Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr <p><em>Науково-практичний журнал заснований у 2008 році, видається 2 рази на рік, присвячений актуальним проблемам сучасної медичної науки в галузі акушерства, гінекології та педіатрії. Оригінальні наукові роботи проходять рецензування провідних міжнародних фахових науковців. Журнал атестовано Державною атестаційною комісією (ДАК) України та включено до спеціалізованих наукових видань України в галузі медичних наук. У виданні можуть бути опубліковані результати дисертаційних робіт. <span style="background-color: transparent;">Свідоцтво про державну реєстрацію: серія </span><span lang="EN-US" style="background-color: transparent;">KB</span><span lang="RU" style="background-color: transparent;">№ 13686-2660</span></em><br><em><span lang="RU" style="background-color: transparent;"><strong>ISSN 2415-301X (Online), ISSN 2411-4944 (Print), ICV = 64.99, ICV 2018 = 66.05</strong></span></em></p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <p>1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</p> <p><img src="https://www.eff.org/sites/all/themes/frontier/images/cc-by-logo.png" alt="Результат пошуку зображень за запитом &quot;CC-BY logo&quot;"></p> <p>&nbsp;2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</p> <p>3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</p> journal-appag@tdmu.edu.ua (Boichuk Alla Volodymyrivna) journaltdmy@gmail.com (Mariia Shobska) чт, 09 вер 2021 10:06:53 +0300 OJS 3.2.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ПОКАЗНИКИ ДЕЯКИХ ВІТАМІНІВ ГРУПИ В ТА ГОМОЦИСТЕЇНУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ДІТЕЙ ІЗ КАРДІОГЕННИМИ СИНКОПЕ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12347 <p><strong>Мета роботи</strong> – вивчити показники вітаміну В6, фолієвої кислоти, вітаміну В12 та гомоцистеїну в сироватці крові дітей із кардіогенними синкопе, визначити їх взаємозв’язки із показниками діяльності серцево-судинної системи.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 19 дітей із кардіогенними синкопе та 23 практично здорові дитини віком 8–17 років. Кардіогенні синкопе діагностували з використанням критеріїв Європейської асоціації кардіології (2018). Рівні вітамінів В6, В9, В12 та гомоцистеїну в сироватці крові визначали колориметричним методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи Monobind (США). Усім пацієнтам було проведено холтерівське моніторування електрокардіограми та добовий моніторинг артеріального тиску.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Сироваткові рівні вітамінів В6, В9 та В12 у дітей із кардіогенними синкопе не відрізнялися від здорових дітей (p&gt;0,05). Виявлені кореляційні зв’язки між вітаміном В6 та показниками систолічного артеріального тиску в денний період доби (r=0,62), фолієвою кислотою та кількістю епізодів синкопе в анамнезі (r=-0,49), вітаміном В12 та середньою добовою тривалістю інтервалу QTc (r=0,49) і показником варіабельності серцевого ритму LF/HF (r=0,46) є свідченням можливої ролі даних вітамінів у патогенезі кардіогенних синкопе (p&lt;0,05). Порівняно з контрольною групою, у дітей із кардіогенними синкопе спостерігався достовірно вищий показник сироваткового гомоцистеїну (15,30±1,23; 7,81±1,71 мкмоль/л; p&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Кардіогенні синкопе у дітей характеризуються високими показниками гомоцистеїну на тлі референтних значень вітамінів В6, В9, В12. Поширеність гіпергомоцистеїнемії у групі кардіогенних синкопе становить 72,2 %.</p> Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12347 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВІТАМІНОМ D І МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ З ОЖИРІННЯМ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12348 <p><strong>Мета дослідження – </strong>провести аналіз наукових публікацій, які висвітлюють стан забезпеченості вітаміном D та його взаємозв’язки з розвитком метаболічного синдрому в дітей підліткового віку.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Проведено аналіз публікацій баз даних Web of Sciense, SpringerOpen, Structure (NCBI), HINARI, PudMed, Scopus, які описують стан забезпеченості вітаміном D дітей залежно від індексу маси тіла і його взаємозв’язки з показниками антропометрії, вуглеводного та ліпідного обмінів.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Ожиріння та дефіцит вітаміну D сприяють зростанню розвитку критеріїв метаболічного синдрому в дітей підліткового віку. Важливими чинниками розвитку дефіциту вітаміну D та метаболічного синдрому є низький дохід на члена сім’ї, недостатнє вживання молока, харчових продуктів, збагачених вітаміном D, низька фізична активність, недостатнє перебування на відкритому повітрі, тривале проведення часу за комп’ютером, гаджетами. Забезпеченість вітаміном D у підлітків з ожирінням характеризується прямими кореляційними зв’язками з рівнем у сироватці крові ліпопротеїнів високої щільності та зворотними кореляційними зв’язками з окружністю талії, рівнем тригліцеридів, глікемії, артеріальної гіпертензії.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Дефіцит вітаміну D пов’язаний із чинниками ризику метаболічного синдрому в дітей з ожирінням. Поширеність дефіциту вітаміну D серед дітей підліткового віку залежить від багатьох чинників, які вважаються такими, що відіграють важливу роль у підвищених ризиках розвитку метаболічного синдрому. Встановлення механізмів взаємозв’язку дефіциту вітаміну D з чинниками ризику метаболічного синдрому в дітей з ожирінням дозволять розробити нові підходи, направлені на зниження ризиків ожиріння, метаболічного синдрому та пов’язаних із ними серцево-судинних захворювань.</p> Г. А. Павлишин, А.-М. А. Шульгай Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12348 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПОЛОГОВОГО ПІДВИВИХУ ГОМІЛКИ У НОВОНАРОДЖЕНОГО https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12349 <p>Описано рідкісне диспластичне ураження колінного суглоба у новонародженого, а саме сагітальну рекурвацію в поєднанні з внутрішньоутробним підвивихом кісток гомілки. Наявність глибокого пролежня стегна вказує на те, що ця хвороба внутрішньоутробна і дитина народилася уже з вираженою деформацією колінка. Причина цих диспластичних змін не відома. Є думка про те, що гени, які формують «пташине коліно», присутні в людей, але вони блоковані, перебувають у «сплячому стані» і проявляються при певних обставинах. Очевидно, обтяжений акушерський анамнез у матері був головним чинником таких диспластичних змін у колінному суглобі. Здійснено закрите вправлення пологового підвивиху кісток правої гомілки. Вісь ніжки відновилася, появилося згинання в колінному суглобі, але при розгинанні вивих гомілки відновлювався. З метою запобігання рецидиву вивиху кінцівку після вправлення було зафіксовано лонгетною шиною в положенні згинання колінного суглоба під прямим кутом.</p> М. Д. Процайло, В. О. Синицька Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12349 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ БІЛКА ФІЛАГРИНУ ПРИ ПОЄДНАННІ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ ТА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12350 <p><strong>Мета дослідження –</strong> вивчити особливості поєднаного перебігу атопічного дерматиту (АД) і бронхіальної астми (БА) у дітей за умов генетичного поліморфізму білка філагрину.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Вивчено перебіг філагринасоційованого атопічного дерматиту та супутньої бронхіальної астми у дітей віком від 3 до 12 років (n=51), сформовано репрезентативні групи: діти з атопічним дерматитом (n=31) та діти з атопічним дерматитом та супутньою бронхіальною астмою /БА (n=20). Поліморфізм гена філагрину визначали, досліджуючи букальний епітелій за методом Делапорта. Сенсибілізацію до алергенів встановлювали на основі рівня специфічних IgE. Вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) дітей проводили за допомогою опитувальника CDLQI (індекс якості життя дитини при дерматологічних захворюваннях).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> В обстежених дітей найчастіше ((78,4±5,76) %) при поєднанні АД і БА спостерігали варіант поліморфізму <em>R501Х</em>, варіант із делецією <em>2282del4 </em>реєстрували в (7,8±3,76) %, а компаундну гетерозиготність – у (13,7±4,81) % пацієнтів. Продемонстровано асоціативний зв᾽язок поліморфізму філагрину із тяжким перебігом АД у дітей (54,9±6,97) %) (χ<sup>2</sup>=16,2, р&lt;0,05). Достеменної різниці за молекулярними характеристиками гена філагрину в групах порівняння не встановлено. В обох групах спостерігали ранню маніфестацію атопічного дерматиту. Встановлено, що в обох групах переважала полісенсибілізація до епідермальних, грибкових алергенів та Dermatofagoideus; харчову сенсибілізацію в групі АД спостерігали частіше, тоді як у групі АД/БА переважала пилкова сенсибілізація. Оцінюючи медико-соціальні характеристики перебігу захворювання, встановлено, що середній бал якості життя в групі АД склав 20,4±2,1, а в групі АД/БА – 25,6±1,9, це свідчить про значний вплив коморбідної патології на самосприйняття дитини.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Рання маніфестація атопічного маршу в дітей з поліморфізмом у гені білка філагрину потребує вживання заходів задля відновлення епідермального бар᾽єра шкіри, що запобігатиме транскутанному проникненню алергенів і ранній сенсибілізації організму.</p> Т. В. Стоєва, О. В. Решетіло, Н. Л. Весілик, Т. І. Рижикова, О. Ю. Миронов Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12350 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОПТИМІЗАЦІЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОРОДІЛЛЯМ ІЗ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НА ОСНОВІ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12351 <p><strong>Мета дослідження</strong> – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендометритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв᾽язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву&nbsp; λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довго­хвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % &nbsp;від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису.</p> О. В. Булавенко, Л. Р. Остап’юк, В. О. Рудь Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12351 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ В ЖІНОК ІЗ РАННІМИ ГЕСТОЗАМИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12352 <p><strong>Мета дослідження </strong>– визначити роль особливостей психоемоційного стану вагітних жінок у розвитку проявів раннього гестозу різного ступеня тяжкості у першому триместрі вагітності.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 105 жінок, з них 85 – із симптомами раннього гестозу: 36 жінок із проявами легкого ступеня, 32 – середнього, 17 – тяжкого та 20 – із фізіологічним перебігом першого триместру вагітності. Для вивчення психоемоційного стану вагітних використовували тест Спілбергера–Ханіна з метою оцінки рівня тривожності та адаптований тест – опитувальник «Рівень суб’єктивного контролю Дж. Роттера» в адаптації Е. Ф. Бажина. Статистичну обробку проводили за допомогою програм Statistica 6.0 i Microsoft Excel 5.0.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> При визначенні факторів ризику виникнення ранніх гестозів анкетно-опитувальним методом встановлено, що у більшості обстежених спостерігали різноманітні фактори ризику: низький матеріальний статус – 91,5 %, проживання в екологічно забруднених зонах – 76,4 %, наявність конфліктних ситуацій у побуті, сім᾽ї та на роботі – 73,8 %, ранні гестози в анамнезі – 98,8 %. При розподілі величини стресогенного навантаження у 24,7 % вагітних виявлено низький рівень стресогенних навантажень, в 41,2 % – помірний, у 34,1 % – високий. У 11,8 % вагітних із ранніми гестозами встановлено високу стресостійкість, у 29,4 % – середню, в 58,8 % – низьку. У жінок із ранніми гестозами спостерігали високий рівень стресогенного навантаження поряд із низьким або помірним рівнем стресостійкості. Із 78,8 % &nbsp;жінок із ранніми гестозами до V функціонального класу віднесено 38,8 %, до ІV – 40,0 % вагітних, які характеризуються низьким рівнем функціональних можливостей психічної адаптації та дуже високим – тривожності, різким ослабленням фізичної та психічної витривалості. Дані жінки і склали групу ризику. У контрольній групі до даної категорії віднесено 20,0 % &nbsp;вагітних. Стан рівня функціональних можливостей психічної адаптації у 80,0 % жінок контрольної групи можна вважати за норму. Серед вагітних із проявами раннього гестозу до цієї категорії віднесено тільки 21,2 % жінок, що показало високий ступінь вірогідності розбіжностей (р&lt;0,001).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Розвиток хронічного психоемоційного стресу призводить до розвитку ознак ранніх гестозів, а визначення особливостей психоемоційного стану жінок із ранніми гестозами дає можливість розробити своєчасні заходи щодо попе­редження їх розвитку.</p> Г. С. Гвоздецька, Н. І. Геник Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12352 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 АНТИАРИТМІЧНА UPSTREAM-ТЕРАПІЯ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНОЇ АРИТМІЇ У ВАГІТНИХ ЗІ СТИГМАМИ СПОЛУЧНОТКАНИННОЇ ДИСПЛАЗІЇ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12353 <p><strong>Мета дослідження </strong>– знизити частоту акушерських ускладнень, пов’язаних із порушеннями серцево-судинної діяльності та ритму серця в жінок з недиференційованою сполучнотканинною дисплазією (НДСТ) шляхом включення до складу протокольної програми лікування карнітин-аргінінового комплексу.</p> <p><strong>&nbsp;Матеріали та методи.</strong> Обстежено 58 вагітних, в яких діагностовано від 2 до 8 окремих ознак НДСТ, у тому числі пролапс мітрального клапана (ПМК) із та без частої екстрасистолії, і 14 вагітних групи контролю. Для передпологової підготовки вагітних із НДСТ і профілактики акушерських ускладнень у дослідній групі застосовано метаболічну підтримку шляхом внутрішньовенного вливання 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> У вагітних із ПМК та екстрасистолічною аритмією на фоні НДСТ у вихідному стані спостерігали порушення ремоделювання серця з розвитком помірної систоло-діастолічної дисфункції міокарда. У них достовірно частіше діагностували невиношування вагітності, пізній гестоз, плацентарну дисфункцію, аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм, післяпологові кровотечі тощо. Ехоструктурні аномалії серця виступали предикторами розвитку аритмій. Під впливом комплексного лікування з включенням L-аргініну та L-карнітину в групі пацієнток із ПМК відбувалось суттєве зменшення частоти шлуночкової або змішаної екстрасистолії (на 90,6 і 77,8 %), а при суправентрикулярній екстрасистолії антиаритмічний ефект спостерігали лише в 37,5 % пацієнток, що обґрунтовувало додаткове застосування небівололу.</p> <p><strong>Висновок. </strong>У вагітних із ПМК та екстрасистолічною аритмією на фоні НДСТ у вихідному стані спостерігають порушення ремоделювання серця з розвитком помірної систоло-діастолічної дисфункції міокарда, що є тригером ускладненого перебігу вагітності й пологів, а застосування в них комплексної терапії з включенням L-аргініну і L-карнітину приводить до достовірного покращення параметрів центральної кардіогемодинаміки, що супроводжується суттєвим зменшенням частоти розвитку екстрасистолічної аритмії та ускладнень вагітності.</p> В. Ю. Добрянська, М. І. Швед, С. М. Геряк, Л. М. Маланчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12353 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12354 <p>Негативний вплив складної соціально-економічної ситуації на процеси народжуваності та ранньої неонатальної захворюваності й смертності вимагає більшої уваги до вивчення ролі психологічних факторів у вирішенні демографічних проблем. Саме медико-психологічний аспект покращення репродуктивного здоров’я є одним із найбільш актуальних завдань сучасної науки, а власне психологічна сторона цієї проблеми заслуговує пильного та всестороннього наукового дослідження.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям. Можемо констатувати, що науковий інтерес до проблеми непліддя за останні роки значно зріс. Однак однозначних фактів про співвідношення психічного і соматичного в акушерсько-гінекологічній практиці не існує. У сучасному суспільстві вагітність перебігає на фоні хронічного стресу, що поглиблюється соціальними конфліктами, екологічними та технологічними катастрофами, а не тільки гінекологічними та соматичними проблемами, тому й заслуговує на увагу концепція генезу гестаційних ускладнень як хвороби дезадаптації, а власне психологічна сторона цієї проблеми потребує пильного та всестороннього наукового дослідження. Без сумніву, вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок пізнього репродуктивного віку з непліддям вагомий. З’ясовано спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок із непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань. Проте визначено, що в одних групах є потреба у зовнішніх переживаннях, зменшенні маскулінного впливу і прийняття своєї жіночності, а в інших є потреба в підтримці, у формуванні проявів асертивної поведінки, підвищенні самооцінки і проектуванні оптимістичної картини світу. Серед психологічних чинників виокремлено такі: стресові переживання, конфліктність у поведінці партнерів, спосіб прийняття ситуації непліддя та готовність до її корекції. Тому метою нашої роботи було провести аналіз впливу психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям.</p> У. С. Дорофеєва, О. Г. Бойчук, Н. І. Матвійків Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12354 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 АНОМАЛЬНА ПЛАЦЕНТАЦІЯ У ВАГІТНИХ ІЗ РУБЦЕМ НА МАТЦІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12355 <p><strong>Мета дослідження</strong> – оцінка частоти аномальної плацентації у вагітних із рубцем на матці.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Дослідження виконано на базі Одеського обласного перинатального центру впродовж 2016–2020 рр. &nbsp;Обстежено 435 жінок із рубцем на матці, в тому числі 118 (27,1 %) – із двома та більше рубцями. Середній вік обстежених склав (33,3±1,2) року. Аналізували частоту виявлення аномалій плацентації на пренатальному етапі. Всім пацієнткам під час вагітності у термін 20 тижнів було проведено трансвагінальне ультразвукове дослідження за допомогою сканера експертного класу Accuvix V20 Prestige (Samsung Medison, Республіка Корея). Додатково проводили доплерометричне дослідження кровотоку по маткових артеріях. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> У всіх обстежених вагітних із часу виконання оперативного втручання минуло більше 2 років. Рубець після консервативної міомектомії (КМЕ) був у 109 (25,1 %) жінок. Середній термін після виконання КМ Е склав (2,7±0,2) року. Найбільш часто реєструвалися фундальні (28, або 25,7 %) та корпоральні (73, або 66,9 %) &nbsp;розрізи. Частим явищем були аномалії прикріплення плаценти – у 70,3 %, причому в структурі ураження переважало низьке розташування плаценти – 163 випадки, або 53,3 %. Рlacenta&nbsp;accrete&nbsp;зареєстрована у 131, або 42,8 %. Казуїстикою були випадки&nbsp;placenta&nbsp;increta&nbsp;(2,6 %) т??а&nbsp;placenta&nbsp;previa&nbsp;(1,3 %). При оцінці частоти ускладнень у жінок із рубцем на матці встановлено, що у першому триместрі вагітності загроза переривання вагітності виникала у 20,4 % вагітних, ранній гестоз – у 50,3 %, анемія вагітних – у 64,1 %. Затримку росту плода реєстрували у 69,6 % вагітних. У третьому триместрі прояви дисфункції плаценти реєстрували у 72,1 %, прееклампсії – у 66,8 %, анемії вагітних – у 73,6 %. За літературними даними, поширеність аналогічних ускладнень у жінок без носійства рубця є втричі меншою. У 103 (25,9 %) жінок вдавалися до оперативного розродження, в решти пологи відбулися&nbsp;per&nbsp;via&nbsp;naturales.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Найчастішою причиною утворення рубця на матці є КР (74,9 %). Рубець після консервативної міомектомії був у 109 (25,1 %) жінок. Середній термін після виконання КМЕ склав (2,7±0,2) року. На відміну від жінок після КР, у яких розріз завжди локалізувався у нижньому сегменті матки, у пацієнток із рубцем на матці після КМЕ його локалізація відповідала первинній локалізації видаленого міоматозного вузла. Найбільш часто реєстрували фундальні (28, або 25,7 %) та корпоральні (73, або 66,9 %) розрізи. Частим явищем були аномалії прикріплення плаценти – у 70,3 % жінок, причому в структурі ураження переважало низьке розташування плаценти – 163 (53,3 %). Рlacenta accrete зареєстрована у 42,8 % вагітних, placenta increta – у 2,6 % та placenta previa – у 1,3 %.</p> Д. М. Железов Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12355 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА СТАНОМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12356 <p><strong>Мета дослідження</strong> – простежити взаємозв’язок між клінічним перебігом лейоміоми матки та наявністю порушень мікробіоценозу статевих органів.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 246 жінок репродуктивного віку, зокрема 216 хворих із клінічно безсимптомним, симптомним перебігом лейоміоми матки, та вивчено мікробіоценоз статевих органів у даних жінок бактеріоскопічним, бактеріологічним, ПЛР методами.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> У 100 % обстежуваних із лейоміомою матки на тлі вагініту постійно мали місце тяжкість, біль внизу живота, радикулоалгічний синдром, часте сечовипускання. При бактеріальному вагінозі до 80 % жінок, хворих на лейоміому матки, відмічали біль внизу живота та радикулоалгічний синдром. У жінок із проміжним типом мікробіоценозу статевих шляхів ці показники були в середньому в 50 % хворих на лейоміому матки. У жінок із нормоценозом незначний біль та дискомфорт внизу живота були відмічені лише в однієї хворої під час статевого акту в групі жінок із безсимптомним перебігом лейоміоми матки. У групі жінок із симптомним перебігом лейоміоми матки нормоценозу виявлено не було, але вдвічі переважав вагініт порівняно з групою безсимптомного перебігу лейоміоми матки.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отже, порівнюючи клінічний перебіг лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку залежно від стану мікробіоценозу піхви, найбільш виражені клінічні симптоми лейоміоми матки, які вивчали, були в групі хворих із вагінітом, що не виключає ролі інфекційного фактора в патогенезі лейоміоми матки, «хибному» рості лейоміоматозних вузлів.</p> М. Б. Запорожченко, Д. Ю. Парубіна, А. В. Сидоренко Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12356 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ СИНДРОМУ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК ПРИ ВАРИКОЗНОМУ РОЗШИРЕННІ ВЕН ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12358 <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити прояви варикозного розширення вен органів малого таза у жінок репродуктивного віку і провести оцінку ефективності гірудотерапії при реабілітації гінекологічних хворих із даною патологією після оперативного лікування.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 27 пацієнток із варикозним розширенням вен малого таза після хірургічного лікування з приводу гінекологічної патології. Проводили гінекологічне дослідження та загальноклінічні обстеження, необхідні для проведення оперативного втручання, оцінили загальне самопочуття за допомогою авторської анкети, здійснили трансвагінальне ультразвукове дослідження з доплерометрією артерій і вен матки. Одержані результати оброблено за статистичними методами.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>При УЗД було виявлено варикозно розширені вени, що визначались як покручені, анехогенні структури по ребру матки. У середньому діаметр маткових вен до лікування в обстежених жінок був (0,93±0,02) см праворуч і (0,92±0,02) см зліва, діаметр внутрішньої клубової вени – (1,16±0,02) см праворуч і (1,15±0,02) см зліва, діаметр правої яєчникової вени становив (0,48±0,02) см, лівої яєчникової вени – (0,49±0,02) см. У результаті проведеного лікування відмічалось поліпшення венозного відтоку та зменшення застою в органах малого таза, що підтверджено зменшенням діаметра судин малого таза: внутрішньої клубової вени праворуч у 1,5, ліворуч – в 1,4 раза; яєчникової вени – у 1,8 та в 1,9 раза відповідно; маткових вен – у 1,7 раза з обох боків. Запропонована методика лікування варикозного розширення вен малого таза із застосуванням медичних п’явок інтравагінально сприяло зменшенню больових відчуттів у 4 рази, загальне самопочуття і настрій покращувались у 3 рази, соціальна адаптація та лібідо – у 2,5 раза.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Запропонована методика реабілітації при варикозному разширенні вен малого таза після оперативного лікування є досить ефективною, що доведено результатами клінічних та інструментальних методів дослідження, а також дозволяє досягти ліквідації больового синдрому та значно підвищити якість життя хворих і їх соціальну активність.</p> О. М. Кетова, А. М. Громова, Т. Ю. Ляховська, Л. А. Нестеренко, В. В. Талаш Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12358 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ В ЖІНОК ЗАХОДУ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12359 <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити особливості функціонування репродуктивної системи жінок перименопаузального періоду на територіях дослідження залежно від місця їх проживання та із врахуванням акушерського, гінекологічного анамнезу.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> У проспективне дослідження було залучено 138 жінок у перименопаузальному періоді життя (жителі міст (n=112) та сіл (n=26)), які комплексно клінічно обстежені на наявність гінекологічної, екстрагенітальної патології та вміст вітаміну D у сироватці крові.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Жінки перименопаузального періоду мали впродовж життя анамнестично визначені обтяжуючі чинники (алергічні реакції, захворювання грудних залоз у минулому, ускладнений анамнез щодо репродуктивної функції). Середній рівень вітаміну D у сироватках крові жінок загальної групи не відповідав достатньому рівню (26,34±0,93) та був дещо вищий у середньому в групі жінок, які проживали в місті (27±1,04), та нижчий відповідного показника у жительок сіл (23,52±1,97). Середній показник кількості вагітностей переважав у групі сільського населення, кількість завмерлих вагітностей була достовірно більша у жінок із міста (р≤0,01). Лише у (12,32±2,8) % жінок при зверненні були відсутні гінекологічні захворювання. Спектр гінекологічних уражень у пацієнток був представлений 22 синдромами. Достовірної різниці проаналізованих показників у групах порівняння залежно від місця проживання жінок не встановлено (р≤0,01). За результатами обстежень у динаміці достовірно частіше у жінок сільської місцевості виявляли гіперполіменорею (р=0,04), уретероцеле, ректоцеле (р=0,04), незапальні хвороби жіночих статевих органів (р=0,04). Різниці у спектрі іншої підтвердженої гінекологічної патології, скарг у групах жінок за місцем проживання не встановлено (р≥0,05). Дані результатів гормональних досліджень показали дисбаланс гормонального статусу в жінок перименопаузального періоду та наявність у них ризиків формування низки патологічних станів, що асоційовані із інсулінорезистентністю.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Представлені сучасні дані щодо особливостей перебігу перименопаузального періоду в жінок досліджуваної групи підтвердили необхідність індивідуалізованого ведення пацієнток із врахуванням їх акушерського, гінекологічного анамнезу та місця проживання.</p> Х. В. Козак Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12359 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ ТА МОЖЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ЕНДОМЕТРІЯ ЯК ПРИЧИНИ БЕЗПЛІДДЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12360 <p><strong>Мета дослідження </strong>– науковий пошук літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку патології ендометрія, методам діагностики маткового фактора непліддя у жінок репродуктивного віку.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Проаналізовано бази даних: науковометричну базу медичних і біологічних публікацій, створену Національним центром біотехнологічної інформації (NCBI) Національної медичної бібліотеки США (NLM) – PUBMED та Google Академію, як вільну пошукову систему повнотекстових наукових публікацій. Значна частка гінекологічних захворювань безпосередньо пов᾽язана з патофізіологією матки, в тому числі і рясні менструальні кровотечі, аденоміоз, поліпи, рак ендометрія, ендометрит, тазові болі, які призводять до зниження рецептивності ендометрія і, як наслідок, до невдалих спроб імплантації, втрат вагітності на ранніх термінах. На етапі зародження ЕКЗ про матковий фактор безпліддя було відомо набагато більше, ніж про ембріональний. За ці роки знання та технології самого запліднення <em>in</em> <em>vitro</em> значно просунулися вперед, тоді як питання патології ендометрія та всього жіночого організму, як об᾽єкта імплантації, все ще є недостатньо висвітлені. Багато сучасних методів визначення ендометріального фактора у субфертильних пацієнтів засновані на емпіричних підходах через наше неповне розуміння молекулярної регуляції рецептивності ендометрія. У минулі десятиріччя було опубліковано важливі дані, які ілюстрували пробіли в теоріях та постулатах, і, як наслідок, різко змінили наше розуміння складності функції матки та імплантації в тому числі.</p> О. С. Козира, М. В. Медведєв Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12360 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12361 <p><strong>Мета дослідження </strong>– опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності.</p> <p><strong>Матеріали та</strong><strong> методи. </strong>Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.</p> Д. В. Лецин Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12361 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ ПРИ РАННІЙ ТА ПІЗНІЙ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ВАГІТНИХ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12362 <p><strong>Мета дослідження –</strong> провести аналіз маркерів оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, показників ліпідного профілю для визначення їхнього впливу на розвиток ранньої та пізньої прееклампсії вагітних.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено проспективне когортне дослідження, яке включало 20 жінок із ранньою прееклампсією (РПЕ), 41 – із пізньою ПЕ (ППЕ) та 35 із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група (К)). Для реалізації поставленої мети було обстежено: 46 вагітних із гіпертензивними розладами та акушерськими й перинатальними ускладненнями (основна група), 87 вагітних із гіпертензивними розладами без ускладнень (група порівняння) і 44 умовно здорових вагітних. Дослідження включало визначення: поліморфізму 192 Q→R гена параоксонази-1 методом полімеразної ланцюгової реакції, ліпідних фракцій, стану антиоксидантної системи – за активністю каталази та супероксиддисмутази, інтенсивності окиснювальних процесів – за рівнем ТБК-активних продуктів.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення</strong>. Аналіз ліпідного профілю показав, що для вагітних із ранньою та пізньою прееклампсією характерним є збільшення ХС ЛПДНЩ та коефіцієнта атерогенності в 1,09 та 1,24 раза відповідно. Встановлено, що для РПЕ типовою є активація процесів ПОЛ, про що свідчить збільшена концентрація ТБК-активних продуктів, яка перевищує показник групи контролю в 5,3 раза, а показник групи з ППЕ – в 1,54 раза (р&lt;0,05). Активація процесів ПОЛ відбувається на фоні компенсаторного збільшення в 2 рази активності СОД та незмінної активності каталази. Визначено, що при пізній прееклампсії збільшення концентрації ТБК-активних продуктів є менш значущим, ніж при ранній прееклампсії, але також перевищує показники групи контролю в 3,43 раза (p&lt;0,05). При пізній прееклампсії показники АОЗ суттєво не відрізнялись від контрольної групи, що може свідчити про їх виснаження. Відмінностей в розподілі поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R між групами дослідження встановлено не було.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Збільшення атерогенних фракцій, дисбаланс процесів ПОЛ-АОЗ відіграють важливу роль у розвитку як ранньої, так і пізньої прееклампсії вагітних. Зв᾽язку поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R з розвитком дисбалансу ПОЛ-АОЗ при прееклампсії не встановлено.</p> Т. О. Лоскутова, Т. В. Демченко, О. А. Бредихіна Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12362 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК НА ТЛІ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ МАТКИ В ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12363 <p><strong>Мет</strong><strong>a</strong><strong> дослідження –</strong> вивчення змін психоемоційного стaну та якості життя у жінок із лейоміомою матки в пізньому репродуктивному віці.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. Для реaлізації постaвленої мети був проведений клініко-пaрaклінічний aнaліз історій хвороби 80 жінок із фіброміомою мaтки у віці від 35 до 42 років, які лікувались у гінекологічному відділенні облaсного перинaтaльного центру.</p> <p>За допомогою опитувальників вивчали здaтність організму людини до адаптивних реакцій на зовнішні та внутрішні стресові подразники, оцінювали рівень тривожності, використовуючи шкалу реактивної та особистісної тривожності. Також вивчали психосоматичні зміни та оцінювали якість життя.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Було проведене всебічне дослідження жінок із лейоміомою мaтки в пізньому репродуктивному віці, яких було поділено за групами. Як показали дослідження, фіброміому матки та супроводжуючі фактори нереалізовaного мaтеринства нeoбхіднo рoзглядaти з позицiї психoтрaвми, що повтoрнo подумки пeрeживaється i може супровoджувaтись тривoгoю, стрaхом, фoбiєю. Високий рівень невротизації у жінок із гіперпластичними захворюваннями матки рeпродуктивного віку можна пояснити тривалістю захворювання, пeріодичним погіршeнням стану (біль, кровотeчі) та нереалізованою чи частково реалізованою материнською функцією. Знaчні психоeмoцiйнi нaвaнтaжeння з пeрeвaжaнням нeгaтивних eмоцiй при тривaлій дії можуть формувaти субдeпрeсивнi змiни, нeврoзи, психопатiї, щo, в свoю чeргу, ствoрюють пiдґрунтя для розвитку психосомaтичних змiн.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Жінки пізнього репродуктивного віку з наявністю фіброміоми матки, які не виконали репродуктивну функцію, потребують оцінки вегетативного та психоемоційного стану, корекції виявлених порушень для нормалізації якості їх життя.</p> Мадуаколам Корнеліус Агоді, О. Г. Бойчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12363 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛАСТОГРАФІЇ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ГІНЕКОЛОГІЇ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12364 <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити ефективність застосування еластографії як додаткового методу діагностики під час УЗД обстеження органів малого таза в пацієнток із гіперпластичними процесами матки й ендометрія. Провести аналіз показників еластографічного дослідження залежно від місця локалізації процесів проліферації та отриманих результатів еластографічних індексів. Оцінити отримані показники для прийняття рішення щодо лікування та консервативного спостереження за цією групою пацієнтів.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Обстежено 52 жінок репродуктивного віку від 24 до 40 років із гіперпластичними процесами матки й ендометрія, із яких 20 жінок із дифузно-вузловою, дифузною чи вузловою формами лейоміоми матки, 15 – із гіперплазією ендометрія, 17 – із поліпами ендометрія. Проведено загальні клінічні дослідження, УЗД органів малого таза із використанням еластографії за допомогою УЗД апарата General Electric Voluson E8. У разі підозри на атипову етіологію процесів проводили патогістологічне дослідження.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення</strong>. Показано, що ультразвукова еластографія у пацієнток із гіперпластичними процесами матки та ендометрія є додатковим методом обстеження, що дозволяє диференціювати гіперпластичні процеси ендометрія від онкопроцесу і верифікує морфологічну етіологію поліпів ендометрія, діагностує стан вузлових і дифузних розростань при лейоміомі матки для контролю консервативного ведення і лікування.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Ультразвукова еластографія є додатковим методом обстеження і дозволяє диференціювати гіперпластичні процеси ендометрія від онкопроцесу і дає можливість оцінити глибину інвазії та з’ясувати щільність структури ендометрія, що розширює можливості консервативного спостереження. Проведення еластографії при діагностиці міометрія підвищує верифікацію стану міометрія, ідентифікує морфологічну етіологію поліпів ендометрія за рахунок визначення щільності. Діагностує стан вузлових і дифузних розростань при лейоміомі матки для контролю консервативного ведення і подальшого лікування.</p> Л. Б. Маркін, М. В. Дорошенко-Кравчик, Л. М. Ященко Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12364 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ «ФЕНОМЕНУ ГІПОТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ» У ВАГІТНИХ З ІДІОПАТИЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТЕНЗІЄЮ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12365 <p><strong>Мета дослідження – </strong>визначити провідні прояви «феномену гіпотензивної дії вагітності» у жінок з ідіопатичною артеріальною гіпотензією (ІАГ).</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Проведено оцінку центральної гемодинаміки за допомогою біоімпедансометрії з використанням аналізатора показників кровообігу АПК-01 та доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку в маткових артеріях (МА) у 50 вагітних з ІАГ і 32 вагітних із нормальним артеріальним тиском (АТ) у терміні 30–32 тиж. гестації. Контроль серцевої діяльності плода здійснювали за даними кардіотахограми (КТГ). Морфологічне дослідження плацент породілей проводили за стандартною методикою (забарвлення тканини гематоксиліном-еозином) з використанням світлооптичного мікроскопа «ЛОМО» із стандартними збільшеннями: ×10×20×40×100.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Фізіологічне зниження АТ у 48,0 % вагітних з ІАГ супроводжувалось появою ознак «вазовагальної непритомності». Особливості клініки формувалися за участю автономної нервової системи і свідчили про вегетативний дисбаланс у вагітних з ІАГ. Дослідження показників центральної гемодинаміки у вагітних з ІАГ виявило у 22,0 % випадків достовірне зниження таких об᾽ємних показників кровообігу, як УО та ХО серця, що стало тригером зниження перфузії органів і тканин і, як наслідок, порушення матково-плацентарного кровотоку. Доплерометричне дослідження показників кровотоку в МА виявило помірне збільшення пульсаційного індексу (ПІ) у 28,0 % вагітних з ІАГ; показники судинної резистентності МА були вищими в середньому на 19,0 %, ніж у групі контролю. Недостатнє постачання плацентарної тканини оксигенованою кров᾽ю зумовлювало розвиток компенсованого фетального дистресу у 18,0 % вагітних з ІАГ. Морфологічна картина плацент підтверджувала наявність хронічної плацентарної дисфункції у породілей з ІАГ у вигляді деструкції значної кількості паренхіматозних елементів і реологічних порушень у міжворсинчастому просторі.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Надання допомоги вагітним з ІАГ передбачає урахування ефекту «гіпотензивної дії вагітності», організацію ефективного моніторингу перебігу гестаційного процесу.</p> Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12365 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ АЛГОРИТМУ ПІДГОТОВКИ ДО ВАГІТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ В АНАМНЕЗІ ЖІНОК https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12366 <p><strong>Мета дослідження</strong>&nbsp;– зниження частоти та тяжкості гестаційних ускладнень у жінок зі звичним невиношуванням вагітності шляхом проведення персоніфікованої передконцепційної підготовки.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong>&nbsp;Обстежено 135 осіб репродуктивного віку. 45 жінок (група Аж), які страждали від звичного невиношування, 45 їх чоловіків (група Ач), які пройшли запропоновану передконцепційну&nbsp;підготовку, та 45 жінок (група Б) з обтяженим анамнезом звичним невиношуванням. Було розроблено та запропоновано алгоритм комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки. Всім пацієнтам було проведено загальновизнане обстеження відповідно до нині діючих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.&nbsp;</strong>Супутня соматична патологія у жінок склала до 73,3 %. Інфекційні процеси піхви в анамнезі мали майже 100 % жінок, запальні процеси шийки матки (ендоцервіцит, цервіцит) – 60,0 і 62,2 %, лейоміому матки – 28,9 і 26,7 %, ендометріоз – 11,1 і 13,3 %, хронічний ендометрит – 8,9 і 11,1 %, хронічний сальпінгооофорит – 13,3 і 15,6 %, порушення менструальної функції – 44,4 і 46,7 % обстежуваних груп Аж і Б. У чоловіків патологію сперматогенезу виявлено у 31,1 %, урогенітального тракту – у 55,6 % обстежуваних. У жінок груп Аж&nbsp;і Б гомозиготний поліморфізм<em>&nbsp;</em>MTHFR<em>&nbsp;</em>був виявлений – у 32,2 % і гетерозиготний – у 43,3 %.</p> <p>Поєднаний поліморфізм генів фолатного циклу&nbsp;MTHFR&nbsp;1298 А/С,&nbsp;MTHFR&nbsp;677 С/Т,&nbsp;MTR&nbsp;2756 А&gt;G,&nbsp;MTRR&nbsp;66 А&gt;G<em>&nbsp;</em>в обстежуваного контингенту був у межах від 66,7 до 80,0 % спостережень. У групі жінок, які проходили запропоновану комплексну етапну передконцепційну підготовку з біологічними батьками дітей, достовірно знижена частота<strong>&nbsp;</strong>синдрому загрози раннього викидня у&nbsp;2,1 раза, відшарування хоріона&nbsp;– у 3,6 раза, пізнього викидня – у 3,1 раза.</p> <p><strong>Висновки. </strong>При звичному невиношуванні потрібні обстеження і підготовка майбутніх батьків відповідно до персоніфікованого алгоритму за 3–4 місяці до запліднення, в тому числі за результатами спадкової схильності до порушень фолатного циклу із призначенням препарату «Метафолін» у фізіологічних дозах.</p> В. П. Міщенко, В. В. Міщенко, Г. Л. Лавриненко, І. Л. Головатюк-Юзефпольська, С. В. Білоусов, В. М. Котляренко Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12366 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ЕФЕКТИВНА ДОПОЛОГОВА ПІДГОТОВКА – ЗАПОРУКА УСПІШНИХ ПОЛОГІВ, ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12367 <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити ефективність впровадження транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у програму підготовки до партнерських пологів шляхом визначення порогів больової чутливості, психологічного стану вагітних; провести проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу пологів у здорових жінок.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Наукове дослідження проведено на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України». У процесі дослідження нами було обстежено 61 вагітну жінку. До першої групи (порівняння) увійшли 32 жінки, які планували медикаментозне знеболювання пологів за вимогою. До другої групи (основної) увійшли 29 жінок, які визнали переваги фізіологічних (немедикаментозних) методів знеболювання пологів.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>За результатами визначення порогу болю у динаміці проведення процедури ТЕС зареєстровано прогресуюче зростання порогу терпимості болю з подальшою стабілізацією цієї величини після застосування п’ятої процедури електростимуляції. Методи психофізичної підготовки до пологів із застосуванням ТЕС і партнерської підтримки дали змогу знизити потребу медикаментозного знеболювання при пологах, що підтверджено результатами проведених досліджень.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Використання ТЕС у комплексній допологовій підготовці до партнерських пологів дає змогу досягти та підтримувати стійку психоемоційну адаптацію вагітних і підвищити толерантність роділей до пологового болю без додаткового медикаментозного навантаження, а це сприяє фізіологічному перебігу пологів.</p> Ю. В. Невишна Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12367 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕНЬ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДАНІ) https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12368 <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчення та аналіз факторів, що впливають на виникнення акушерських ускладнень у вагітних із хронічними обструктивними захворюваннями легень.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>У цьому огляді літератури використовували бібліосемантичний та аналітичний методи.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Наявність хронічних обструктивних захворювань супроводжується активацією вільнорадикальних процесів у легенях. Вільні радикали мають властивість модифікувати білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти, що в результаті стає причиною ендотеліальної дисфункції. У хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легень виявлено зв’язок між вираженням ендотеліальної дисфункції, пероксидного окиснення ліпідів та активністю системи антиоксидантного захисту. Ендотеліальну дисфункцію на даний час вважають одним з основних патогенетичних механізмів, що лежить в основі розвитку таких акушерських ускладнень, як передчасні пологи, плацентарна дисфункція, синдром затримки росту плода, гестози та ін. Проведений ретроспективний аналіз 120 історій показав, що у вагітних із хронічними обструктивними захворюваннями легень розвиваються такі акушерські ускладнення, як дисфункція плаценти в 65,0 %, загроза передчасних пологів у 55,8 %, гестози в 38,3 %, синдром затримки росту плода у 16,6 %, передчасний розрив навколоплідних оболонок у 15,0 %, дистрес плода в 12,5 %.</p> <p><strong>Висновок. </strong>Враховуючи значну поширеність акушерських ускладнень у вагітних із хронічними обструктивними захворюваннями легень, ця проблема є актуальною і вимагає поглибленого вивчення та аналізу для розробки адекватних програм прогнозування, діагностики ускладнень та ведення вагітних із хронічними обструктивними захворюваннями легень.</p> О. І. Олексяк, С. М. Геряк Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12368 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 РЕЗУЛЬТАТИ ЕХОГРАФІЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ ІЗ УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЕСТАЦІЇ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12369 <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчення за допомогою ехографії особливостей фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із запальними захворюваннями нирок, анемією та гіпертензивними розладами.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Для комплексного вивчення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) вагітні були поділені на групи. До основної групи увійшли 150 вагітних, із них у 50 жінок вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали від запальних захворювань нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз (ПГ) у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). До ІV групи зараховано 50 здорових вагітних (контрольна група). Показники стану ФПК у здорових вагітних та вагітних групи високого ризику розвитку ПД визначали за допомогою апарата GE Voluson S10 (США).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговогення.</strong> Показники середнього бала оцінки стану ФПК, за класифікацією І. С. Сидорової, І. О. Макарова [1], свідчать про розвиток компенсованої форми ФПК у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до субкомпенсації у разі ускладнення вагітності ПГ. Визначені зміни не є діагнозом, це маркери динамічного стану, і ці показники можуть змінюватись у той чи інший бік у разі ПД. За формування і прогресування ФПН показники можуть різко змінюватись у негативний бік і мати незворотний характер. Отже, аналізуючи дані дослідження стану ФПК за методикою ехографії, можна простежити наявність прогресивного погіршення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку ПД.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Категорія пацієнток із виявленими ехографічними ознаками порушень ФПК потребує ретельнішого спостереження і прийняття рішень залежно від терміну вагітності і прогресування ознак ФПН.</p> А. Я. Сенчук, В. І. Чермак, А. В. Заболотна, Т. П. Андрійчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12369 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ВМІСТ ВІТАМІНУ D У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА СУБКЛІНІЧНИЙ ГІПОТИРЕОЗ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12370 <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначення дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку з вперше діагностованим субклінічним гіпотиреозом, а також встановлення взаємозв’язку між дефіцитом вітаміну D та автоімунною тиреоїдною патологією (автоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз) і призначення до курсу лікування вітаміну D.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Під наглядом перебували 25 пацієнток віком від 16 до 35 років. У 20 із них діагностовано автоімунний тиреоїдит і в 5 – гіпоплазію щитоподібної залози. Підтвердження діагнозу субклінічного гіпотиреозу полягало в наявності у крові жінок нормального рівня тиреоїдних гормонів вТ<sub>3</sub> і вТ<sub>4</sub> та підвищеного рівня ТТГ. За стандартною методикою УЗД проводили вимірювання об’єму і оцінку структури щитоподібної залози, а також визначали рівень вітаміну D в сироватці крові цих пацієнток.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Всім жінкам із субклінічним гіпотиреозом протягом 3-х місяців призначали L-тироксин у дозі 25–37,5 мкг/добу та вітамін D – Аквадетрим 6 кр./добу, а пацієнткам з АІТ ще додатково Лізорм 30 кр./двічі на день. У всіх пацієнток після лікування нормалізувався рівень ТТГ. У жінок з гіпоплазією щитоподібної залози рівень вітаміну D повернувся до норми, а у жінок з підвищенням антитіл до ТПО – незначно.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Жінкам репродуктивного віку із субклінічним гіпотиреозом до курсу лікування необхідно додавати препарати вітаміну D задля покращення ефективності терапії.</p> М. О. Франчук, О. А. Франчук, Я. О. Кумпаненко, І. В. Корда Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12370 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ З ОЦІНКОЮ ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ЖІНОК https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12371 <p><strong>Мета дослідження</strong> – оптимізувати маркери визначення ступеня тяжкості прееклампсії у жінок на тлі метаболічного синдрому з оцінкою їх психосоматичного стану.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Нами обстежено 60 вагітних жінок у третьому триместрі вагітності (28–38 тижнів вагітності), залежно від наявності та відсутності у них прееклампсії, ступеня тяжкості та метаболічного синдрому. При прееклампсії легкого ступеня на тлі метаболічного синдрому рівень сечової кислоти перевищував контроль приблизно в 1,3 раза, а при прееклампсії середнього ступеня на тлі метаболічного синдрому цей показник перевищував контрольну групу в півтора раза.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Таким чином, при наростанні ступеня тяжкості прееклампсії на тлі метаболічного синдрому відбувається підвищення рівня сечової кислоти в крові, що може стати прогностичним критерієм виникнення прееклампсії. При визначенні сироваткового заліза ми також виявили досить суттєві зміни. При прееклампсії легкого ступеня рівень сироваткового заліза достовірно підвищувався, порівняно з контрольною групою, і ще більше наростав при прееклампсії середнього ступеня. Аналізуючи отримані дані, можна говорити про порушення обміну сироваткового заліза при прееклампсії. Оцінюючи психоемоційний стан жінок, встановили, що більшість обстежуваних вагітних схильна сприймати ситуації, як загрозливі, реагувати на них станом тривоги, нервозністю та неспокоєм.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Оцінюючи дані дослідження, встановлено вагоме значення визначення рівня сечової кислоти та сироваткового заліза як маркерів оцінки ступеня прееклампсії на тлі метаболічного синдрому.</p> С. В. Хміль, У. Я. Франчук, Л. М. Маланчук, М. В. Франчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12371 чт, 09 вер 2021 00:00:00 +0300 КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ВНУТРІШНЬОЕПІТЕЛІАЛЬНОЮ НЕОПЛАЗІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12421 <p><strong>Мета дослідження –</strong> ретроспективна оцінка особливостей анамнезу внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки.</p> <p><strong>Матеріали і методи</strong>. У дослідженні проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 450 пацієнток із патологією шийки матки (ПШМ) у порівнянні з 30 гінекологічно здоровими пацієнтками. Для уточнення ролі деяких анамнестичних чинників у розвитку ПШМ в обстежених пацієнток ми проаналізували наявність спадкової схильності, характер та особливості менструальної і репродуктивної функцій.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Серед обстежених жінок першої групи було виявлено уреаплазмоз у 83,33 % пацієнтів, мікоплазмоз – у 30,00 % випадків, хламідіоз – у 43,33 % жінок. Мікст інфікування було виявлено в 76,67 % пацієнтів. Поєднання даних інфекцій було виявлено в 83,33 % хворих. Серед обстежених пацієнтів вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типів мав місце у 16 (53,33 %) пацієнтів, цитомегаловірус (ЦМВ) – у 12 (40,0 %), вірус Епштейна–Барр (ЕБВ) – у 3 (10,0 %) хворих. Поєднання кількох типів вірусів було відмічено у 36,67 % жінок. При цитологічному дослідженні за допомогою рідинної цитології обстежених пацієнтів було виявлено LSIL у 76,67 % пацієнтів, тоді як ASCUS – у 23,33 %, а при ко-тестінгу, або рефлекс тестуванні, у всіх пацієнтів виявлено HPV високоонкогенного типу. Аналітична оцінка вагомості факторів ризику виникнення ПШМ дозволила припустити, що раннє менархе мaйже втричі збільшує шaнcи розвитку ПШМ (OR=2,72; 95 % CІ: (1,02-5,11); р&lt;0,002), порушення менcтруaльного циклу – вдвічі (OR=2,04; 95 % CІ: (1,09–3,14); р&lt;0,05), хронічні запальні захворювання придатків (OR=3,14; 95 % CІ: (0,91–5,14); р&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки.</strong> У пацієнток із патологією шийки матки доцільно проводити комплексну оцінку вагінальної мікст-інфекції та відповідну санацію і відновлення нормальної мікрофлори для профілактики розвитку патології шийки матки. Пацієнток із патологією шийки матки необхідно обстежувати на наявність вірусної інфекції і при тривалій персистенції ВПЛ та вірусів родини герпесу понад один рік необхідно застосовувати методику противірусної санації у широкій клінічній практиці.</p> Ю. Б. Якимчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12421 пт, 08 жов 2021 00:00:00 +0300 ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ТА РОДОРОЗРІШЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19 ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12422 <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчення перебігу вагітності, ускладнень, які виникають у вагітних жінок та внутрішньоутробного плода після перенесеного COVID-19, його впливу на виношування вагітності, родорозрішення та стан новонародженого.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У статті висвітлено особливості перебігу вагітності та пологів у 142 вагітних, які перенесли СОВІД-19 при вагітності.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Доведено негативний вплив перенесеного СОВІД-19 на перебіг вагітності, яких був ускладнений фетоплацентарною дисфункцією. З метою корекції виявлених порушень розроблено комплексну терапію, яка сприяла покращенню матково-плацентарного кровообігу.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Перенесений COVID-19 у легкій формі у вагітних жінок спричиняє ускладнення перебігу вагітності через патологічний кровотік у судинах малого таза та матки. Своєчасна діагностика порушень внутрішньоутробного стану плода та призначення антиагрегантної терапії позитивно впливають на перебіг вагітності та пологів.</p> A. В. Бойчук, О. І. Хлібовська, В. С. Шадріна, Ю. Б. Якимчук Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12422 пт, 08 жов 2021 00:00:00 +0300