https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/issue/feed Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології 2022-05-04T21:02:11+03:00 Boichuk Alla Volodymyrivna journal-appag@tdmu.edu.ua Open Journal Systems <p><em>Науково-практичний журнал заснований у 2008 році, видається 2 рази на рік, присвячений актуальним проблемам сучасної медичної науки в галузі акушерства, гінекології та педіатрії. Оригінальні наукові роботи проходять рецензування провідних міжнародних фахових науковців. Журнал атестовано Державною атестаційною комісією (ДАК) України та включено до спеціалізованих наукових видань України в галузі медичних наук. У виданні можуть бути опубліковані результати дисертаційних робіт. <span style="background-color: transparent;">Свідоцтво про державну реєстрацію: серія </span><span lang="EN-US" style="background-color: transparent;">KB</span><span lang="RU" style="background-color: transparent;">№ 13686-2660</span></em><br><em><span lang="RU" style="background-color: transparent;"><strong>ISSN 2415-301X (Online), ISSN 2411-4944 (Print), ICV = 64.99, ICV 2018 = 66.05</strong></span></em></p> https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12606 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ВАГІТНИХ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ 2021-12-13T18:52:47+02:00 Л. В. Багній bahnii@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – оцінити функціональний стан печінки у вагітних з НАЖХП у вагітних залежно від індексу маси тіла.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Обстежено 98 вагітних жінок з НАЖХП на стадії НАСГ у поєднанні з ожирінням. Вік обстежених жінок коливався від 21 до 35 років (середній вік 30,5±1,5 роки). Контрольна група склала 30 практично здорових вагітних. В залежності від індексу маси тіла (ІМТ) всі обстежені жінки розподілені на три групи: І група – вагітні з надмірною масою тіла, ІІ група – вагітні з ожирінням І ступеня, ІІІ група – вагітні з ожирінням ІІ ступеня. Оцінювались основні клініко-біохімічні синдроми (астено-вегетативний, диспептичний,больовий, цитолітичний, холестатичний, мезенхімально-запальний, печінково-клітинної недостатності).</p> <p><strong>Результати. </strong>Під час проведення неінвазивної діагностики печінки виявлено тенденцію до зростання ступеня стеатозу в обстежених групах в залежності від підвищення індексу маси тіла. За результатами Steato-test найвищий показник спостерігався у жінок ІІІ групи, що у 1,38, 1,2 та 4,2 рази перевищував результати обстежених вагітних І та ІІ груп та групу контролю (p&lt;0,05). Аналогічно, NASH-test: у вагітних з НАСГ на тлі ожиріння ІІ-III ступеня перевищив у 1,54 рази отримані дані серед жінок І групи, у 1,11 рази серед пацієнток ІІ групи та у 4,5 разів результати серед контрольної групи (p&lt;0,05).</p> <p>При порівнянні клінічних проявів НАЖХП у вагітних найвища частота спостерігається у групі обстежених жінок з вираженим ожирінням в порівнянні з групою пацієнток з помірним ожирінням та надмірною масою тіла: симптоми астеновегетативного синдрому (підвищена стомлюваність, порушення сну, емоційна лабільність, зниження та підвищення апетиту) виявлені відповідно у 91,6,0 %, 79,1 % та 61,5 % пацієнток (р&lt;0,05), прояви диспепсії (закрепи, нудота, метеоризм) – у 87,5 %, 54, % та 34,6 % пацієнток (р&lt;0,05), відчуття важкості або помірна болючість у правому підреберʼї – у 62,5 % 50 % та 30,7 % пацієнток відповідно (р&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки</strong>. У вагітних жінок спостерігається маніфестація клінічних проявів НАЖХП, що залежить від збільшення ІМТ. Встановлено, у вагітних з НАЖХП порушення функціональної здатності печінки печінки виникає вже на фоні ожиріння І ступеня, що може розглядатись як ранній маркер розвитку стеатогепатиту.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12605 ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ PRP-ТЕРАПІЇ У ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ 2021-12-13T18:33:11+02:00 О. Г. Бойчук L.Bojchuk@gmail.com У. С. Дорофеєва dus@intersono.ua <p><strong>Мета дослідження – </strong>підвищити якість та кількість отримуваних ооцитів у лікувальних циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок старшого репродуктивного віку шляхом введення аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у яєчники.</p> <p><strong>Матеріали та методи</strong>. У дослідженні взяли участь 63 жінки репродуктивного віку (43 пацієнтки з безпліддям, підготовлених до проведення ДРТ, і 20 здорових жінок). Загальноклінічні методи дослідження включали в себе аналіз даних анамнезу, субʼєктивних скарг, обʼєктивне дослідження органів репродуктивної системи. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за даними рівнів гонадотропних та стероїдних гормонів у плазмі крові методом ІФА. Визначення зазначених показників проводили із застосуванням стандартних методик.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Оваріальний резерв ми визначили як важливу складову репродуктивного потенціалу жінки, яка характеризує функціональний стан репродуктивної системи та оцінюється за допомогою біохімічних та ультразвукових параметрів. У жінок, старших 35 років, відбувається редукція фолікулярного апарату зі зменшенням числа та розмірів примордіальних та дозріваючих фолікулів, фіброзом кіркового шару, асоційованим із фіброзом стінок судин, кістозна атрезія дозріваючих форм. На основі патоморфологічного дослідження пацієнток із безпліддям ми вивчили патоморфогенез оваріальної дисфункції, в якому провідну роль відіграє дистрофічно-атрофічна перебудова фолікулярного апарату, асоційована з розвитком фіброзу органа, що має пряму кореляцію з віком пацієнток. Застосування аутологічної плазми за рекомендованою методикою дозволило достовірно збільшити число ооцитів та покращити результативність ДРТ.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Отримані дані свідчать, що якість оваріальної відповіді стимуляції у жінок, старших 35 років, визначається станом оваріального резерву пацієнток. Саме стан оваріального резерву повністю відображає прогноз ефективності ДРТ та отримання бажаної вагітності. Висока ефективність та безпека застосовуваної методики дозволяють рекомендувати її до широкого використання у лікуванні безпліддя у жінок.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12764 ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА СІМЕЙНОГО АНАМНЕЗУ В ЖІНОК ІЗ ТЯЖКОЮ ФОРМОЮ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ 2022-02-20T21:33:01+02:00 М. І. Гламадза marina07glamazda@gmail.com С. І. Регеда regedas@gmail.com І. М. Шакало iryna.shakalo@gmail.com Т. І. Кваша tamarakvasha@gmail.com <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчення особливостей способу життя та сімейного анамнезу в жінок репродуктивного віку з тяжкою формою морбідного ожиріння (МО).</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено аналіз за спеціально розробленою анкетою 180 пацієнток віком від 23 до 45 років із МО, які звернулися у відділення ендокринної гінекології. Основну групу становили 130 жінок із МО. До контрольної групи увійшли 60 здорових жінок того ж віку. Вивчаючи характер зайнятості та рівень освіченості досліджуваних жінок, ми не виявили відмінностей за рівнем освіти, однак звертає на себе увагу вища частка жінок, які відмічали високий рівень відповідальності та стресу на роботі (саме в групі жінок із МО), порівняно з групою контролю. Пацієнтки з МО частіше відмічали наявність стресових ситуацій у сім’ї, психотравмувальних чинників протягом всього життя, починаючи з періоду пубертату. Тобто, дані жінки в період становлення репродуктивної функції вступали вже з порушеною нейроендокринною регуляцією.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Аналіз самооцінки груп спостереження показав, що незадоволеними собою були кожна друга жінка з МО незалежно від віку – 78 (60,0 %) та лише 11 жінок (18,3 %) із групи контролю. Аналіз способу життя пацієнток досліджуваних груп показав, що кожна друга жінка з МО, незалежно від віку, мала низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням в харчуванні простих вуглеводів порівняно з жінками контрольної групи. Порушення харчової поведінки було виявлено майже у кожної жінки з МО. Більшість пацієнток із МО частіше скаржилась на нестачу сну внаслідок його порушень, в тому числі через апное. Порушення сну відмічали 67 (51,53 %) пацієнток основної групи та 10 жінок із групи контролю (16,66 %). Аналіз показників щодо рівня фізичної активності показав, що більшість жінок із МО вела малорухливий спосіб життя, на відміну від пацієнток групи контролю. Також у пацієнток із МО під час опитування було виявлено суттєве переважання частоти перинатальних факторів, що створюють умови для розвитку метаболічного синдрому (МС) у подальшому житті.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність у пацієнток МС і ожиріння як основної його складової зменшує відчуття задоволеності собою, можливості самореалізації та спотворює психоемоційний статус. Крім того, пацієнтки з МО частіше відмічають низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням у харчуванні простих вуглеводів та вживанням більше двох порцій алкоголю, а також активне куріння. Аналіз анамнестичних даних щодо факторів ризику розвитку МО в обстежених жінок показав спадкову схильність до ожиріння. Вивчення клініко-соціальних особливостей жінок із МО показало набагато більшу насиченість їх існування стресогенними факторами, умовами життя, що потребують постійного напруження механізмів психічної та фізичної адаптації.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12592 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ 2021-12-11T21:09:48+02:00 С. М. Геряк geryak_svitlana@ukr.net О. І. Олексяк oleksiakoi@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження –</strong> проаналізувати особливості перебігу акушерських ускладнень в залежності від функціонального стану дихальної системи у вагітних з хронічним обструктивним захворюванням легень.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 47 вагітних жінок із ХОЗЛ. Вагітні з основної групи залежно від ступеня бронхообструкції були поділені на ІА (23 жінки з легким ступенем бронхообструкції) та ІБ (24 жінки з помірним ступенем бронхообструкції) підгрупи. Контрольну групу склали 28 практично здорових вагітних жінок. Проведено порівняльний аналіз акушерських ускладнень, встановлено зміни функціональнго стану дихальної системи, що відіграють роль у розвитку цих ускладнень.</p> <p><strong>Результати. </strong>При обстеженні вагітних із ХОЗЛ основної групи спостерігалася виражена тенденція до прогресування у них в другій половині вагітності симптомокомплексу, який характерний для ХОЗЛ: хронічний кашель (34,8 % у ІА та 62,5 % у ІБ підгрупі), задишка (34,8 % та 41,7 % відповідно), виділення мокротиння (26,1 % та 37,5 % відповідно), відчуття стиснення в грудях (21,7 % та 33,3 % відповідно) (р0,05).</p> <p>Зі зниженням показників зовнішнього дихання відмічали вищу частоту розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у цих пацієнток. Найчастіше мале місце дисфункція плаценти (56,5 % у ІА та 66,7 % у ІБ підгрупі), загроза передчасних пологів (у 34,8 % та 54,2 % відповідно), СЗРП (у 13,0 % та 16,7 % відповідно), мала вага дітей при народженні (30,4 % та 41,7 % відповідно) (р≤0,05).</p> <p><strong>Висновки. </strong>У вагітних жінок з ХОЗЛ в другій половині гестації спостерігається погіршення функції зовнішнього дихання, яке супроводжується збільшенням частоти акушерських та перинатальних ускладнень, що потребує розробки сучасних підходів до ведення таких пацієнток з метою попередження акушерської патології.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12608 НЕРВОВО-СУДИННА АДАПТАЦІЯ ЖІНОК ІЗ ДОБРОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ ЯЄЧНИКІВ І АКУШЕРСЬКИМИ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ 2021-12-13T19:17:38+02:00 О. Г. Бойчук L.Bojchuk@gmail.com Д. Я. Гулій Dana3252@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– проведення аналізу психоемоційного стану жінок із доброякісними пухлинами яєчників на тлі акушерських та перинатальних ускладнень.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Ми комплексно обстежили 67 вагітних із доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників, які було виявлено до вагітності або у І триместрі гестації (основна група), та 50 вагітних без новоутворень яєчників та іншої тяжкої гінекологічної чи соматичної патології, які склали контрольну групу. Визначали вегето-судинні характеристики, особливості психоемоційного стану, особистісної та реактивної тривожності, наявність ознак депресії та якість життя у вагітних. За допомогою ліцензованої програми SPSS v.21 проведено статистичну обробку даних, вписаних в електронні таблиці Excel-2010. Паралельно зa пошуковими системами Pubmed, Google Scholar, Sciencedirect, Webcardio проведено аналіз літературних джерел із даної тематики за останні 5 років.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Депресивні стани часто виникають як реакція на хвороби, постійні стреси, а з іншого боку, самі можуть бути причиною соматичних проявів та різних ускладнень. За нашими даними, згідно зі шкалою Е. Бека, прояви депресії практично не відмічаються у здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (90,0 %), тоді як серед пацієнток із доброякісними новоутвореннями яєчників ознаки депресії різної тяжкості вже відмічають більше третини жінок (37,3 %, р&lt;0,05), а серед пацієнток із гестаційними ускладненнями таких переважна більшість: 72,1 % проти 24,5 % у підгрупі 2 (р&lt;0,05). Ще більший відсоток жінок основної групи показав високий рівень ситуативної тривожності, яка відповідає рівню стресу і реакції на нього у даний момент: 40,3 % пацієнток основної групи проти 22,0 % жінок контрольної групи (р&lt;0,05).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Отже, нами встановлено у вагітних із доброякісними новоутвореннями яєчників та гестаційними порушеннями високу частоту виражених проявів синдрому вегето-судинної дисфункції.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12884 КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ПОРУШЕНЬ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ 2022-05-03T19:08:59+03:00 Л. Є. Лимар l.lymar@ukr.net Н. А. Лимар l.lymar@ukr.net І. М. Маланчин l.lymar@ukr.net В. М. Мартинюк l.lymar@ukr.net <p><strong>Мета дослідження –</strong> визначити вплив комплексної терапії з використанням інозитолів на менструальну функцію у жінок із порушеннями менструальної функції (ПМФ) на тлі метаболічного синдрому (МС).</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 76 жінок репродуктивного віку від 18 до 43 років із ПМФ на тлі МС, а саме: олігоменореєю та дисменореєю. У контрольній групі було 30 жінок із ПМФ без МС. Вивчено прояви ПМФ, визначено рівень білкових фракцій, холестерину, трансаміназ при МС.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Пацієнток поділено на 2 групи залежно від методу лікування. Виявлено достовірне зниження альбуміну, підвищення холестерину, трансаміназ, високі показники індексу маси тіла (ІМТ). Отримані результати підтверджують літературні дані. У жінок обох груп до лікування спостерігали ожиріння. Застосування в комплексній терапії інозитолу сприяло достовірному зниженню рівня холестерину, трансаміназ, підвищенню рівня альбуміну. У 2-й групі знизився ІМТ до нормального рівня. Отримані результати відповідають літературним даним.</p> <p><strong>Висновки</strong>. У жінок репродуктивного віку на тлі МС спостерігаються порушення менструальної функції, а саме: олігоменорея та дисменорея. У жінок із ПМФ на тлі МС спостерігається підвищення рівня холестерину, АлАТ, АсАТ, ГГТ в крові, що свідчить про порушення функції печінки. Комплексна терапія з використанням інозитолу забезпечує зниження ІМТ до 25,0 кг/м<sup>2</sup> у 65,9 % жінок та у 90,2 % відновлює нормальний менструальний цикл.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12738 ПУХЛИНОПОДІБНІ УРАЖЕННЯ ЯЄЧНИКІВ У ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ: КОМПЛЕКСНЕ УЛЬТРАЗВУКОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ 2022-02-12T18:41:33+02:00 О. Н. Надашкевич prof.nadashkevich@yahoo.com І. О. Макагонов igormakagonov@gmail.com Ю. О. Мицик Kaf_urology_FPGE@meduniv.lviv.ua А. Р. Вергун plagiamail@meta.ua М. О. Заремба emergencyhospital_uoz_lviv@ukr.net О. М. Вергун plagiamail@meta.ua О. О. Заремба 1kmkl_uoz.lviv@ukr.net Ю. М. Мацях yuriy.mazyakh31g@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити ефективність застосування гормональної і негормональної терапії у пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників, комплексної ультразвукової діагностики з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії, частоту рецидивів кіст після лікування протягом року на основі аналізу літературних джерел і власного клінічного досвіду.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Нами проаналізовано результати комплексного ультразвукового обстеження та лікувальні підходи до ведення 130 пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників та обстежено 28 соматично здорових жінок фертильного віку, які не мали в анамнезі запальних процесів у малому тазу, оперативних втручань на яєчниках та порушень репродуктивної функції і служили групою контролю. Середній вік обстежених пацієнток із пухлиноподібними ураженнями яєчників становив: в основній групі – (29,0±0,5) року, у групі порівняння – (27,0±0,5) року, у контрольній – (28±0,5) року. Лікувальні заходи хворих основної групи (65 жінок) включали гормональні препарати залежно від виду пухлиноподібного ураження яєчників: за наявності фолікулярних кіст використовували комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону, ендометріоїдних кіст – комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 2 мг дієногесту. У лікуванні кіст жовтого тіла застосовували гестагенний препарат – дидрогестерон по 20 мг на добу з 16-го по 25-й день менструального циклу протягом 3 місяців. Пацієнткам групи порівняння (65 хворих) призначали комплексну протизапальну терапію: індивідуально підібраний курс антибактеріальних засобів після бактеріологічного дослідження вмісту цервікального каналу для виявлення збудника інфекції і визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків, нестероїдні протизапальні препарати, спазмолітики, розсмоктувальну терапію (ректальні свічки «Дистрептаза» протягом 9 днів).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Основні скарги обстежених в обох вибірках мали подібний характер. У 75 (57,69 %) пацієнток спостерігали порушення менструального циклу: короткотривалу вторинну аменорею відзначено у 54 (41,54 %) хворих, аномальні маткові кровотечі – у 21 (16,15 %). При потребі для диференційної діагностики проводили роздільні діагностичні вишкрібання. У 39 (30 %) обстежених спостерігали больовий синдром різної інтенсивності, диспареунію відмічали у 3 (2,31 %) випадках. У 13 (10 %) жінок скарг не було. Вони звернулися у жіночі консультації з метою профілактичного огляду. Після лікування відзначено відсутність больового симптому у 80 % хворих групи порівняння та у 95 % основної групи. За даними доплерометрії, спостерігали покращення кровообігу в малому тазу у хворих основної групи, що було додатковим фактором, який сприяв зниженню больової симптоматики. Оцінка біоценозу піхви пацієнток основної групи та групи порівняння вказувала на значне зменшення бактеріальної контамінації слизових оболонок статевих органів у групі порівняння. Констатовано нормалізацію менструального циклу, та зникли скарги на диспареунію у 100 % жінок обох клінічних груп. Після курсу терапії рівні фолікулостимулюючого та лютеїнізуючих гормонів на 14-й день циклу в 43 (66,15 %) хворих групи порівняння та у 65 (100 %) пацієнток основної групи відповідали показникам жінок у групі контролю. Тенденція до нормалізації рівнів естрадіолу протягом менструального циклу спостерігалась у 100 % жінок основної групи, тоді як у групі порівняння характер секреції гормону залишався без змін. Стверджено нормалізацію рівнів прогестерону в обох клінічних групах хворих. Комплексна ультразвукова діагностика з використанням кольорового доплерівського картування і спектрального аналізу кровотоку, на нашу думку, має бути обов’язковим етапом алгоритму обстеження даного контингенту хворих. Наведено клінічний досвід застосування гормонального і негормонального лікування пухлиноподібних уражень яєчників у жінок фертильного віку.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Стверджено, що гормональна терапія порівняно з негормональною демонструє більшу ефективність щодо нормалізації гормонального гомеостазу та оптимізації функціональних зв’язків гіпоталамо-гіпофізарної системи й демонструє дещо вищу ефективність відносно ліквідації скарг, регресу пухлиноподібних уражень яєчників та відносно невеликий відсоток рецидивів протягом року спостереження порівняно з терапією зі включенням комплексу антибактеріальних і розсмоктувальних засобів, нестероїдних протизапальних препаратів та спазмолітиків, проте вибір засобів терапії для лікування пухлиноподібних уражень яєчників у жінок фертильного віку потребує індивідуалізації. Вважаємо, що ультразвукове сканування органів малого таза з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії – неінвазивний метод дослідження, який має бути обов’язковим етапом алгоритму обстеження хворих із пухлиноподібними ураженнями яєчників, кольоровою доплерівською ультрасонографією візуалізується кровотік у солідному компоненті або перетинках оваріального новоутворення, що дозволяє виявити новоутворення яєчників при його мінімальних розмірах (починаючи з 2 см у діаметрі), конкретизувати вміст, наявність розростань на капсулі, провести топічну діагностику та виявити супутню патологію, диференціювати вид патологічного процесу.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12762 СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ВТОРИННИМ НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МЕТРОПЛАСТИКИ 2022-02-19T22:42:17+02:00 І. В. Оренчук orenchukigor777@gmail.com О. Г. Бойчук L.Bojchuk@gmail.com <p><strong>Мета</strong> <strong>дослідження </strong>– зʼясувати ризик виникнення вторинного безпліддя після гістероскопічної метропластики внаслідок перегородки матки.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Ретроспективно проаналізовано 102 медичні картки пацієнток із матковою перегородкою, які перенесли гістероскопічну метропластику протягом 2018–2021 рр. Ретроспективне одноцентрове когортне дослідження включало жінок з анамнезом принаймні двох викиднів, які були повʼязані з перегородкою матки до гістероскопічної метропластики. Базові дані пацієнток порівнювали з даними пацієнток, які завагітніли, і тих, хто залишився безплідним через 1 рік після проведення гістероскопічної метропластики. Дані аналізували за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. За допомогою ліцензованої програми SPSS v.21 проведено статистичну обробку даних, вписаних в електронні таблиці Excel-2010. Паралельно за пошуковими системами Pubmed, Google Scholar, Sciencedirect, Webcardio проведено аналіз літературних джерел із даної тематики за останні 5 років.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Частота вагітностей, що настали після хірургічної корекції, становила 83,9 % (26/31), загальна кількість живонароджуваності на одне оперативне втручання склала 80,6 % (25/31), а загальна живонароджуваність на вагітність становила 96,2 % (25/26). Порівняння вагітних (26) і безплідних (пʼять) жінок після гістероскопічної метропластики не виявило істотної різниці в кількості попередніх викиднів, особливостях лікування безпліддя в минулому, в анатомічному розташуванні внутрішньоматкової перегородки або наявності залишкової післяопераційної перегородки. Отже, у жінок пізнього репродуктивного віку із внутрішньоматковою перегородкою наслідком гістерорезектоскопії є настання вагітності у 83,9 % та народження живої дитини у 80,6 %.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Не можна чітко стверджувати негативний вплив хірургічного лікування перегородки матки у жінок пізнього репродуктивного віку, оскільки зберігається висока живонародженість. Дані дослідження вказують на те, що застосування гістероскопічної метропластики не корелює з розвитком вторинного непліддя. Саме пізній репродуктивний вік може сприяти розвитку таких змін. Отже, забезпечення раннього хірургічного втручання та проведення достатнього обʼєму допоможуть досягти бажаних результатів для фертильності.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12763 ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ РЕПРОДУКТИВНИМИ ВТРАТАМИ ТА ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ЕНДОМЕТРІЯ 2022-02-20T00:39:00+02:00 І. К. Орішчак Irynahenyk@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити особливості формування гіперпластичних процесів у жінок репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями та визначити взаємозвʼязок між гістологічним статусом та гормональними і метаболічними параметрами організму в указаного контингенту пацієнток.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток із безпліддям віком від 25 до 45 років із гіперплазією ендометрія та сформовано досліджувані групи: першу групу склали 35 пацієнток з гіперплазією ендометрія на тлі гіпотиреозу, другу групу – 25 осіб із гіперплазією, поєднаною із аутоімунним тиреоїдитом. Основою для включення у групу порівняння стала діагностика виключно гіперплазії ендометрія без верифікації екстрагенітальної патології – 30 пацієнток. До контрольної групи увійшли 20 жінок із контингенту умовно здорових осіб без гінекологічної патології.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> У двох основних групах вагомою була частка поєднання гіперплазії ендометрія з міомою матки (20,0 та 10,0 % відповідно) та аденоміозом (28,3 та 13,3 % відповідно, р&lt;0,05), тоді як гіперплазію ендометрія та поліпоз частіше (у 1,5 раза) відмічали у групі порівняння (51,7 та 76,6 % відповідно). За наявності дисфункції щитоподібної залози у пацієнток із патологією ендометрія характерним є збільшення рівня ТТГ, зниження рівня Т4в, а також більш високий титр АТ-ТПО, АТ до тиреоглобуліну та низькі показники Т4в, що вказує на десинхронізацію тиреоїдного синтезу у випадку гіпотиреозу і вимагає медикаментозної корекції. Представлені усереднені дані рівнів гонадотропних і стероїдних статевих гормонів у сироватці крові демонструють порушення нормального ритму секреції ФСГ, ЛГ та пролактину зі зростанням даного параметра у 2,7 раза проти даних контролю (p&lt;0,05), тестостерону – в 1,8 раза, ДГЕА – у 1,7 раза, без достовірних відхилень у двох основних групах.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Дані комплексного обстеження стану щитоподібної залози дозволили встановити частоту тиреоїдної патології у 67,8 %. Поєднання гіперплазії ендометрія та гіпотиреозу асоціюється із коморбідністю проліферативних процесів (міома, аденоміоз), із більш вираженою андрогенізацією, що більшою мірою сприяє зростанню частки інсулінорезистентності, метаболічних порушень та дисліпідемії. При дефіциті тиреоїдних гормонів у пацієнток виявлено дисбаланс гонадотропної функції гіпофіза із зниженням стероїдогенезу та розвитком недостатності лютеїнової фази та функціональної гіперпролактинемії.</p> 2022-05-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12607 АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОВИХ МОЛЕКУЛЯРНИХ МАРКЕРІВ 2021-12-13T19:04:45+02:00 Д. А. Покровенко dasha2389@yahoo.com М. В. Медведєв medvedev.mv@gmail.com <p><strong> Мета дослідження – </strong>підвищити ефективність комплексного лікування зовнішнього генітального ендометріозу шляхом створення алгоритму з урахуванням особливостей клітинно-молекулярних маркерів.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Все дослідження включило в себе чотири основні етапи: огляд літератури, ретроспективне дослідження ефективності медикаментозної терапії ендометріозу, проспективне дослідження з визначенням експресії мікро-РНК let-7 та mir-9 у сироватці крові жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом (далі ЗГЕ) різного ступеня тяжкості порівняно із групою контролю, розробку та перевірку ефективності нового алгоритму з урахуванням мікро-РНК let-7 та маркерів оваріального резерву (АМГ, КАФ). В основній проспективній частині досліджено зразки сироватки крові 88 жінок репродуктивного віку (від 21 до 45 років): контрольної групи жінок, які не мали даних за ендометріоз, у яких було проведено лапароскопічне втручання з іншого приводу, і групи ендометріозу, яку було поділено на дві підгрупи за класифікацією ASRM I–II і III–IV стадій. Останнім етапом було створення нового алгоритму на основі вже існуючих із використанням клітинно-молекулярних маркерів та перевірка його ефективності (група перевірки ефективності алгоритму, n=32).</p> <p><strong> Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Проведений аналіз за Манном – Уїтні показав достовірну різницю показників мікро-РНК let-7 між групами пацієнток з ендометріозом і пацієнток із групи контролю. На основі отриманих даних ROC-аналіз продемонстрував переваги мікро-РНК let-7 (чутливість, специфічність, прогностична цінність позитивних і негативних результатів) порівняно з мікро-РНК mir-9 та раковим антигеном CA-125. Медіана значення показника мікро-РНК let-7 склала 4,43 (0,88; 17,77), mir-9 – 0,11 (0,04; 0,56) (p&gt;0,05), у групі дослідження 1 середнє значення let-7 8,43±2,41; у групі 2 – 3,96±1,28 (ДІ 95 %); таким чином показник експресії мікро-РНК let-7 «4» було обрано для застосування в новому алгоритмі.</p> <p>При оцінці ефективності алгоритму рівень антимюллерового гормону до лікування в групі перевірки алгоритму становив 1,03±0,22 та після – 0,98±0,19 (р=0,35), кількість антральних фолікулів – 9,84±1,83 та 8,97±1,65 відповідно (р=0,24). Таким чином, у пацієнток, які пройшли через новий алгоритм, вдалось зберегти показники оваріального резерву та отримати ефект у зменшенні больового синдрому. Час до початку лікування зменшився в групі алгоритму в 4 рази завдяки використанню нового додаткового біомаркера (р=0,001).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Розроблений алгоритм із включенням нового неінвазивного біомаркера ЗГЕ дозволяє покращити діагностику цього захворювання та обрати ефективний метод лікування на початкових стадіях захворювання, зберегти оваріальний резерв у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом завдяки диференційованому підходу до лікування. Мікро-РНК let-7 має кращі показники чутливості, специфічності, позитивних та негативних прогностичних значень, ніж раковий антиген СА-125.</p> 2021-12-15T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12887 ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ В ДІВЧАТ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ 2022-05-03T22:08:31+03:00 А. А. Синкіна nikitina1med@gmail.com І. М. Нікітіна nikitina1med@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначення частоти та структури гінекологічної захворюваності та порушень менструальної функції у дівчат підліткового віку на тлі метаболічного синдрому. Доведена роль жирової тканини у регуляції менструального циклу як одного з гормонопродукуючих органів. Порушення в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковому комплексі на тлі метаболічного синдрому маніфестують симптомами дисфункції репродуктивної системи. Крім того, спостерігається кореляційна залежність між індексом маси тіла та вираженням менструальної дисфункції.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Гінекологічна захворюваність у дівчат-підлітків із метаболічним синдромом характеризується збільшенням частоти порушень менструального циклу у 21–33 % випадків, що виявляється у вигляді дисменореї, аномальних маткових кровотеч, недостатності лютеїнової фази, ановуляції, безпліддя. Олігоменорея спостерігається у 60 % пацієнток, аменорея – у 28,3 %, маткові кровотечі – у 48,3 %. У цих дівчат на тлі хронічної ановуляції розвиваються проліферативні процеси в ендометрії. Раннє виявлення та адекватна корекція метаболічних і менструальних порушень можуть суттєво вплинути на прогноз та наслідки метаболічного синдрому для здоров’я дівчат підліткового віку.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12604 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ДРТ І ВИКОРИСТАННЯМ АКУШЕРСЬКОГО РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО ПЕСАРІЮ 2021-12-13T17:26:54+02:00 М. О. Франчук franchukmo@tdmu.edu.ua Л. М. Маланчук malanchuk@tdmu.edu.ua О. А. Франчук franchuk@tdmu.edu.ua В. М. Мартинюк martynjukvm@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong><strong> –</strong> вивчити анамнестичні особливості, частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із багатоплідною вагітністю (БВ) після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), оцінити результати перебігу гестації після встановлення акушерського розвантажувального песарію з метою попередження невиношування вагітності та передчасних пологів.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено аналіз 35 жінок із БВ із застосуванням ДРТ. Вивчали анамнестичні дані, перебіг вагітності та результати УЗД стану плодів і шийки матки. Пацієнткам було встановлено акушерський розвантажувальний песарій у термін вагітності 16–20 тижнів із профілактичною метою.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> За допомогою вивчення анамнестичних даних у жінок із БВ після ДРТ встановлено ряд соматичних та гінекологічних патологій, що могли вплинути на перебіг вагітності та внутрішньоутробний стан плодів. У 13 (37,1 %) вагітних виявлено захворювання сечовидільної системи, у 7 (20 %) – очей (міопія), у 5 (14,2 %) – серцево-судинної системи, у 3 (8,5 %) – шлунково-кишкові розлади, у 2 (5,7 %) – захворювання органів дихання з ознаками легеневої недостатності. Патології, що могли вплинути на перебіг вагітності: у 28 (80 %) пацієнток – плацентарна дисфункція, у 18 (51,4 %) – анемія, у 12 (34,2 %) – багатоводдя плодів, у 8 (22,8 %) – прееклампсія. За даними цервікометрії, ІЦН (вкорочення шийки матки до &lt;25 мм) діагностовано у 2 (5,7 %) жінок. У 15 (42,8 %) пацієнток на період гестації було встановлено загрозу переривання вагітності, у 20 (57,1 %) – загрозу передчасних пологів. Із метою попередження переривання вагітності цим пацієнткам в оптимальний термін (16–20 тижнів вагітності) встановили акушерський розвантажувальний песарій. Родорозрішення у всіх 35 (100 %) обстежуваних жінок відбулось при доношеній вагітності (37–39 тижнів): у 2 (5,7 %) – вагінальними пологами, у 33 (94,3 %) – плановим кесаревим розтином за показаннями. У 3 (8,5 %) пацієнток народились діти з низькою масою тіла: в однієї – одне немовля у зв’язку з порушенням фетоплацентарного комплексу, в другої – один плід із двійні з дискордантним розвитком, в третьої – обидва новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у зв’язку з перенесеним матір’ю COVID-19 у терміні 28–29 тижнів вагітності.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Перебіг БВ після застосування ДРТ має високий ризик щодо розвитку ряду материнських та перинатальних ускладнень. Застосування розвантажувального акушерського песарію дозволяє пролонгувати вагітність до оптимальних термінів для родорозрішення і зрілості плодів.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12425 ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ МІКРОНІЗОВАНИМ ПРОГЕСТЕРОНОМ. ОЧІКУВАНІ ТА РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ 2021-10-13T12:14:18+03:00 Д. А. Хасхачих docdhas@gmail.com В. О. Потапов potapov250352@gmail.com Г. О. Кукіна galynakukina@gmail.com <p><strong>Мета дослідження –</strong> виявити вплив експресії рецепторів до прогестерону на ефективність лікування гіперплазії ендометрія без атипії у жінок репродуктивного віку та встановити ефективність лікування у групах із низькою та високою рецептивністю ендометрія.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Було проведено проспективне когортне дослідження у 45 пацієнток репродуктивного віку (25–38 років) з аномальними матковими кровотечами (АМК). Контрольну групу склали 15 пацієнток зі змінами ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів до естрогенів та прогестерону проводили імуногістохімічним методом у лабораторії імуногістохімії Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). Досліджувану групу було поділено на дві підгрупи за ступенем експресії прогестеронових рецепторів. Ступінь експресії рецепторів до прогестерону визначали за результатами H-score: 0–100 – низький, 101 і більше – високий. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном у дозі 100 мг на добу сублінгвально в безперервному режимі протягом 6 місяців. Критерієм позитивного ефекту вважали: відсутність скарг у пацієнток та відсутність гіперплазії ендометрія (ГЕ) за результатами пайпель-біопсії ендометрія після 6 місяців лікування.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>У всіх жінок спостерігали значну експресію естрогенових рецепторів (ЕР) у клітинах ендометрія, що зумовлювало його проліферативну активність на тлі зниження експресії рецепторів до прогестерону (ПР). За результатами дослідження, у жінок із відсутністю ефекту від проведеної терапії, на відміну від жінок з ефективно проведеною терапією, спостерігали зниження експресії рецепторів до прогестерону на 65 %. У результаті проведеного лікування, за результатами морфологічного дослідження зіскрібків ендометрія, у 12 жінок (48 %) відбулася регресія гіперболізованого ендометрія і спостережено гістологічну нормалізацію співвідношення стромального й епітеліального компонентів. У 27 жінок (37,8 %) знову було діагностовано просту неатипову гіперплазію ендометрія. У 18 (13,3 %) жінок було діагностовано комплексну неатипову гіперплазію ендометрія, тобто спостережено прогресування захворювання. Таким чином, ефективність призначених прогестинів за результатами терапії упродовж 6 місяців склала 75 %.</p> <p><strong>Висновок.</strong> У всіх жінок спостережено значну експресію рецепторів до естрогенів у клітинах ендометрія, що зумовлювало його проліферативну активність на тлі зниження експресії рецепторів до прогестерону на 65 %, що призвело до відсутності ефекту від терапії у 25 % жінок.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12679 ВПЛИВ COVID-19 НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ ЧОЛОВІКІВ 2022-01-25T18:20:40+02:00 С. В. Хміль klinica_khmil@ukr.net О. Ю. Майорова majorova@i.ua М. С. Хміль hmilms@tdmu.edu.ua І. В. Чорна dudchuk.inna@gmail.com <p><strong>Мета дослідження – </strong>вивчити зміни спермограми чоловіків, які перехворіли на COVID-19.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 46 чоловіків віком 20–60 років. Враховували показники спермограми до хвороби, через 14–30 та 60–90 днів після хвороби. Визначення цих показників проводили за методичними рекомендаціями «Лабораторне дослідження еякуляту», складеними відповідно до Керівництва Всесвітньої організації охорони здоров’я із дослідження та обробки еякуляту людини (1999).</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Через 14–30 днів після хвороби виявлено зменшення концентрації та загальної кількості сперматозоїдів, загальної рухливості сперматозоїдів, живих та морфологічно нормальних сперматозоїдів. Через 60–90 днів після перенесення COVID-19 показники спермограми покращувалися. Якісне та кількісне погіршення еякуляту відмічали у чоловіків 20–40-річного віку; у пацієнтів 40–60-річного віку змін у показниках спермограми не виявлено.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Перенесення COVID-19 негативно впливає на якісні та кількісні параметри еякуляту, однак через 2–3 місяці ці показники покращуються. Погіршення показників спостерігали лише у чоловіків 20–40-річного віку, тоді як у старших пацієнтів (40–60 років) таких змін не виявлено.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12843 ВПЛИВ ГІСТЕРЕКТОМІЇ З ОПОРТУНІСТИЧНОЮ САЛЬПІНГЕКТОМІЄЮ З ПРИВОДУ МІОМИ МАТКИ НА РОЗВИТОК МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ Й ШЛЯХИ ЙОГО НІВЕЛЮВАННЯ 2022-04-05T20:12:05+03:00 О. М. Прощенко proshchenko777@gmail.com І. Б. Венцківська ventskivska@gmail.com <p><strong>Мета</strong> <strong>дослідження</strong><strong> –</strong> встановити вплив гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на маніфестацію і прогресування метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання.</p> <p><strong>Матеріали</strong> <strong>та</strong> <strong>методи</strong><strong>.</strong> У гінекологічному відділенні КНП «Перинатальний центр міста Києва» проведено комплексну клінічну і лабораторну оцінку впливу гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому в 160 жінок, серед них 90 пацієнток, яким було виконано вагінальну гістеректомію з трубами, як класичну, так і асоційовану із лапароскопією, та 70 пацієнток, яким було виконано абдомінальну гістеректомію з трубами.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Втрата кардіопротективного впливу естрогенів після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією сприяє психоемоційним і вегето-судинним порушенням легкого та середнього ступенів у ранньому післяопераційному періоді переважно у жінок до 45 років у 30,63 і 71,86 %, тоді як обмінно-ендокринних відхилень майже не відмічали. Водночас через 12 місяців після оперативного лікування у 56,9 % пацієнток спостережено поетапне формування основних компонентів метаболічного синдрому: маніфестують гіперглікемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зростають фракції атерогенних ліпідів, підвищується ІМТ із вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.</p> <p><strong>Висновок.</strong> Використання метаболізуючої терапії у віддаленому післяопераційному періоді дозволило контролювати рівень АТ та покращити картину клініко-лабораторних параметрів, а саме знизити рівень індексу атерогенності в 1,3 раза (р&lt;0,05), глікованого гемоглобіну, ПТТГ, індексу НОМА в 0,8 раза проти даних до лікування, а також нівелювати картину психоемоційних та вегето-судинних проявів.</p> 2022-05-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12888 ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДИФІКОВАНОЇ СХЕМИ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У ПРОТОКОЛАХ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНИМ ЕНДОМЕТРИТОМ 2022-05-04T11:03:09+03:00 А. С. Хміль Досвальд klinika_khmil@ukr.net <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати вплив модифікованої схеми лікування у протоколах екстракорпорального запліднення у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та хронічного ендометриту (ХЕ) на якість ооцитів, імплантацію ембріонів та виношування вагітності.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено обстеження 105 жінок із ендокринним безпліддям на фоні СПКЯ та ХЕ, які були поділені на 2 клінічні групи залежно від причин та схем лікування безпліддя, а також 35 жінок із чоловічим фактором безпліддя, які склали контрольну групу. Усім обстеженим пацієнткам проводили оцінку якості ооцитів та імплантацію ембріонів.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Аналіз проведеної терапії пацієнткам із безпліддям на тлі СПКЯ та ХЕ показав, що початкова доза рФСГ та тривалість введення антагоніста ГнРГ «Оргалутран» були вірогідно вищі у групі зі стандартною схемою лікування. За умови модифікованої схеми терапії СПКЯ та ХЕ вірогідно вищими, стосовно групи порівняння, виявлялися кількість фолікулів, отриманих ооцитів, МІІ. У хворих на поєднаний перебіг СПКЯ та ХЕ за умови модифікованої схеми лікування встановлено вірогідно вищу кількість запліднених клітин нормальної форми (в 2,30 раза), незапліднених ооцитів (в 3,12 раза), ооцитів, які ненормально запліднилися (1PN) (в 3,05 раза), ооцитів, які ненормально запліднилися (3PN) (в 2,38 раза), вихід бластоцист (в 1,94 раза) та кількість клітин високого класу (в 2,17 раза) стосовно показників групи порівняння. Також встановлено високу частоту пологів (41,94 %) за умови досягнутих клінічних вагітностей, що було у відсотковому значенні зіставно з показником групи порівняння, з переважанням термінових пологів над передчасними.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У пацієнток із СПКЯ та ХЕ застосування стандартної протизапальної терапії за модифікованою нами схемою, яка включає препарат інозитолу та альфа-ліпоєвої кислоти в прегравідарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та інфузію ліпофундину в день пренесення ембріонів, сприяє збільшенню досягнутих клінічних вагітностей, зменшенню частоти перерваних вагітностей та зростанню відсотка вчасних пологів.</p> 2022-05-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12681 ЗАСТОСУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ТЕСТІВ У ПРОГРАМІ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАТРИМКИ РУХОВОГО РОЗВИТКУ 2022-01-26T17:27:08+02:00 Т. Г. Бакалюк tanita5d@ukr.net Н. О. Стельмах stelmakh_ho@tdmu.edu.ua Д. В. Пасічник magur_diavol@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження</strong> – систематичний огляд наявних даних для ранньої точної діагностики рухових порушень. Руховий розвиток відображає закономірність неврологічного розвитку. Рухи прогресують від примітивних, хаотичних до вільних керованих рухів, тому компетенція дітей у рухових навичках є одним із важливих показників здоровʼя, оскільки якщо дитина фізично активна в ранньому дитинстві, ймовірність виникнення багатьох хронічних захворювань у зрілому віці буде знижена. Діагностика затримки рухового розвитку протягом першого року життя є важливою, тому що ці дані часто вказують на більш загальні затримки у розвитку або конкретні порушення, зокрема на церебральний параліч. У статті було проаналізовано 10 загальновідомих тестів для ранньої діагностики рухових порушень. Саме рання діагностика рухових порушень дозволяє дітям своєчасно отримувати доступ до раннього втручання.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12632 ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ЦІЛЕЙ 2021-12-21T16:30:12+02:00 Т. О. Воронцова voroncova@tdmu.edu.ua О. Є. Федорців fedortsiv@tdmu.edu.ua І. О. Крицький krycky@tdmu.edu.ua П. В. Гощинський hoschynsky@tdmu.edu.ua В. Г. Дживак djyvak@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета – </strong>вивчити ефективність включення до раціону дітей із функціональними закрепами та синдромом подразненого кишечника шроту насіння льону<strong>.</strong></p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Під нашим спостереженням перебували 50 дітей шкільного віку від 8 до 13 років. Вони були поділені на дві групи. Першу групу склали 18 дітей із функціональними закрепами та синдромом подразненого кишечника, вони отримували комплексне лікування відповідно до протоколів МОЗ України. У другій групі (32 дітей) на тлі комплексного лікування відповідно до протоколів МОЗ України було додано шрот насіння льону. У комплексному лікуванні його застосовували в дозі 1 чайна ложка на 50–100 мл рідини 3 рази на день. Тривалість курсу лікування становила від 2 до 3 тижнів, з повторним призначенням через 1 місяць. Оцінку результатів було проведено на 2-й та 4-й тижні.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Після проведеного аналізу комплексного лікування у групі із застосуванням шроту насіння льону відзначено ліквідацію запорів, причому ефекту було досягнуто вже на другому тижні лікування і зберігався він при скасуванні медикаментозних препаратів. При наявності больового синдрому він зменшувався без призначення спазмолітиків. Паралельно відбувалися зменшення і ліквідація таких симптомів, як зниження апетиту, метеоризм. Повторне застосування шроту льону вже як самостійного лікування підтримувало позитивний результат. У контрольній групі також відзначено позитивну динаміку на фоні базисної терапії, але тенденція до поліпшення стану була поступовою, з утриманням симптоматики після відміни медикаментів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Включення шроту насіння льону в комплексну терапію функціональних закрепів та синдрому подразненого кишечника у дітей сприяє нормалізації випорожнень, знижує больовий і диспептичний синдроми і ​​покращує якість життя хворих. Особливо цінним є призначення шроту льону для завершення гострих чи досягнення надійної і тривалої ремісії хронічних патологічних процесів та вторинної профілактики.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12672 ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В ДІТЕЙ ІЗ СИНКОПЕ ВНАСЛІДОК ОРТОСТАТИЧНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ 2022-01-14T19:23:05+02:00 Т. А. Ковальчук kovalchuk_tean@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити особливості добових ритмів артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Обстежено 22 дітей віком 8–17 років із діагнозом синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії та 41 практично здорову дитину того ж віку. Для діагностики синкопе використовували діагностичні критерії Європейської асоціації кардіологів (2018). Усім пацієнтам виконано ретельний збір скарг та анамнезу, фізикальне обстеження, тест активного ортостазу, електрокардіографію у 12 відведеннях, ехокардіографію, електроенцефалографію, добовий моніторинг артеріального тиску.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Попри те, що ортостаз у дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався ранньою ортостатичною гіпотензією зі зниженням систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та частоти пульсу на 1-й та 3-й хвилинах, середні показники систолічного артеріального тиску порівняно з контрольною групою все ще залишалися нижчими аж до 10-ї хвилини активного стояння (p&lt;0,05). Добовий профіль артеріального тиску в пацієнтів із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії супроводжувався зменшенням відсотка денного систолічного артеріального тиску вище норми (5,6±0,9 %; 10,7±1,5 %; р=0,0215), індексу часу гіпертензії для денного систолічного артеріального тиску (4,5±1,0 %; 8,5±1,4 %; р=0,0438) та нічного показника діастолічного артеріального тиску (55,4±0,9 мм рт. ст.; 57,7±0,7 мм рт. ст.; р=0,0422) порівняно зі здоровими респондентами. Циркадний ритм артеріального тиску в групі синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався домінуванням недостатнього (non-dipper) ступеня нічного зниження систолічного (68,2 %) і діастолічного артеріального тиску (27,7 %) та підвищеного (over-dipper) ступеня нічного зниження діастолічного артеріального тиску (40,9 %).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Виявлені особливості добових коливань артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії є свідченням дисбалансу автономної нервової системи та потребують подальших досліджень із метою обґрунтування доцільності використання добового моніторингу артеріального тиску як індикатора оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із синкопе.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12889 КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ COVID-19 У ДІТЕЙ 2022-05-04T21:02:11+03:00 Г. А. Павлишин pavlishin@tdmu.edu.ua О. В. Лабівка labivka_ovol@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати клініко-лабораторні особливості COVID-19 у дітей різного віку.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Ретроспективно оцінено особливості клінічного перебігу COVID-19 у 175 дітей віком від 1 місяця до 18 років. Для оцінки клінічного перебігу захворювання пацієнти були поділені на групи залежно від віку, при цьому оцінювали супутню коморбідну патологію, клінічні та лабораторні особливості захворювання, тривалість стаціонарного лікування. При статистичному аналізі розраховували 95&nbsp;% довірчий інтервал (95&nbsp;% ДІ) для середніх значень та критерій Пірсона для порівняльного аналізу таблиць частот.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Встановлено, що найчисленнішою групою дітей, хворих на COVID-19, були діти від 1 до 5 років. Найпоширенішими симптомами у всіх дітей були гарячка ≥38,5°С, кашель, закладеність та виділення з носа, біль у горлі; у немовлят до 1 року частими проявами були порушення ШКТ, а у дітей ≥10 років – астенічний синдром. На основі клінічних, лабораторно-інструментальних даних у 139 дітей (79,4&nbsp;%) діагностовано легкий перебіг захворювання, у 24 дітей (13,7&nbsp;%) – середньотяжкий, а у 12 дітей (6,9&nbsp;%) – тяжкий перебіг.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Діти всіх вікових груп можуть хворіти на COVID-19 з провідними cимптомами респіраторної вірусної інфекції, при чому у немовлят &lt;1 року переважав легкий ступінь тяжкості захворювання, а середньотяжкий та тяжкий – у дітей старше 15 років.</p> 2022-05-04T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12703 ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЛІ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ ТРАВМ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ ДИТЯЧОГО ВІКУ 2022-02-03T15:55:38+02:00 М. Д. Процайло protsaylo@tdmu.edu.ua <p><strong>Мета дослідження –</strong> базуючись на тридцятилітньому практичному досвіді дитячого ортопеда-травматолога, вивчити три основні фактори, від яких залежить результат лікування, – «дитина та її батьки», «лікар», «захворювання». Якщо лікар та батьки дитини працюють співдружньо, то результати лікування будуть набагато кращими, ніж у випадку, коли така співпраця не налагоджена, коли батьки не довіряють лікарю і займаються самолікуванням.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Багаторічні спостереження показали, що батьки хворих дітей по-різному реагують на хворобу дитини. Мистецтво практичного лікаря полягає у тому, щоб правильно оцінити роль таких батьків у процесі лікування. Цей процес надзвичайно складний, делікатний, інтимний і маловивчений. Батьків можна поділити на три групи. Перша: батьки допомагають. Друга: батьки нейтральні, усе залежить від лікаря. Третя: батьки свідомо або несвідомо заважають процесу лікування.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Найкраще працювати з батьками першої групи. Роль лікаря полягає в тому, щоб у стислій формі дати інформацію про особливості хвороби та допомогу, яку батьки можуть надати в процесі лікування. Такі батьки адекватно реагують на перебіг хвороби, всіляко допомагають та підтримують дитину, лікаря, що дуже важливо, адже кожен малюк хворіє по-своєму. Процес відновлення у дітей таких батьків перебігає швидше, легше. Великі проблеми трапляються тоді, коли неадекватна поведінка батьків заважає здійснювати лікувальний процес. Як правило, це спостерігається, коли в сім’ї немає взаєморозуміння, коли кожен має свою думку про хворобу дитини. Намагання відстояти тільки свою «правильну» точку зору породжує приховану, а іноді й відкриту боротьбу між батьками та лікарем. Такі батьки дуже «начитані», володіють величезним багажем комп’ютерної інформації яку, на їхню думку, чомусь не враховує лікар. Результат лікування такої групи маленьких пацієнтів завідомо негативний. До проміжної групи входять батьки, які процес лікування пускають на самоплив. Головна їхня тактика полягає в такому: «Якось воно буде!» або «Виходиться!». Стан дитини їх мало цікавить, всю відповідальність перекладають на плечі лікарів. У даному разі, залежно від хвороби, наслідки лікування можуть бути непередбачуваними.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Наші клінічні спостереження показали, що є різні батьки, які своєю поведінкою допомагають подолати недугу або, навпаки, свідомо чи несвідомо цьому перешкоджають. У процесі лікування бажано звертати увагу на таку поведінку батьків і, якщо це можливо, своєчасно здійснювати її корекцію. На жаль, ця тема в медицині вивчена недостатньо, і практичні лікарі вирішують її на власний розсуд.</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/12806 ПИТНІ МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ЯК ФАКТОР САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОНКОХВОРИХ ДІТЕЙ 2022-03-10T18:25:18+02:00 І. П. Шмакова shmakova.irina@onmedu.edu.ua Г. А. Шаповалова anna.shapovalova@onmedu.edu.ua Д. О. Уманський gigienakurort@gmail.com О. С. Бучинський gigienakurort@gmail.com Н. В. Степанова mokienkoav56@gmail.com О. П. Коверга mokienkoav56@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – обґрунтування використання питних мінеральних вод України в комплексах санаторно-курортної реабілітації дітей у різному періоді ремісії онкологічних захворювань (ОЗ) з урахуванням супутньої патології.</p> <p><strong>Матеріали та методи. </strong>Бібліометричні, аналітичні.</p> <p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> Аналіз даних літератури показав необхідність напрацювання, апробації й утілення обґрунтованих диференційованих програм санаторно-курортної реабілітації (СКР) дітей у стадії ремісії ОЗ з урахуванням супутньої патології на тлі використання науково обґрунтованих методик внутрішнього вживання бюветних та фасованих мінеральних вод.</p> <p>На підставі здійснених досліджень і апробацій для санаторно-курортних закладів України напрацьовано й рекомендовано використання диференційованих програм СКР дітей з урахуванням періоду ремісії онкогематологічних захворювань (ОГЗ) і окремих солідних пухлин (СП), супутніх захворювань гепатобіліарної, серцево-судинної і нервової систем із застосуванням природних маломінералізованих столових і лікувально-столових (фасованих і бюветних) мінеральних вод (МВ) різного фізико-хімічного складу (гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих «Вознесенська» та «Аква-Лібра», гідрокарбонатно-магнієво-кальцієвої «Трускавецька Аква-Еко», гідрокарбонатної різного катіонного складу «Моршинська», гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієвої з підвищеним вмістом органічних речовин «Марія»).</p> 2022-05-03T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології