraina – Modern Pediatrics. Ukraine, 7(111), 81-86 [in Ukrainian].

Terenda, N.O., Terenda, О.А., Horishnyi, M.I., & Panchyshyn, N.Y. (2020). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia studentiv v umovakh pandemii covid-19 (za rezultatamy anketuvannia) [Features of distance learning of students in a covid-19 pandemic (according to the results of the questionnaire)]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 57-60 [in Ukrainian].

Platonova, O.M., Stoeva, T.V., & Titkova, O.V. (2020). Dystantsiine navchannia pry vykladanni pediatrychnykh dystsyplin: vyklyky chasu [Distance learning in the teaching of pediatric disciplines: the challenges of time]. Medychna osvita – Medical Education, 4, 52–56 [in Ukrainian].

Sysoieva, S.O., & Osadcha, K.P. (2019). Stan, tekhnolohii ta perspektyvy dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti Ukrainy [Condition, technologies and prospects of distance learning in the higher education of Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia – Information Technologies and Learning Tools, 70(2), 271-284 [in Ukrainian].

Martin, A., Blom, I.M., Whyatt, G., Shaunak, R., Viva, M., & Banerjee, L. (2020). A Rapid Systematic Review Exploring the Involvement of Medical Students in Pandemics and Other Global Health Emergencies. Disaster medicine and public health preparedness, 1-13. https://doi.org/10.1017/dmp.2020.315.

Baqir, S.M., & Mustansir, F. (2021). Online Medical Education and Examinations during COVID-19: Perspectives of a Teaching Associate. Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan, 31(1), S16-S18. https://doi.org/10.29271/jcpsp.2021.01.S16.

Franchi, T. (2020). The impact of the Covid-19 pandemicon current anatomy education and future careers: A student’s perspective. Anat. Sci. Educ., 13(3), 312-315. https://doi.org/10.1002/ase.1966.

Mian, A. & Khan, S. (2020). Medical education during pandemics: a UK perspective. BMC Med, 18(100). https://doi.org/10.1186/s12916-020-01577-y.

Neupane, H.C., Sharma, K., & Joshi, A. (2020). Readiness for the Online Classes during COVID-19 Pandemic among Students of Chitwan Medical College. Journal of Nepal Health Research Council, 18(2), 316-319. https://doi.org/10.33314/jnhrc.v18i2.2725.

Dost, S., Hossain, A., Shehab, M., Abdelwahed, A., & Al-Nusair, L. (2020). Perceptions of medical students towards online teaching during the COVID-19 pandemic: a national cross-sectional survey of 2721 UK medical students. BMJ open, 10(11), e042378. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-042378.

Ashcroft, J., Byrne, M., Brennan, P.A., & Davies, R.J. (2021). Preparing medical students for a pandemic: a systematic review of student disaster training programmes. Postgraduate Medical Journal, 97(1148), 368-379. https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2020-137906.

Choi, B., Jegatheeswaran, L., Minocha, A., Alhilani, M., Nakhoul, M., & Mutengesa, E. (2020). The impact of the COVID-19 pandemic on final year medical students in the United Kingdom: a national survey. BMC medical education, 20(1, 206. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02117-1.

Wilcha, R.J. (2020). Effectiveness of Virtual Medical Teaching During the COVID-19 Crisis: Systematic Review. JMIR medical education, 6(2), e20963. https://doi.org/10.2196/20963.