АЛЕЛЬНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ GSTS У МАТЕРІВ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ТА ЇХ НОВОНАРОДЖЕНИХ: АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ

Автор(и)

  • M. I. Rymarchuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • O. M. Makarchuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • O. G. Boychuk Івано-Франківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7464

Ключові слова:

плацентарна дисфункція, поліморфізм генів GSTS, затримка внутрішньоутробного розвитку.

Анотація

Роль плаценти зумовлена реалізацією ряду функціональних механізмів забезпечення росту і внутрішньоутробного розвитку плода. Глутатіон-S-трансферази беруть активну участь у знешкодженні продуктів пероксидного окиснення ліпідів та пероксидів ДНК, відновлюючи органічні гідроперекиси в спирти та сприяючи ізомеризації деяких стероїдів та простагландинів. При наявності певних поліморфних варіантів GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів сімейства глутатіон-S-трансфераз проходить виснаження глутатіонзалежного АОЗ та пригнічення детоксикаційної функції плаценти.

Мета дослідження – визначити алельний поліморфізм генів глутатіон-S-трансфераз GSTT1 та GSTM1 у жінок із плацентарною дисфункцією, в здорових новонароджених та новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку на основе проведеного молекулярно-генетичного дослідження пуповинної крові.

Матеріли і методи. У дослідження було залучено 105 жінок: основну групу склали 33 жінки з плацетарною дисфункцією (ПД) без затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у дітей, яких вони народили (перша група), та 17 жінок із ПД та ЗВУР (друга група). Контрольну групу склали 55 жінок (третя група), які народили здорових доношених дітей.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ризик розвитку ПД та ПД зі ЗВУР за домінантної моделі успадкування (313AG + 313GG порівняно з 313AA) достовірно зростав. Перспективними прогностичними моделями міжгенної взаємодії для оцінки розвитку ПД передбачається аналіз варіантів генів GSTM1, GSTP1, а ПД зі ЗВУР –  GSTT1, GSTM1, GSTP1. У результаті аналізу проб сироватки пуповинної крові та отриманих даних встановлено, що частота поліморфного варіанта GSTМ1“+” у всіх новонароджених області склала 42,69 %, а GSTМ1  57,30 %. Частота поліморфного варіанта GSTT1“+” у всіх новонароджених області становила 79,77 %, а  GSTT1  20,22 %.

Висновки. Результати досліджень розподілу різних алельних варіантів генів GSTM1 і GSTT1 показали їх відмінності у різних групах новонароджених. Виявлено вірогідну різницю між частотами делеційного варіанта гена GSTM1  у  здорових новонароджених та новонароджених із ЗВУР. Сукупний аналіз комбінованого впливу декількох чинників виявив, що перебіг вагітності у жінок із ПД, гестозом та генотипом GSTМ1deletion асоціюється із значним зростанням ризику ЗВУР у плодів. 

Посилання

Gluckman, P.D., & Hanson, M.A. (2006). The consequences of being born small–an adaptive perspective. Horm. Res. (65), 5-14.

Rossner, P.Jr., Tabashidze, N., & Dostal, M. (2011). Genetic, Biochemical, and Environmental Factors Associated with Pregnancy Outcomes in Newborns from the Czech Republic. Environ. Health Perspect. 2, (119), 265-271.

Somers, C.M, & Cooper, D.N. (2009). Air pollution and mutations in the germline: are humans at risk? Hum. Genet. 2, (125), 119-130.

Sharp, N.P., & Agrawal, A.F. (2012). Evidence for elevated mutation rates in low-quality genotypes. Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. 16, (109), 6142-6146.

Scheuplein, R., Charnley, G., & Dourson, M. (2002). Differential sensitivity of children and adults to chemical toxicity. I. Biological basis. Regul. Toxicol. Pharmacol. 3, (35), 429-447.

Saenger, P., Czernichow, P., Hughes, I., & Reiter, E.O. (2007). Small for gestational age: short stature and beyond. Endocr. Rev. 2, (28), 219-251.

Holland, N., Fucic, A., Merlo, D.F., Sram, R., & Kirsch-Volders, M. (2011). Micronuclei in neonates and children: effects of environmental, genetic, demographic and disease variables. Mutagenesis. 1, (26), 51-56.

El-Zein, R.A, Schabath, M.B, Etzel, C.J, Lopez, M.S, Franklin, J.D, & Spitz M.R. (2006). Cytokinesis-blocked micronucleus assay as a novel biomarker for lung cancer risk. Cancer Res. 66, 6449-6456.

Dhillon, V.S., Thomas, P., & Iarmarcovai, G. (2011). Genetic polymorphisms of genes involved in DNA repair and metabolism influence micronucleus frequencies in human peripheral blood lymphocytes. Mutagenesis. 1, (26), 33-42.

Mielzynska-Svach, D., Blaszczyk, E., Butkiewicz, D. (2013). Influence of genetic polymorphisms on biomarkers of exposure and effects in children living in Upper Silesia. Mutagenesis, 5, (28), 591-599.

Hayes, J.D., Flanagan, J.U., Jowsey, I.R. (2005). Glutathione transferases. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol. (45), 51-88.

Arand, M., Muhlbauer, R., & Hengstler, J.A (1996). A multiplex polymerase chain reaction protocol for the simultaneous analysis of the glutathione S-transferase GSTM1 and GSTT1 polymorphisms. Anal. Biochem. (236), 184-186.

Gorovenko, N.G., Shunko, E.E., Rossokha, Z.I., Kovaliova, O.M., & Pokhylko, V.I. (2010). Analiz vnesku polimorfnykh variantiv gheniv GSTT1, GSTM1, GSTP1 u rozvytok krytychnykh staniv ta orghannykh dysfunkcij u nedonoshenykh novonarodzhenykh z nyzjkoju masoju tila [Analysis of the contribution of polymorphic variants of genes GSTT1, GSTM1, GSTP1 and the development of critical care and organ dysfunction and premature infants with low birth weight]. Zdorovia zhinky – Woman’s Health, 5, (51). 176-179.

Mates, J., Peres-Gomez, C., & Nunez de Casrto, I. (1999). Antioxidant enzyme and human diseases. Clin. Biochem. (32), 595-603.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-27

Як цитувати

Rymarchuk, M. I., Makarchuk, O. M., & Boychuk, O. G. (2017). АЛЕЛЬНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ GSTS У МАТЕРІВ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ТА ЇХ НОВОНАРОДЖЕНИХ: АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ. Вісник наукових досліджень, (1). https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7464

Номер

Розділ

АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ