https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/issue/feed Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології 2023-01-16T12:12:38+02:00 Boichuk Alla Volodymyrivna journal-appag@tdmu.edu.ua Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний журнал заснований у 2008 році, видається 2 рази на рік, присвячений актуальним проблемам сучасної медичної науки в галузі акушерства, гінекології та педіатрії. Оригінальні наукові роботи проходять рецензування провідних міжнародних фахових науковців. Журнал атестовано Державною атестаційною комісією (ДАК) України та включено до спеціалізованих наукових видань України в галузі медичних наук. У виданні можуть бути опубліковані результати дисертаційних робіт. <span style="background-color: transparent;">Свідоцтво про державну реєстрацію: серія </span><span lang="EN-US" style="background-color: transparent;">KB</span><span lang="RU" style="background-color: transparent;">№ 13686-2660</span></em><br><em><span lang="RU" style="background-color: transparent;"><strong>ISSN 2415-301X (Online), ISSN 2411-4944 (Print), ICV = 64.99, ICV 2018 = 66.05</strong></span></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13244 ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ 2022-10-18T15:16:31+03:00 О. В. Шевчук ginecologalex@gmail.com А. Є. Дубчак besplodiepag@gmail.com А. Г. Корнацька alla.kornatska@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити особливості ускладнень першого триместру вагітності у жінок із лейоміомою матки, які не оперувались до вагітності порівняно з тими, яким була проведена консервативна міомектомія.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 514 вагітних жінок, із них 456 мали лейоміому (перша, основна група). 351 вагітна з лейоміомою були без хірургічного лікування до вагітності (1а підгрупа) та 105 вагітних були після консервативної міомектомії (59 пацієнток було після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної – субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б підгрупа), 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії (1в підгрупа)). Групу порівняння склали 82 вагітні жінки без лейоміоми з ускладненнями вагітності. До контрольної, 3 групи, увійшла 81 вагітна жінка без лейоміоми та без ускладнень вагітності.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Проведені дослідження свідчать про те, що загроза переривання вагітності в ранні терміни, ретрохоріальна гематома, низька плацентація частіше зустрічались у жінок з лейоміомою, ніж в групі, яким була проведена консервативна міомектомія до вагітності. Залежно від проведеного лікування лейоміоми вагініт частіше зустрічався у вагітних 1а підгрупи – майже у кожної третьої пацієнтки, який потребував санації. У вагітних 1б та 1в підгрупи – майже у кожної п’ятої. Можливо, на фоні інфекційного фактора у вагітних основної групи виникала загроза переривання вагітності.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Проведені дослідження свідчать про необхідність консервативної міомектомії у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі, що дає можливість зменшити ускладнення перебігу першого триместру вагітності.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13448 ІНТЕРНАТУРА З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ ЯК ЕТАП ФОРМУВАННЯ ПОВНОЦІННОГО САМОСТІЙНОГО ПРАКТИЧНОГО ЛІКАРЯ 2023-01-04T14:49:39+02:00 А. В. Бойчук appag_kaf@ukr.net В. С. Шадріна appag_kaf@ukr.net О. І. Хлібовська appag_kaf@ukr.net В. І. Коптюх appag_kaf@ukr.net В. В. Сопель appag_kaf@ukr.net Б. М. Бегош appag_kaf@ukr.net Ю. Б. Якимчук appag_kaf@ukr.net <p><strong>Мета дослідження –</strong> оцінити ефективність трирічної інтернатури з акушерства та гінекології як формування акушерсько-гінекологічного менталітету в інтернів і застосування його в набутті сформованих і точних практичних навичок у вирішенні різноманітних акушерсько-гінекологічних завдань та ситуацій, а також відпрацювання їх в симуляційному центрі.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Проведено аналіз якості підготовки лікарів-інтернів протягом трирічної інтернатури. Якість підготовки оцінювали за даними комп’ютерної діагностики, вирішенням тестових і ситуаційних задач, ступенем володіння надання практичних навичок на акушерських фантомах та в симуляційному центрі.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Аналіз підготовки лікарів-інтернів акушерів-гінекологів протягом трирічної підготовки показав ефективність тривалої і поступової підготовки лікарів-інтернів до самостійної роботи в галузі системи охорони здоров’я.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Впровадження різноманітних методів для навчання лікарів-інтернів акушерів-гінекологів протягом трирічної інтернатури показало ефективність цієї методології, розрахованої на поступове оволодіння теоретичними та практичними знаннями лікарів-інтернів, поступове поглиблення усвідомлення своєї професії, що сприяло поступовому формуванню клінічного мислення акушерів-гінекологів після трирічної інтернатури. З огляду на європейський вектор розвитку, майбутня система охорони здоров’я в Україні має бути узгоджена з європейськими принципами.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13449 ПЕРИНАТАЛЬНІ РИЗИКИ В ЧАС ГЛОБАЛЬНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ В АНТЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ 2023-01-04T15:10:39+02:00 С. М. Геряк heryak@tdmu.edu.ua В. Ю. Добрянська heryak@tdmu.edu.ua Н. В. Петренко heryak@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – пошук прогностичних критеріїв розвитку плацентарної дисфункції в умовах глобальних цивілізаційних викликів шляхом визначення особливостей динаміки показників доплерометрії в процесі антенатального розвитку плода.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Було проведено обстеження 32 вагітних з одноплідною вагітністю та встановленою плацентарною дисфункцією, які були внутрішньо переміщеними особами внаслідок військових дій на Сході та Півдні України. Контрольну групу склали 27 здорових вагітних. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії та ультра­звукового дослідження, при якому визначали біометричні показники плода, плацентометрію, біофізичний профіль плода в терміні 25–28, 29–32 та 33–36 тижнів вагітності на апараті УЗД «Toshiba Applio MX SSA-780A» (Японія).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Первинною ланкою розвитку плацентарної дисфункції та ЗРП здебільшого протягом другої половини вагітності стало порушення матково-плацентарного кровотоку. Загалом, аналіз параметрів доплерометрії в судинах системи «мати-плацента-плід» виявив порушення кровотоку в основній клінічній групі вагітних, що найчастіше проявлялося первинним підвищенням індексів периферичного опору в досліджуваних судинах. Дослідження кровотоку в пуповині та мозкових судинах плода набуває великого діагностичного та прогностичного значення лише з 22–24 тижня вагітності. Зміни кровотоку в пуповині плода, які характеризуються зниженням діастолічного компоненту кровотоку, та, відповідно, ростом пульсаційного індексу та індексу резистентності, відображають ступінь порушення плодової гемодинаміки. Тобто патологічні зміни показників діастолічного компоненту кровотоку, систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу є найбільш ранньою ознакою порушення кровотоку у фетоплацентарній системі. А зниження церебро-плацентарного індексу менше 1 свідчить про перерозподіл кровотоку і порушення плацентарного кровообігу. В цілому, доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях плодово-плацентарного комплексу дає змогу неінвазивно і швидко визначити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах (хронічній гіпоксії, затримці росту, плацентарній дисфункції тощо) оцінити ступінь його порушень та провести своєчасну корекцію.</p> <p><strong>Висновки.</strong> В умовах глобальних впливів на розвиток вагітності (під дією стресу, порушення харчування, режиму, енергетичного та екологічного дефіциту) у вагітних спостерігаються ранні порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що проявляється фето-плацентарною дисфункцією. Доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях матково-плацентарного комплексу та середньо-мозковій артерії плода дозволяє швидко та якісно оцінити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах шляхом оцінки індексів резистентності та їх співвідношення.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13450 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ ЯК ЧИННИКИ РИЗИКУ АНТЕНАТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА У ВАГІТНИХ ІЗ ВАДАМИ РОЗВИТКУ ПЛОДА 2023-01-04T15:31:18+02:00 Д. М. Щурко dshchurko@ukr.net <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначити чинники ризику антенатальної загибелі плода на основі особливостей перебігу вагітності і пологів у вагітних із уродженими вадами розвитку плода.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Клінічна оцінка була здійснена у 100 вагітних, які народили дітей із уродженими вадами розвитку. До контрольної групи віднесли 25 вагітних, які впродовж цього проміжку народили здорових дітей. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми «Статистика 10». Відносний ризик впливу різноманітних факторів оцінювали за відношенням ризику шансів.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Результати дослідження частоти уроджених вад розвитку показав, що основними чинниками, які можуть впливати на їх формування, можуть бути шкідливі звички та професійні шкідливості, порушення менструальної функції в анамнезі, запальні захворювання статевих органів, мимовільні аборти в анамнезі. Під час вагітності із уродженими вадами розвитку плода частими ускладненнями є загроза переривання вагітності, ранні токсикози, ГРВЗ у ранні терміни вагітності, екстрагенітальні захворювання (захворювання серцево-судинної системи та варикозна хвороба). Пологи у вагітних із уродженими вадами розвитку плода перебігають передчасно та з великою кількістю ускладнень (ПРПО, аномалії пологової діяльності, дистрес плода) та в (32,0±4,66) % випадків закінчуються оперативно. Також у третини вагітних спостерігалася плацентарна дисфункція. Найбільший ризик антенатальної загибелі плода при уроджених вадах розвитку плода представляє поєднання уроджених вад розвитку із ПД. При доплерометричному дослідженні спостерігаються порушення як у матково-плацентарному, так і у плацентарно-плодовому комплексі.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Використання чинників антенатальної загибелі плода можуть сприяти зниженню перинатальної захворюваності та смертності.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13342 ХАРАКТЕРИСТИКА КРОВОТОКУ В МАТКОВИХ, РАДІАЛЬНИХ І СПІРАЛЬНИХ АРТЕРІЯХ ПРИ РАННІХ СПОНТАННИХ АБОРТАХ НА ФОНІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ 2022-11-30T10:27:48+02:00 Л. В. Дубик moskaljuk.ljuda@ukr.net Н. В. Чернецька chernetskanataliia@ukr.net <p><strong> Вступ. </strong>Переривання вагітності на ранніх термінах є однією із провідних проблем сучасного акушерства. Втрата бажаної вагітності спостерігається у 30 % випадків. Доплерометричне дослідження кровотоку маткових, радіальних та спіральних судин має важливе значення для визначення перебігу вагітності.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Нами обстежено 34 жінки зі спонтанним абортом (I група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IІ група). У всіх обстежених пацієнток встановлено зміну маркерів ендотеліальної дисфункції. Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку проводилося з використанням сканера ALOKA SSD-2000.</p> <p><strong>Отримані результати.</strong> При самовільному аборті розміри ембріона відповідали нормативним значенням для цього терміну гестації. У 100 % випадків візуалізували гіпоехогенні структури різної величини, які сполучалися з порожниною матки і були ідентифіковані як відшарування хоріону. Кровотік у цій групі судин характеризувався досить високим систолічним компонентом, наявністю діастолічного компонента, а у 29,4 % випадків – протодіастолічної вирізки. Доплерометричне дослідження характеризувалося зниженням індексу резистентності та пульсаційного індексу в маткових, радіальних і спіральних артеріях в 1,5-2,2 разу. При вагітності, що не розвивалася, розміри ембріона не відповідали нормативним значенням цього терміну гестації. Серцебиття ембріона не визначалося. У 7-8 тиж. гестації у 18 з 29 жінок (62,1 %) встановили різке підвищення ІР та ІП усіх груп маткових артерій. У решти 11 (37,9 %) пацієнток ознаки розвитку вагітності зникли після 9-10 тиж. гестації.</p> <p><strong>Висновок</strong>. У жінок із невиношуванням вагітності на фоні підвищення рівня ендотеліну-1, а також зниження концентрації оксиду нітрогену та концентрації Е-селектину встановлено підвищення ІР та ІП в маткових, спіральних і радіальних артеріях, починаючи з 7-8-го тижня вагітності в 1-2 рази, що суттєво погіршує прогноз для прогресування вагітності в ранні терміни.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13451 ОСОБЛИВОСТІ ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ, АСОЦІЙОВАНОГО ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ 2023-01-04T16:09:17+02:00 О. В. Бакун kupchanko06@gmail.com О. М. Юзько prof.yuzko@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – провести порівняльний ретроспективний аналіз історій хвороби хворих на ендометріоз, асоційований з безпліддям, і пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 485 пацієнтів, які звернулися до медичного центру «Юзко Медікал Центр» впродовж 2019–2022 рр. з приводу безпліддя. Основну групу (І) склали 435 жінок з безпліддям, повʼязаним з ендометріозом. Контрольну групу (ІІ) склали 50 жінок із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Отримані результати оброблено методом варіаційної статистики.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Встановлено, що у жінок з безпліддям, повʼязаним з ендометріозом, больовий синдром відмічали в 305 пацієнток (70,2 %). Залежність больового синдрому від менструації відмічено в 60,2 % випадків. Первинне безпліддя виявлено у 40,3 % пацієнток І групи та 84,6 % ІІ групи, вторинне безпліддя діагностовано у 38 % пацієнток І групи та 21 % пацієнток ІІ групи. За результатами цитологічного дослідження встановлено, що переважає ІІ тип – 320 жінок (73,6 %) та 10 жінок (21,3 %) контрольної групи. І тип – 114 (26,4 %) жінок основної групи та 42 жінки (84,6 %) контрольної групи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Таким чином, сучасна медицина повинна продовжувати детальне вивчення захворювань, що викликають безпліддя. Вчені повинні дослідити причини формування безпліддя з метою їх подальшої профілактики та успішного лікування. За даними повторного УЗД не підозрюється внутрішній генітальний ендометріоз, тому покладатися на дані УЗД як на додатковий метод дослідження не можна, а це вимагає розробки нових методів діагностики.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13452 ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ІДІОПАТИЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТЕНЗІЄЮ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА В ПОЛОГАХ 2023-01-04T16:21:55+02:00 Л. Б. Маркін shatik2@ukr.net О. І. Попович olena.popovych.1987@gmail.com А. І. Попович Popallochka@ukr.net <p>Хоча ідіопатичну артеріальну гіпотензію (ІАГ) не включено до протоколів для вагітних із високим ризиком, у звіті Американського коледжу кардіології вказано, що ризик серцево-судинних захворювань зростає логарифмічно: від рівнів САТ &lt;115 мм рт. ст. до &gt;180 мм рт. ст. і від рівнів ДАТ &lt;75 мм рт. ст. до &gt;105 мм рт. ст. І якщо основні зусилля дослідників зосереджені на артеріальній гіпертензії, то артеріальна гіпотензія привертає значно менше уваги вчених. Клінічне значення ІАГ у вагітних прийнято розглядати крізь призму впливу цієї патології на стан матері і плода. З іншого боку, специфічний вплив вагітності на системну гемодинаміку посилює, «проявляє» основні ланки патогенезу та клінічну симптоматику ІАГ. Зниження ДАТ з першого триместру вагітності та САТ і ДАТ у другому триместрі називають «феномен гіпотензивної дії вагітності». Відповідно, вагітність, як правило, посилює прояви гіпотензії, які були раніше, та значно погіршує якість життя вагітних з ІАГ. Численні поліморфні скарги формуються за участю автономної нервової системи і свідчать про вегетативний дисбаланс у них. Зміни центральної та периферичної гемодинаміки матері із гіпотензією (зменшення ударного та хвилинного об’єму серця, збільшення або зниження резистентності судинного русла) сприяють уповільненню надходження крові в міжворсинчастий простір із формуванням плацентарної дисфункції, розвитку страждання плода. Вегетативна дисрегуляція, особливо знижений тонус симпатичної системи, як вважають, впливає на етіологію ІАГ, забезпечення вступу в пологи, є передумовою для деформації «пологової домінанти» і однією з основних причин слабкості пологової діяльності. Переважання тонусу парасимпатичної нервової системи сприяє розвитку сегментарного спазму і дистоції шийки матки, що зумовлює виражену болючість перейм і сповільнене розкриття шийки матки. Неадекватне реагування на звичайні і, тим більше, надсильні подразники, яким і є пологовий акт, вираженою тахікардією, регіонарним спазмом судин погіршує матково-плацентарний кровотік і, тим самим, створюються особливо несприятливі умови для плода. Саме тому роділлі з ІАГ потребують ретельного знеболення та психологічної підтримки в пологах.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13453 СТАН ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ЗА УМОВИ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ТА ЕНДОМЕТРІОЗУ 2023-01-04T16:34:17+02:00 А. В. Бойчук boychuk_alla@tdmu.edu.ua О. А. Міклашевська lenatumanova1995@gmail.com Ю. Б. Якимчук yakymchuk@tdmu.edu.ua О. М. Якимчук yakymchuk_om@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначення стану оваріального резерву та СА-125 у хворих з доброякісною патологією малочних залоз та ендометріозом до хірургічного лікування.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У дослідження було включено 120 жінок, які проходили лікування з приводу зовнішнього генітального ендометріозу та коморбідної патології молочних залоз віком від 23 до 35 років. Контрольну групу склали 25 здорових невагітних жінок. Усім обстеженим пацієнткам на першому етапі було проведено операційне втручання.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Поширення автоімунного тиреоїдиту (38&nbsp;%) переважає гіпотиреоз (13&nbsp;%) та гіпертиреоз (12&nbsp;%). Дисменорея турбувала 36&nbsp;% хворих, на порушення сну скаржилось 19&nbsp;% пацієнток, періодичний головний біль – 24&nbsp;%, відчуття втоми – 29&nbsp;%, випадання волосся – 18&nbsp;%, сухість шкіри – 12&nbsp;%, набряки нижніх кінцівок – 18&nbsp;%, збільшення маси тіла – 42&nbsp;%, перенесені запальні захворювання нижнього відділу генітального тракту майже 43&nbsp;% хворих, лапароскопічні втручання з приводу ендометріозу яєчників 98&nbsp;%, міомектомію – 9&nbsp;%, первинне непліддя мало місце у 72&nbsp;% жінок та вторинне непліддя – у 28&nbsp;% хворих. Пацієнткам, які ввійшли в дослідження, проводили анкетування, яке включало ретельний збір анамнезу, огляд, стадіювання процесу під час лапароскопічного втручання та визначення СА-125 та оваріального резерву.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Ефективним маркером активності ендометріоїдного процесу є показник СА-125 та стан оваріального резерву. Ендометріоз та непліддя, які пов’язані з порушенням репродуктивної функції, найчастіше мають супутні дисгормональні порушення молочних залоз та дисгормональну патологію щитоподібної залози.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13454 РОЗРИВ МАТКИ – КОЖНИЙ ВИПАДОК МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ 2023-01-04T16:45:26+02:00 Д. М. Железов zhelezzoff@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – аналіз частоти розриву матки у жінок, які перенесли консервативну міомектомію, та оцінка ефективності системи клінічного моніторингу на прегравідарному та інтрагравідарному етапах.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та міського пологового будинку № 5 (м. Одеса) впродовж 2016-2021 рр. Проаналізовано 2633 історії вагітностей жінок з рубцем на матці, з яких у 1798 випадках рубець утворився після кесаревого розтину, а у 835 – після консервативної міомектомії. Визначено частоту розриву матки та загрозливих для життя породіллі станів (near miss). Проведений аналіз відповідності програми обстеження вагітних чинним клінічним протоколам. Статистичну обробку проведено параметричними методами за допомогою програмного забезпечення MS Excel (Microsoft Inc., США).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Середній вік жінок склав (39,6±0,7) року. Частота розриву матки у вагітних із рубцем на матці після кесаревого розтину склала 0,2 %, після консервативної міомектомії – 0,1 %. Чинниками ризику для розриву матки були вік пацієнтки старше 35 років, наявність повторних вагітностей в анамнезі, похибки в реалізації плану ведення вагітної у І–ІІ триместрах. Повноцінний ультрасонографічний моніторинг проводили лише у 2 (40,0 %) із 5 хворих, соногістерографію – лише в одному випадку (20,0 %).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Частота розриву матки після консервативної міомектомії не перевищує 0,1 %, після кесаревого розтину – 0,2 %. Наявність розриву матки в анамнезі не є протипоказанням до реалізації репродуктивної функції в подальшому. Одним із чинників ризику розриву матки у жінок, що перенесли операційні втручання на матці, є низький комплаєнс щодо заходів клінічного моніторингу функціонального стану післяопераційного рубця впродовж вагітності.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13455 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АДЕНОМІОЗУ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID–19 2023-01-04T16:55:33+02:00 A. В. Булгар bulgarnastya25@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчення клінічних особливостей перебігу аденоміозу у жінок репродуктивного віку через 3 місяців після перенесеного захворювання COVID–19.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 30 жінок репродуктивного віку (24 – 40 років), хворих на аденоміоз дифузної форми І – ІV ступеня, через 3 місяці після перенесеного захворювання COVID–19 різного ступеня тяжкості. Аналізували клінічний перебіг аденоміозу, результати лабораторних показників.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Середній термін захворювання аденоміозом від встановлення діагнозу становив (7±1) року. Поєднана патологія мала місце у 100 % хворих. Хворим на аденоміоз властиві поліморбідність, часті загострення екстрагенітальних захворювань, поліпрагмазія. Гінекологічна патологія представлена інфекційними процесами піхви, шийки матки, лейоміомою, порушенням менструальної функції. Дифузний аденоміоз клінічно проявлявся тяжкими менструальними кровотечами, дисменореєю, тазовими та головними болем, нудотою, розладами шлунка, частими сечовипусканнями. Мали місце підвищені рівні тромбоцитів, моноцитів, ШОЕ, фібриногену, D-димеру та знижені гемоглобіну, еритроцитів, лімфоцитів, феритину, вітаміну D. Антитіла IgG SARSCov-2 (COVID-19) (коефіцієнт позитивності) виявлено у 100 % жінок в межах 1,84–1,90.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Особливості клінічного перебігу дифузної форми аденоміозу І – ІV ступеня тяжкості у жінок репродуктивного віку після перенесеного захворювання COVID–19 полягають в активації симптомів основного захворювання, прогресуючої анемізації організму, підвищенні тромботичної активності крові. Представлені ускладнення є обґрунтуванням до визначення персоніфікованої тактики ведення пацієнток після перенесеного захворювання.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13456 СУЧАСНІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ НЕВИНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ, ЩО НАСТУПИЛА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2023-01-05T09:38:29+02:00 М. О. Франчук franchukmo@tdmu.edu.ua Л. М. Маланчук franchukmo@tdmu.edu.ua О. А. Франчук franchuk@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – дослідити дані анамнезу пацієнток і проаналізувати перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок із багатопліддям, а також оцінити результати застосування акушерського розвантажувального песарію як профілактику невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Під спостереженням перебували 100 жінок з багатоплідною вагітністю, серед яких у 70 застосовували методи допоміжних репродуктивних технологій та у 30 вагітність настала природним шляхом. Після проведеного повного клініко-лабораторного обстеження було запропоновано жінкам із багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій встановлення акушерського розвантажувального песарію з метою профілактики виникнення пізнього викидня та передчасних пологів. Таким чином, усі вагітні жінки були поділені на три групи: І група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій, котрим з метою запобігання перериванню вагітності встановлювали акушерський розвантажувальний песарій у терміні гестації 14–16 тижнів; ІІ група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій, яким не встановлювали акушерський песарій у зв’язку із відмовою пацієнток від даної маніпуляції; ІІІ група – 30 жінок контрольної групи із багатоплідною вагітністю, що настала природним шляхом.</p> <p><strong>Результати дослідження</strong> <strong>та їх обговорення. </strong>Під час проведення дослідження було проаналізовано дані анамнезу жінок, визначено частку супутніх екстрагенітальних патологій, оцінено гестаційний перебіг, хоріальність і амніальність плодів, а також – перебіг пологів і стан новонароджених. З І групи 31 (88,6 %) жінка доносила багатоплідну вагітність до оптимальних термінів для розродження. З ІІ групи у 28 (80 %) вагітних відбулись передчасні пологи в термінах 24–36 тижнів. У конт­рольній групі доношена багатоплідна вагітність у 16 (53,3 %) вагітних.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Жінкам із багатопліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій рекомендується застосовувати розвантажувальний акушерський песарій з метою профілактики невиношування вагітності.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13457 ПАТОЛОГІЯ ЕНДОМЕТРІЯ. ВІКОВИЙ ТА РЕПРОДУКТИВНИЙ АСПЕКТИ 2023-01-05T09:57:34+02:00 С. М. Корнієнко kornisvi@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити структуру патології ендометрія, її вікові та репродуктивні аспекти у жінок, яким було проведено гістероскопічне дослідження.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Здійснено ретроспективне дослідження структури патології ендометрія, її вікові та репродуктивні аспекти у 1187 жінок, яким було проведено гістероскопічне дослідження. Застосовували рідинну гістероскопію, УЗД, гістологічне дослідження, статистичні методи обробки.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Вивчення вікового спектра жінок із патологією ендометрія показало, що найчастіше це були жінки активного репродуктивного віку (55,77 %), у півтора раза рідше зустрічалися пацієнтки пізнього репродуктивного та пременопаузального періоду (36,31 %), найрідше – пацієнтки менопаузального віку (7,92 %). Зʼясувалось, що в 55,8 % випадків на гістероскопію направляють жінок активного репродуктивного віку, переважно, з приводу безпліддя. Порівняння структури патології ендометрія залежно від форми безпліддя виявило, що первинному безпліддю характерні гіперпластичні зміни ендометрія, вторинному – запальні процеси. Жінки пізнього репродуктивного та пременопаузального віку мають найбільші ризики гіперплазії ендометрія та хронічного ендометриту.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлено, що у структурі патології ендометрія всіх вікових груп домінують поліпи ендометрія. Патологічному профілю ендометрія на фоні первинного безпліддя характерні гіперпластичні зміни, на фоні вторинного безпліддя – запальні процеси. Гістероскопічне дослідження сприяє значному покращанню діагностики патологічних змін ендометрія, насамперед, при первинному безплідді.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13458 ВПЛИВ СТРЕСУ НА ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ 2023-01-05T12:40:51+02:00 С. О. Берегуляк sofiaberegulak@gmail.com Ю. Б. Якимчук olesyaberegulyak@ukr.net О. О. Берегуляк olesyaberegulyak@ukr.net <p><strong>Мета дослідження – </strong>дослідити вплив пренатального стресу на особливості психоемоційного стану вагітної, перебіг вагітності, пологів у час війни.</p> <p><strong>Матеріали та методи</strong>. З метою досягнення поставленої мети, шляхом попереднього тестування за рівнем стресу &nbsp;(за Ю. В. Щербатих) на початку вагітності було обрано 60 вагітних, які були на обліку з приводу вагітності та народжували в КНП “ТМКЛ № 2”. Вагітних за рівнем стресостійкості було розділено на 3 групи: І група (20 жінок) – з відсутністю стресу, ІІ група (20 жінок) з помірним компенсованим стресом та ІІІ група (20 жінок) з симптомами сильного стресу. У досліджуваних групах проаналізовано результати анкетування на визначення рівня стресу на початку вагітності та перед пологами і дані медичної документації історій вагітності та пологів (форма № 096.о) з врахуванням особливостей їх перебігу, стану новонароджених і вирахуванням середньостатистичних показників із застосуванням стандартних систем обробки інформації Statistica.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Порівняльний аналіз рівня стресостійкості та динаміки його показників (інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних) у досліджуваних групах вагітних встановлив зростання рівня стресу у досліджуваних груп за рахунок зростання частки фізіологічних ознак. Частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу в жінок трьох груп за період вагітності зменшувалася. Аналіз особливостей перебігу вагітності у жінок даних груп виявив розвиток зростання таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз у жінок з вищим рівнем стресу. Так, загрозу передчасних пологів діагностували у 15 % жінок І групи, у 25 % &nbsp;у жінок ІІ групи, у 30 % у жінок ІІІ групи. Дисфункцію плаценти діагностували у 25 % у жінок І групи, 35% у ІІ групи та 40 % &nbsp;ІІІ групи, розвиток гестозу в 20 % жінок І групи, 30 % жінок ІІ групи та 45 % ІІІ групи. Також зменшувалася тривалість вагітності у жінок із вищим рівнем стресу: у І групі тривалість склала 39 тижнів 2 дні +7 днів, у ІІ групі 38 тижнів 5 дні + 6 днів і у &nbsp;ІІІ групі 38 тижнів і 1 день + 6 днів. Зростала частота використання знеболення при родорозрішенні жінок при зростанні рівня стресу, так знеболення використовували у 35 % жінок І групи, у 40 % жінок ІІ групи та 55 % ІІІ групи. Частота родорозрішення кесаревим розтином зросла у жінок з вищим рівнем стресу: у 20 % жінок І групи, 25 % жінок ІІ групи та у 35 % жінок ІІІ групи.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлено зростання рівня стресу до пологів, що пов’язано наростанням фізіологічних симптомів вагітності. Тоді як частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу у жінок трьох груп за час вагітності зменшувалася. У результаті проведеного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок досліджуваних груп встановлено, що підвищений рівень стресу під час вагітності збільшує кількість таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз. У жінок з підвищеним рівнем стресу зменшується тривалість вагітності та маса тіла новонародженого порівняно з жінками з низьким рівнем стресу. Особливістю перебігу пологів є достовірне збільшення частоти використання знеболення в пологах і частоти операційного родорозрішення у жінок з вищим рівнем стресу. Такі особливості впливу пренатального стресу доводять необхідність встановлення психоемоційного стану вагітної на початку вагітності. Подальше удосконалення тактики ведення вагітних із підвищеним рівнем стресу спрямоване на зростання певних методик психоемоційної підтримки та залучення психологічного консультування з метою профілактики можливих ускладнень.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13459 ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ НА ТЛІ ДИСГОРМОНАЛЬНИХ ТА МЕТАБОЛІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ 2023-01-05T12:56:26+02:00 А. А. Синкіна best.ane4ka@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити особливості порушень менструального циклу у підлітків на фоні надмірного стресу з метою розробки науково обґрунтованого комплексу заходів щодо їх корекції.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 120 дівчат віком 9−18 років, які перебували у зоні бойових дій або стали вимушеними переселенцями. Методи обстеження включали збір анамнезу, оцінку психоемоційного стану, антропометрію, лабораторно-інструментальні дослідження.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>В умовах військових дій, що асоціюються з тривалим впливом постійного стресу, у більшості підлітків відмічається зростання дисгормональних та метаболічних розладів, що сприяє порушенням менструального циклу – 71,8 %, порівняно з однолітками – 19,2 %, розвитку дисменореї − 74,4 %, олігоменореї – 53,8 %, вторинної аменореї – 28,2 % та надмірних менструацій – 17,9 %. Близько 71,7 % (n=86) обстежуваних відзначили зміну харчової поведінки за останні кілька місяців. Майже половина цих дітей мали дисгормональні розлади або відповідали критеріям метаболічного синдрому – 45,3 % (n=39).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Своєчасне виявлення та адекватна корекція психоемоційних та метаболічних порушень у дівчаток-підлітків у стресових умовах сприяє профілактиці порушень менструальної та репродуктивної функції.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13461 РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ДОВГОМУ ТА КОРОТКОМУ ПРОТОКОЛАХ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2023-01-05T13:07:11+02:00 І. Я. Підгайна pidhaina.iryna@gmail.com С. В. Хміль klinika_khmil@ukr.net <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток із ендометріоз-асоційованим безпліддям для порівняння ефективності протоколів стимуляції овуляції.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Відповідно до мети ретроспективно проаналізовано загальноклінічні дані у 116 жінок із безпліддям на тлі ендометріозу при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції та групи контролю в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Пацієнтки були поділені на три групи. Першу групу склали 44 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за довгим протоколом з а-ГнРГ. Другу групу склали 42 пацієнтки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за коротким протоколом з ант-ГнРГ. Третю групу порівняння (контроль) склали 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних та загальноклінічних показників жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводили стимуляцію овуляції за дов­гим та коротким протоколами, та пацієнток групи контролю із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям та трубним фактором. До факторів ризику виникнення безпліддя на тлі ендометріозу відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, штучних переривань вагітності, патологічних пологів, запальних захворювань жіночих статевих органів, гормональний дисбаланс, зміни в імунній системі, екологічні чинники та спадковий фактор.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13466 РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D У ЖІНОК З ПОРУШЕННЯМИ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ 2023-01-10T17:54:51+02:00 Л. Є. Лимар lumar@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження </strong>– визначення рівня вітаміну D у жінок з порушеннями менструальної функції (ПМФ) на тлі хронічного стресу (ХС), їх впливу на якість життя (ЯЖ) жінок та його корекція.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 67 жінок репродуктивного віку (від 18 до 48 років) із ПМФ на тлі ХС: ПМФ (аномальними матковими кровотечами); олігоменореєю та дисменореєю. Пацієнток поділили на 2&nbsp;групи залежно від методу лікування. До контрольної групи входило 30&nbsp;жінок з ПМФ без виражених ознак стресорного впливу. Вивчено прояви ПМФ, визначено рівень вітаміну D, показників функції печінки, нирок, оцінено ЯЖ жінок. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Виявлено достовірне зменшення рівня вітаміну D, отримані результати підтверджують літературні дані. У жінок обох груп до лікування спостерігали помірний рівень зниження якості життя. Застосування в комплексній терапії вітаміну D сприяло достовірному підвищенню рівня вітаміну D. У 2-й групі збільшився рівень ЯЖ за рахунок фізичного здоров’я. Отримані результати відповідають літературним даним.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У жінок репродуктивного віку на тлі ХС спостерігають ПМФ у вигляді аномальних маткових кровотеч, олігоменореї, дисменореї. Причому в 76,7 % жінок 1-ї групи та 70,3 % пацієнток 2-ї групи це був дебют проявів ПМФ. У жінок із ПМФ на тлі ХС достовірно знижується рівень 25-ОН вітаміну&nbsp;D у крові. Комплексна терапія з урахуванням дефіциту вітаміну D забезпечує нормалізацію менструальної функції в 72,9 % жінок, тривалу ремісію ПМФ та покращує ЯЖ пацієнток.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13482 КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ПОЛОГІВ У ЖІНОК З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ 2023-01-16T12:12:38+02:00 Л. В. Багній bahnii@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – оцінити клінічний перебіг пологів у жінок з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння різного ступеня.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Було обстежено 98 вагітних жінок з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням. До контрольної групи ввійшли 30&nbsp;практично здорових вагітних. Усіх вагітних поділили на 3 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ): ІА група – 26 вагітних з ІМТ 25,0–29,9 кг/м²; ІВ група – 48&nbsp;вагітних з ІМТ 30,0–34,9 кг/м²; ІС група – 24 вагітних з ІМТ 35,0–39,9 кг/м². Для оцінки наявності й ступеня вираження стеатозу і стеатогепатиту проводили еластографію печінки зі стеатометрією та неінвазивний тест NASH-FibroTest.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Під час аналізу перебігу пологової діяльності передчасні пологи спостерігали в IА групі в 1,7 раза, в ІВ групі – у 2,5 раза, в ІС групі – у 3,1 раза частіше, ніж у контрольній групі (p&lt;0,05), первинна слабкість пологової діяльності виникала в ІА групі в 1,1 раза, в ІВ групі – у 3,1 раза, в ІС групі – у 3,7 раза частіше, ніж у вагітних контрольної групи (p&lt;0,05). Післяпологова кровотеча розвивалася в пацієнток IА групи у 2,3 раза, IВ групи – у 3,7&nbsp;раза, IС групи – в 5,0 разів більше, ніж у вагітних контрольної групи (p&lt;0,05), а клінічно вузький таз діагностували в жінок з надмірною масою тіла у 3,8 раза, у вагітних з ожирінням І ступеня – у 6,2 раза, в пацієнток з ожирінням ІІ–ІІІ ступенів – у 8,3 раза частіше проти контрольної групи (p&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Клінічний перебіг пологів у роділь з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння супроводжується достовірно вищою частотою розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, що позитивно корелюють із зростанням ІМТ та вказують на вагомість неалкогольного стеатогепатиту під час вагітності.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13427 РОЗВИТКОВИЙ СТАТУС ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ДОГЛЯДУ 2022-12-27T15:18:42+02:00 Г. А. Павлишин pavlishin@tdmu.edu.ua І. М. Сарапук sarapukim@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження –</strong> оцінити ефективність активного впровадження елементів нейророзвиткового догляду в передчасно народжених дітей, зокрема його вплив на віддалені наслідки виходжування немовлят, шляхом спостереження та обстеження дітей в катамнезі у скорегованому віці 24–30 місяців.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Дослідження включало оцінку стану розвитку передчасно народжених немовлят, які отримували догляд елементами нейророзвиткового догляду (25 немовлят) порівняно з контрольною групою дітей, які отримували стандартний догляд (25 немовлят). Проводили клінічне обстеження із використанням опитувальників ASQ-3 (Ages and Stages Questionnaire-3rd&nbsp;Edition – Анкета вікових категорій та стадій третьої редакції).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Серед немовлят групи розвиткового догляду в однієї дитини (4 %) в катамнезі діагностовано тяжку неврологічну патологію у вигляді дитячого церебрального паралічу, тоді як у групі стандартного догляду – у 6 дітей (24 %) виявлено ДЦП та розлади аутистичного спектра, р=0,049. За результатами ASQ-3 опитувальника, середній загальний бал за усіма сферами розвитку у дітей з розвитковим доглядом становив 257,67± 23,36, тоді як у групі стандартного догляду показник був достовірно нижчим – 208,53±67,70, р=0,012. Достовірна різниця спостерігалася у передчасно народжених дітей з групи розвиткового догляду і за окремими сферами розвитку порівняно з немовлятами контрольної групи (p&lt;0,05). Спостерігалася достовірна різниця між частотою виникнення затримки у сфері спілкування, дрібної моторики та особистісно-соціального розвитку й соціальної взаємодії серед груп спостереження у скоригованому віці 24–30 місяців. Частота виникнення даних порушень переважала у групі дітей стандартного догляду (p&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Виходжування передчасно народжених немовлят з активним впровадженням елементів нейророзвиткового догляду покращує віддаленні результати виходжування та сприяє зниженню рівня тяжкої патології, що призводить до інвалідності (ДЦП, розладів аутистичного спектра). Нейророзвитковий догляд покращує психомоторний та неврологічний статус передчасно народжених немовлят у скоригованому віці 24–30 місяців, зокрема у сфері спілкування, великої та дрібної моторики та особистісно-соціальному розвитку й соціальної взаємодії.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13225 СИРОВАТКОВІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ПІРИДОКСИНУ, ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ, КОБАЛАМІНУ ТА ГОМОЦИСТЕЇНУ В ДІТЕЙ ІЗ СИНКОПЕ ВНАСЛІДОК ОРТОСТАТИЧНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ 2022-10-02T19:46:30+03:00 Т. А. Ковальчук kovalchuk_tean@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження –</strong> вивчити показники піридоксину (вітамін В<sub>6</sub>), фолієвої кислоти (вітамін В<sub>9</sub>), кобаламіну (вітамін В<sub>12</sub>) та гомоцистеїну у дітей із СВОГ, а також дослідити взаємозв’язки між ними та основними параметрами синкопе.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 46 дітей віком 8–17 років: 23 пацієнти з діагнозом синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії та 23 відносно здорові дитини аналогічного віку. Для діагностики синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії використовували діагностичні критерії Європейського товариства кардіологів (2018). Сироваткові рівні піридоксину, фолієвої кислоти, кобаламіну та гомоцистеїну вимірювали методом кількісного імуноферментного аналізу. Холтерівське моніторування ЕКГ та добове моніторування артеріального тиску були виконані дітям обох груп.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Аналіз вітамінного складу крові у групі синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії дозволив виявити низькі рівні піридоксину (11,3±1,3; 16,1±1,2 мкг/л; р=0,04) та кобаламіну (293,0±19,4; 447,3±22,7 нг/л; р=0,000001), високі показники гомоцистеїну (4,2±0,9; 7,8±0,4 мкмоль/л; р=0,000001) порівняно зі здоровими респондентами. Також у дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії частіше (p&lt;0.05) реєстрували субоптимальний статус (26,1%) та дефіцит піридоксину (17,4%), дефіцит фолатів (39,1 %), субоптимальний статус кобаламіну (52,2 %) та гіпергомоцистеїнемію (59,1 %). Зниження показника кобаламіну супроводжувалося зниженням частоти пульсу впродовж майже всього часу тесту активного ортостазу. Зростання рівнів сироваткового гомоцистеїну характеризувалося підвищенням нічного систолічного артеріального тиску, варіабельності артеріального тиску, індексу часу гіпертензії та індексу площі під графіком для систолічного та діастолічного АТ (p&lt;0.05) за результатами добового моніторування артеріального тиску.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У дітей із діагнозом синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії спостерігаються знижені показники піридоксину та кобаламіну на фоні зростання рівня гомоцистеїну в сироватці крові. Хоча показник фолатів у хворих та здорових дітей не відрізнявся, все ж у групі синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії достовірно частіше спостерігали дефіцит фолієвої кислоти.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13445 РІДКІСНИЙ ВИПАДОК ПОЄДНАННЯ СИНДРОМУ ЕДВАРДСА ТА П’ЄРА РОБЕНА В НОВОНАРОДЖЕНОГО 2023-01-04T13:38:00+02:00 М. Д. Процайло protsaylo@tdmu.edu.ua Н. М. Ярема yarema_nm@tdmu.edu.ua М. М. Орел yarema_nm@tdmu.edu.ua <p>У статті наведено приклад рідкісного поєднання синдрому Едвардса та синдрому П’єра Робена. Якщо перший синдром не давав ніяких шансів на позитивний прогноз життя дитини, то другий, після хірургічної корекції вад розвитку, був сприятливим для подальшого життя малюка. У доступній літературі не описано таких поєднань цих синдромів. Серед описаних множинних вад розвитку кістяка дитини при даному синдромі ми виявили раніше не описані такі деформації – аплазію малогомілкових кісток, гіпоплазію наколінників, тяжкі деформації гомілок – антикурвацію, гіпоплазію задньої групи м’язів гомілок. Можливо, більше клінічних спостережень такого поєднання цих захворювань буде підґрунтям для виокремлення нової нозологічної одиниці спадкової недуги.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13446 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБИ ЛАЙМА ТА КЛІЩОВОГО ЕНЦЕФАЛІТУ В УКРАЇНІ 2023-01-04T13:50:49+02:00 С. О. Никитюк androx@tdmu.edu.ua Т. В. Гаріян garijantv@tdmu.edu.ua С. С. Левенець levenetsss@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначення сучасних механізмів профілактики хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в дітей (як специфічних, так і неспецифічних).</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Здійснено пошук та аналіз доступних літературних джерел бази PubMed, використовуючи комбінацію ключових слів «хвороба Лайма в дітей», «профілактика хвороби Лайма».</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Визначено сучасні механізми профілактики хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в дітей. Вказано на необхідність звернення до сімейного лікаря для антибіотикопрофілактики хвороби Лайма після укусу кліща або у випадку виявлення наповненого кров’ю іксодового кліща, який знаходився на тілі дитини не менше 32 годин. Найефективнішим методом профілактики в дітей є імунізація проти кліщового енцефаліту та хвороби Лайма.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Необхідно підвищувати обізнаність медичної спільноти щодо даної проблеми шляхом включення сучасної інформації у навчальні програми для студентів, проведення навчальних семінарів, конференцій, переривчастих курсів для інтернів та практичних лікарів.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/13447 ПЕРСПЕКТИВИ ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ МЕДИЦИНИ 2023-01-04T13:59:37+02:00 М. Д. Процайло shornomudz_ib@tdmu.edu.ua І. Б. Чорномидз protsaylo@tdmu.edu.ua І. М. Горішний gorishniy@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження – </strong>ознайомлення з сучасними тенденціями, методами лікування та профілактики онкологічних хворих у нових сферах медицини – генетиці, імунології, валеології, дієтології.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Були використані публікації за останні десять років, які відображають новітні революційні погляди на етіологію раку та можливі розробки ефективніших методів боротьби з цією смертельною хворобою.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Домінуючим методом лікування онкологічних недуг, на даний момент, є класична тріада засобів, яку називають «золотим» стандартом лікування раку. Променева терапія, хіміотерапія та хірургія ефективні тільки на ранніх стадіях пухлини, коли вона невелика і не має метастазів. Здебільшого, цей стандарт не задовольняє ні медиків, ні пацієнтів, тому пошуки інших методів терапії в останній час розвивається надзвичайно інтенсивно. Нові сфери медицини, особливо генетики, імунології розкрили величезні сподівання в боротьбі з раком. Адже класичні методи мають дуже багато побічних реакцій, так опромінення вбиває не тільки пухлину, але й здорову тканину. Різні способи локального опромінення не дають бажаного результату, особливо коли мутовані клітини поширилися по усьому організму. Інколи трапляються форми раку, які не чутливі до опромінення, тому збільшують дозу радіації, викликаючи ознаки променевої хвороби – нудоту, блювання, слабість, анемію, депресію, інгібіцію імунної системи. Те саме стосується хіміотерапії. Після декількох курсів хіміотерапії ефективність лікування зменшується, що вимагає збільшення дози цих препаратів, які токсичні для організму. Селективне введення цих препаратів у пухлину не завжди можливе і безпечне. Ефективність хірургічного лікування можливе тільки в комбінації з попередніми методами. Зазвичай у дітей не використовують ампутацій кінцівок, замінивши їх сегментарними резекціями. Але якщо пухлина велика, то ампутація здійснюється.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Рівень сучасної медицини дасть можливість повністю або частково замінити три класичні методи лікування раку – хіміотерапію, радіотерапію, онкологічну хірургію на генну інженерію, імунотерапію та вакцинотерапію.</p> 2022-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології