ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ СХЕМ ЛІКУВАННЯ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ ІНДУКЦІЇ ІМУНОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7245Ключові слова:
атопічний дерматит, індукція імунологічної толерантності, алерген-специфічна імунотерапія, пробіотики, клітинний і гуморальний імунітет.Анотація
Мета дослідження:вивчення ефективності та оцінка перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у дітей, як методу індукції імунологічної толерантності, аналіз досвіду клінічної практики та інтерпретація результатів обстежень.
Матеріали та методи. В процесі виконання науково-дослідної роботи усім дітям були проведені загально-клінічні методи дослідження: оцінка скарг, анамнестичних даних, об’єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні і біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи дослідження, такі як УЗД шкіри і дерматоскопія. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту із застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиками у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дітей аналогічного віку з хворими.
Результати дослідження та їх обговорення. В статті представлені дані про перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також наведено результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії у дітей із атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Контроль якості і ефективності комплексної терапії проводився за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів.
Висновки.Обгрунтовано доцільність та перспективу застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією у дітей з атопічним дерматитом.
Посилання
Hryshylo, P.V. (2016). Vydy alerhen-spetsyfichnoyi imunoterapiyi, pokazannia do pryznachennia, efektyvnist pry bronhialniy astmi ta inshyh alerhichnyh zahvoriuvanniah [Types of allergen-specific immunotherapy, indications for the appointment and it's efficiency in patients with bronchial asthma and other allergic diseases]. Astma ta Alergiya – Asthma and Allergy, 1, 62-65 [in Ukrainian].
Sobko, E.A., Demko, I.V., Solovyeva, I.A, Kraposhina, A. Yu. et al. (2015). Klinicheskaia effektivnost allergenspetsificheskoi immunoterapiyi [Clinical efficacy of allergen immunotherapy]. Sibirskoie meditsinskoie obrazovanie – Siberian Medical Education, 1, 84-90 [in Russian].
Levchenko, L.Yu., Mykytiuk, M.V., Kutsenko, N.L. Kaidashev, I.P. (2010). Osoblyvosti stanu klitynnoho ta humoralnoho imunitetu v hvoryh na atopichnyi dermatyt [Features of cellular and humoral immunity in patients with atopic dermatitis]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii – Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 39, 14-20 [in Ukrainian].
Fedortsiv, O.Ye., Mochulska, O.M. (2016). klitynnoho ta humoralnoho imunitetu, tsytokinovyi status i mediatory zapalennia pry atopichnomu dermatyti u ditei [Indicators of cellular and humoral immunity, cytokine status in children with atopic dermatitis]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii, «Ukrmedknyha» – Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, «Ukrmedknyha», 2, 26-28 [in Ukrainian].
Smirnova, H.I. (2013). Novoie v patogeneze i lecheniyi atopicheskogo dermatita u detei [New in pathogenesis and treatment of atopic dermatitis in children]. Rossiyskiy pediatricheskiy zhurnal - Russian Pediatric Journal, 6, 56-63 [in Russian].
Smirnova, H.I. (2012). Effektivnoie lechenie atopicheskogo dermatita u detei [Effective treatment of atopic dermatitis in children]. Rosiyskiy pediatricheskiy zhurnal – Russian Pediatric Journal, 5, 27-34 [in Russian].
Macharadze, D.S. (2014). Atopicheskiy dermatit: novie tseli v terapii [Atopic dermatitis: new goals of therapy]. Voprosi sovremennoi pediatrii – Questions of Contemporary Pediatrics, 4, 70-73 [in Russian].
Samtsov, A.V. (2015). Rekomendatsiyi po lecheniyu atopicheskoho dermatita (atopicheskoi ekzemy) Amerikanskoi akademiyi dermatolohii, Yevropeiskoi akademii dermatovenerolohii i Rossiyskoho obschestva dermatovenerolohov i kosmetolohov. Mnenie ekspertov [Recommendations for treatment of atopic dermatitis (atopic eczema), American Academy of Dermatology, European Academy of Dermatovenerology and Russian Society of dermatologists and cosmetologists. Expert opinions]. Vestnik dermatologiyi i venerologiyi – Journal of Dermatology and Venereology, 6, 11-16 [in Russian].
Smirnova, H.I. (2014). Upravlenie techeniem bolezni: atopicheskiy dermatit u detei [Management over disease's course: atopic dermatitis in children]. Rosiyskiy pediatricheskiy zhurnal – Russian Pediatric Journal, 6, 45-53 [in Russian].
Fedortsiv, O.Ye., Mochulska, O.M. (2016). Dermatoskopiya ta ultrazvukova diahnostyka shkiry yak maloinvazyvni metody obstezhennia pry atopichnomu dermatyti u ditei [Dermatoscopy and ultrasound diagnostics of skin as a minimally invasive methods to examination of atopic dermatitis in children]. Sovremennaia pediatriya – Modern Pediatrics, 7, 54-57 [in Ukrainian].
Kovalevskaia-Kucheriavenko, T.V., Sylkov, A.N., Falaleieva, S.A. (2012). Syvorotochnyie urovni tsytikinov i ih produktsiya mononuklearnymi kletkami periferycheskoi krovi u bolnykh atopicheskim dermatitom [Serum levels of cytokines and their production by mononuclear cells of peripheral blood in patients with atopic dermatitis]. Biulleten VSNT SB RAMS – Bulletin of the East Siberian Scientific Center SB RAMS, 38, 175-179 [in Russian].
Ring, J., Przybilla, B., Ruzicka, T. et al. (2005). Handbook of Atopic Eczema, 2nd edn., Springer: Heidelberg.
Derkach, V.V. (2012). Vozmozhnosti allergen-spetsificheskoi immunoterapii v lechenii atopicheskogo dermatita u detei [Possibilities of allergen specific immunotherapy in the treatment of atopic dermatitis in children]. Sovremennyie problemy nauki i obrazovaniya – Modern Problems of Science and Education, 2, 8-9 [in Russian].
Pychuzhkina, O.V. (2013). Rearanzhyrovka immunogo otveta v rezultate provedeniya allergenspetsificheskoi immunoterapii [Rearrangement of the immune response resulting from the allergen specific immunotherapy]. Eksperimentalnaia i klinicheskaia allergologiya, immunologiya – Clinical and Experimental Allergology, Immunology, 1, 43-48 [in Russian].
Melnykova, I.Yu. (2007). Vosstanovleniye mikrobiotsenoza kishechnika v kompleksnoi terapii atopicheskogo dermatita u detei [Restoration of intestinal microbiocenosis in complex therapy of atopic dermatitis in children]. Voprosy sovremennoi pediatrii – Questions of Contemporary Pediatrics, 4, 123-127 [in Russian].
Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis. Dermatology (1993). Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index, 186 (1), 23-31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).