АЛЕЛЬНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ GSTS У МАТЕРІВ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ТА ЇХ НОВОНАРОДЖЕНИХ: АКУШЕРСЬКІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7464Ключові слова:
плацентарна дисфункція, поліморфізм генів GSTS, затримка внутрішньоутробного розвитку.Анотація
Роль плаценти зумовлена реалізацією ряду функціональних механізмів забезпечення росту і внутрішньоутробного розвитку плода. Глутатіон-S-трансферази беруть активну участь у знешкодженні продуктів пероксидного окиснення ліпідів та пероксидів ДНК, відновлюючи органічні гідроперекиси в спирти та сприяючи ізомеризації деяких стероїдів та простагландинів. При наявності певних поліморфних варіантів GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів сімейства глутатіон-S-трансфераз проходить виснаження глутатіонзалежного АОЗ та пригнічення детоксикаційної функції плаценти.
Мета дослідження – визначити алельний поліморфізм генів глутатіон-S-трансфераз GSTT1 та GSTM1 у жінок із плацентарною дисфункцією, в здорових новонароджених та новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку на основе проведеного молекулярно-генетичного дослідження пуповинної крові.
Матеріли і методи. У дослідження було залучено 105 жінок: основну групу склали 33 жінки з плацетарною дисфункцією (ПД) без затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у дітей, яких вони народили (перша група), та 17 жінок із ПД та ЗВУР (друга група). Контрольну групу склали 55 жінок (третя група), які народили здорових доношених дітей.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ризик розвитку ПД та ПД зі ЗВУР за домінантної моделі успадкування (313AG + 313GG порівняно з 313AA) достовірно зростав. Перспективними прогностичними моделями міжгенної взаємодії для оцінки розвитку ПД передбачається аналіз варіантів генів GSTM1, GSTP1, а ПД зі ЗВУР – GSTT1, GSTM1, GSTP1. У результаті аналізу проб сироватки пуповинної крові та отриманих даних встановлено, що частота поліморфного варіанта GSTМ1“+” у всіх новонароджених області склала 42,69 %, а GSTМ1 “–” – 57,30 %. Частота поліморфного варіанта GSTT1“+” у всіх новонароджених області становила 79,77 %, а GSTT1 “–” – 20,22 %.
Висновки. Результати досліджень розподілу різних алельних варіантів генів GSTM1 і GSTT1 показали їх відмінності у різних групах новонароджених. Виявлено вірогідну різницю між частотами делеційного варіанта гена GSTM1 у здорових новонароджених та новонароджених із ЗВУР. Сукупний аналіз комбінованого впливу декількох чинників виявив, що перебіг вагітності у жінок із ПД, гестозом та генотипом GSTМ1deletion асоціюється із значним зростанням ризику ЗВУР у плодів.
Посилання
Gluckman, P.D., & Hanson, M.A. (2006). The consequences of being born small–an adaptive perspective. Horm. Res. (65), 5-14.
Rossner, P.Jr., Tabashidze, N., & Dostal, M. (2011). Genetic, Biochemical, and Environmental Factors Associated with Pregnancy Outcomes in Newborns from the Czech Republic. Environ. Health Perspect. 2, (119), 265-271.
Somers, C.M, & Cooper, D.N. (2009). Air pollution and mutations in the germline: are humans at risk? Hum. Genet. 2, (125), 119-130.
Sharp, N.P., & Agrawal, A.F. (2012). Evidence for elevated mutation rates in low-quality genotypes. Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. 16, (109), 6142-6146.
Scheuplein, R., Charnley, G., & Dourson, M. (2002). Differential sensitivity of children and adults to chemical toxicity. I. Biological basis. Regul. Toxicol. Pharmacol. 3, (35), 429-447.
Saenger, P., Czernichow, P., Hughes, I., & Reiter, E.O. (2007). Small for gestational age: short stature and beyond. Endocr. Rev. 2, (28), 219-251.
Holland, N., Fucic, A., Merlo, D.F., Sram, R., & Kirsch-Volders, M. (2011). Micronuclei in neonates and children: effects of environmental, genetic, demographic and disease variables. Mutagenesis. 1, (26), 51-56.
El-Zein, R.A, Schabath, M.B, Etzel, C.J, Lopez, M.S, Franklin, J.D, & Spitz M.R. (2006). Cytokinesis-blocked micronucleus assay as a novel biomarker for lung cancer risk. Cancer Res. 66, 6449-6456.
Dhillon, V.S., Thomas, P., & Iarmarcovai, G. (2011). Genetic polymorphisms of genes involved in DNA repair and metabolism influence micronucleus frequencies in human peripheral blood lymphocytes. Mutagenesis. 1, (26), 33-42.
Mielzynska-Svach, D., Blaszczyk, E., Butkiewicz, D. (2013). Influence of genetic polymorphisms on biomarkers of exposure and effects in children living in Upper Silesia. Mutagenesis, 5, (28), 591-599.
Hayes, J.D., Flanagan, J.U., Jowsey, I.R. (2005). Glutathione transferases. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol. (45), 51-88.
Arand, M., Muhlbauer, R., & Hengstler, J.A (1996). A multiplex polymerase chain reaction protocol for the simultaneous analysis of the glutathione S-transferase GSTM1 and GSTT1 polymorphisms. Anal. Biochem. (236), 184-186.
Gorovenko, N.G., Shunko, E.E., Rossokha, Z.I., Kovaliova, O.M., & Pokhylko, V.I. (2010). Analiz vnesku polimorfnykh variantiv gheniv GSTT1, GSTM1, GSTP1 u rozvytok krytychnykh staniv ta orghannykh dysfunkcij u nedonoshenykh novonarodzhenykh z nyzjkoju masoju tila [Analysis of the contribution of polymorphic variants of genes GSTT1, GSTM1, GSTP1 and the development of critical care and organ dysfunction and premature infants with low birth weight]. Zdorovia zhinky – Woman’s Health, 5, (51). 176-179.
Mates, J., Peres-Gomez, C., & Nunez de Casrto, I. (1999). Antioxidant enzyme and human diseases. Clin. Biochem. (32), 595-603.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
