Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr <p><em>Науково-практичний журнал заснований у 2008 році, видається 2 рази на рік, присвячений актуальним проблемам сучасної медичної науки в галузі акушерства, гінекології та педіатрії. Оригінальні наукові роботи проходять рецензування провідних міжнародних фахових науковців. Журнал атестовано Державною атестаційною комісією (ДАК) України та включено до спеціалізованих наукових видань України в галузі медичних наук. У виданні можуть бути опубліковані результати дисертаційних робіт. <span style="background-color: transparent;">Свідоцтво про державну реєстрацію: серія </span><span lang="EN-US" style="background-color: transparent;">KB</span><span lang="RU" style="background-color: transparent;">№ 13686-2660</span></em><br><em><span lang="RU" style="background-color: transparent;"><strong>ISSN 2415-301X (Online), ISSN 2411-4944 (Print), ICV = 64.99, ICV 2018 = 66.05</strong></span></em></p> Ternopil National Medical University uk-UA Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології 2411-4944 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <p>1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</p> <p><img src="https://www.eff.org/sites/all/themes/frontier/images/cc-by-logo.png" alt="Результат пошуку зображень за запитом &quot;CC-BY logo&quot;"></p> <p>&nbsp;2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</p> <p>3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</p> КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНУ ЕКОСИСТЕМИ СЛИЗОВОЇ ПРИ РЕЦИДИВНОМУ БАКТЕРІАЛЬНОМУ ВАГІНОЗІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ЕКЗО-ЕНДОЦЕРВІКСУ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13216 <p><strong>Мета дослідження</strong> – оцінити поширеність та клінічну картину вагінального дисбіозу в жінок репродуктивного віку як додаткового фактора, що індукує патологію екзо-ендоцервіксу, та виділити основні тригерні механізми розвитку даної патології.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Було проведено дослідження 90 пацієнток репродуктивного віку із клінічними та лабораторними проявами бактеріального вагінозу, в якому було сформовано дві групи: 50 осіб із верифікованою патологією екзо-ендоцервіксу (основна група) та 40 пацієнток із проявами бактеріального вагінозу без патології шийки матки (група порівняння).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>При вивченні етіологічної структури вагінітів в обстежених групах було отримано поєднання урогенітального кандидозу та бактеріального вагінозу – у більшості спостережень (57,8 %) частка рецидивного бактеріального вагінозу переважала у 2,0 рази у пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу, у 2,1 раза більшою була частка вираженого дисбіозу.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу встановлено у 2,0 рази більшу частку рецидивного бактеріального вагінозу та урогенітального кандидозу. Мікробіота вагінального біотопу у випадку патології екзо-ендоцервіксу характеризується дефіцитом лактобактерій (52,0 %), їх низькою концентрацією (42,0 %), високою частотою виділення ентерококів (58,0 %), багатокомпонентних асоціацій (66,0 %).</p> О. О. Приймак Н. І. Геник Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-28 2022-09-28 1 5 10 10.11603/24116-4944.2022.1.13216 ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОТИ ЕКОСИСТЕМИ ПІХВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНИХ ПАРАМЕТРІВ ЯЄЧНИКІВ У ПАЦІЄНТОК ІЗ РЕПРОДУКТИВНИМИ ВТРАТАМИ В РАННІ ТЕРМІНИ ВАГІТНОСТІ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13217 <p><strong>Мета дослідження – </strong>оцінити структурні параметри яєчників та стан мікробіоценозу слизової піхви у пацієнток із матковим чинником інфертильності та репродуктивними втратами.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Проведено ретроспективне дослідження, аналіз медичної документації та оцінка мікробіоти ексистеми піхви у 90 обстежених жінок із діагностованою внутрішньоматковою патологією та порушеною репродуктивною функцією, з них з безпліддям (46,7 %) та репродуктивними втратами в анамнезі (53,3 %). У контрольну групу увійши 30 практично здорових пацієнток, які вже народжували. Застосовано інструментальні методи обстеження (УЗД), доплерометрію, імуноферментні методи оцінки оваріального резерву, статистичні методи обрахунку.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Встановлено порушення нормобіоценозу – виражений дисбіоз (у 5,8 раза, p&lt;0,05) у пaцієнток основної групи, етіологічними агентами є гриби роду Candida та анаеробні мікроорганізми, асоційовані з бактеріальним вaгінозом. Об’єм яєчникової тканини мав тенденцію до зменшення, на тлі підвищення периферичного опору судинного русла яєчників та зменшення тканинного кровотоку. Встановлена частка ретенційних утворів у структурі морфологічних варіантів доброякісних пухлин яєчників – більше четвертини. Висока частка сонографічних ознак хронічного ендометриту дають змогу припустити імовірність запального компоненту в генезі імплантаційної нездатності.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Ризик репродуктивних втрат зростає при наявності запального компоненту в генезі імплантаційної недостатності.</p> О. М. Макарчук Н. І. Геник О. М. Островська М. І. Римарчук С. О. Остафійчук Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-28 2022-09-28 1 11 18 10.11603/24116-4944.2022.1.13217 РОЛЬ ІНФЕКЦІЙ У ГЕНЕЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ ВУЛЬВИ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13218 <p><strong>Мета</strong> <strong>дослідження –</strong> вивчення особливостей захворювань вульви та їх взаємозвʼязку зі статевими інфекціями.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Пацієнтів із захворюваннями вульви необхідно обстежувати за допомогою вульвоскопії, досліджувати на наявність різних інфекцій, визначати місцевий імунологічний статус і регулярно проводити біопсію, коли під час вульвоскопії є спірна картина або нетипові ознаки. Медикаментозне лікування повинно включати причинно-наслідкове лікування відповідно до чутливості до протигрибкових, протимікробних та противірусних препаратів, а також має активувати процес відновлення слизової оболонки вульви.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговогення. </strong>Дистрофічні зміни слизової оболонки вульви формують клінічний діагноз – хронічний вульвіт або дисплазія вульви. Основний збудник захворювання в досліджуваному матеріалі Candida albicans становив 81,6 %. 160 жінок мали кандидозну інфекцію або 95,9 % характеризувалися хронічною та тривалою.</p> <p><strong>Висновки. </strong>З огляду на хронічний характер запального захворювання з різними змінами слизової оболонки вульви, медикаментозне лікування повинне тривати протягом періоду від 1 до 6 місяців, поки мікроорганізми повністю не елімінують та атрофія слизової оболонки вульви не відновиться.</p> В. В. Дунаєвська Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-28 2022-09-28 1 19 22 10.11603/24116-4944.2022.1.13218 ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13219 <p><strong>Мета дослідження –</strong> пошук ефективних і достовірних предикторів ранньої діагностики плацентарної дисфункції.</p> <p><strong>Матеріали та методи</strong>. Для вирішення поставлених завдань ми провели дослідження 60 вагітних (основна група) з плацентарною дисфункцією. Контрольну групу склали 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, які народили живих доношених дітей з масо-ростовими характеристиками відповідно гестації. Проведено вивчення стану фетоплацентарного комплексу на основі вивчення рівнів гормонів (PAPP), B-хоріонічний гонадотропін (B-hCG ), прогестерону, плацентарного лактогену. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними ультразвукового дослідження (УЗД), кардіотокографії (КТГ), біофізичного стану плода (БПП). Для вивчення матково-плацентарної і фетоплацентарної гемоциркуляції реєстрували спектри кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини, басейні середньомозкової артерії (СМА) плода. Для кожної судини обчислювали пульсовий індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне співвідношення (S/D).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>На основі аналізу анамнестичних даних вагітних із плацентарною дисфункцією, виділені фактори, які вказують на розвиток патології. В результаті проведеного дослідження з пошуку предикторів ранньої діагностики плацентарної дисфункції та оцінки їх ефективності встановлено, зниження рівня в-хоріонічного гонадотропіну людини– в 1,3 раза, прогестерону в сироватці крові в 10-11 тижнів знижувався в 1,2 рази, порівняно з контролем та зниження плацентарного лактогену. Отже, такі ознаки КТГ, як зниження амплітуди осциляцій менше 3 уд./хв, відсутність акцелерацій, поява децелерацій, свідчать про виражені ознаки гіпоксії плода та потребують своєчасного лікування та вирішення питання про розродження. При доплерометрії кровотоку в маткових артеріях, артеріях і вені пуповини, встановлено, що характерною ознакою порушення кривої швидкості кровотоку у маткових артеріях є зниження діастолічного компонента і поява дикротичної виїмки у фазу ранньої діастоли.</p> <p><strong>Висновки</strong>. В результаті проведеного аналізу ранніми предикторами плацентарної дисфункції є зниження рівня в-хоріонічного гонадотропіну людини, ПАПП-А, прогестерону , та плацентарного лактогену. Доцільно для діагностики матково-плацентарних порушень проводити динамічний запис кардіотокографії, ультразвукову фетометрію та плацентометрію та оцінювати доплерометрію в маткових судинах та артерії пуповини. Саме комплекс цих маркерів має високу предикторну значимість і дає можливість не тільки прогнозувати плацентарну дисфункцію, але своєчасно і адекватно діагностувати.</p> О. І. Хлібовська А. В. Бойчук Ю. Б. Якимчук В. Г. Дживак Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-28 2022-09-28 1 23 27 10.11603/24116-4944.2022.1.13219